Білий амур (Ctenopharyngodon idella)

Інші назви: белый амур, Grass carp

найбільша довжина тіла понад 120 см;
маса понад З0 кг;
тривалість життя понад 25 років;
вселенець. В Україну завезений в п'ятдесяті роки XX ст.;
об'єкт ставової аквакультури.

Морфологічні ознаки:

Тіло видовжене, низьке, досить товсте, ледь сплощене з боків. Лоб широкий, очі маленькі, рот напівнижній, майже кінцевий. Спина зеленкувато- або жовтувато-сіра, боки золотисто-сірі, черево світле, жовтувате чи світло-золотисте. Плавці сіруваті, райдужка очей жовтувата. Найбільша довжина тіла понад 120 см, маса понад 30 кг, тривалість життя понад 25 років.

Поширення виду:

Ріки і озера від басейну Амуру на півночі до басейнів Янцзи і Сидзяну на півдні.

Екологія виду:

Прісноводна річково-озерна зграйна жила риба, досить витривала до солоності, вмісту кисню і температури води. Живе на ділянках річок з уповільненою течією, у великих, переважно проточних озерах, водосховищах тощо, в місцях із розвинутою вищою водною рослинністю, де тримається в товщі води або в придонних шарах.

Розмноження та розвиток:

На батьківщині статевої зрілості досягає у віці 3-8 і більше років при довжині тіла понад 45-75 см. В умовах України самці дозрівають у 6-7, самиці в 7-8 років. Розмноження в природних умовах проходить у червні-липні, при температурі води 26-30 °С. Пло­дючість 600-1150 тис. ікринок. Нерест пов’язаний з періодом постійного підйому рівня води і відбувається в місцях із швидкою течією, на перекатах з кам’янистим або щільним піщаним ґрунтом. Ікра пелагічна, не клейка, відкладається кількома порціями. При температурі води 27-28 °С викльов личинок спостерегається за 17-20 год. після запліднення ікри.

Живлення:

Личинки і мальки живляться рослинами і тваринами пла­нктону, нитчастими водоростями та вищою водною рослинністю, дорослі риби спо­живають майже усі види водної та біля водної рослинності водойм.

Господарська цінність:

Цінна промислова риба з високими смаковими якостями, яка, знищуючи зарості рослинності, в значній мірі відіграє роль біологічного меліоратора водойм. Вирощується в ставках, каналах, водосховищах та інших водоймах, часто в комплексі з іншими ставковими рибами.

В Україну завезений в п’ятдесяті роки XX ст., проте його чисельність тут підтримується лише штучним розведенням (природний нерест не відзначався).

Джерело:

  • Мовчан Ю.В. Риби України Київ: Золоті ворота, 2011. — 444 с.