Білуга звичайна

Нерестові міграції двічі на рік: риби, що заходять у річки навесні (друга половина березня-квітень, при температурі води 4-5 °С), розмножуються того ж року, а ті, що заходять восени (вересень-листопад), лише навесні наступного року. Самці стають статевозрілими у віці 12-14 років при довжині понад 120 см, самиці в 16-18 років при довжині понад 150 см. Нерест з кінця квітня до початку червня на глибоких місцях із швидкою течією і кам’янистим, гальковим або піщано-гальковим ґрунтом. Плодючість у залежності від розмірів і віку коливається від 360 тис. до 7,7 млн. ікринок. Ікра донна, клейка, при температурі води 12-14 °С її розвиток триває 8-9 діб, личинки починають активно живитися через півтора тижні після виходу з ікри. Після нересту дорослі, а згодом й молодь, скочуються в море.

Мальки споживають ракоподібних, червів, личинок комах, молодь риб, а дорослі особини живляться переважно рибою (в морі – бичками, хамсою, ставридою та ін., в опріснених ділянках – коропом, судаком, рибцем та ін.).

Цінна промислова риба, м’ясо і ікра якої відносяться до делікатесів. В останні десятиріччя різко скоротила свою чисельність, зникла в багатьох річках чи на їх ділянках. Занесена до Червоної книги України, списків Бернської конвенції і Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), CITES та Європейського червоного списку.

В Україні раніше траплялася в корінному руслі і в крупних притоках усіх великих рік. Зараз у невеликій кількості збереглася лише в пониззі Дунаю, в басейні середнього і верхнього Дністра і дуже рідко зустрічається в басейні Дніпра, зокрема відзначалася в басейні Дніпровського водосховища.

Джерело:

• Мовчан Ю.В. Риби України Київ: Золоті ворота, 2011. — 444 с.