Судак звичайний (Sander lucioperca)
Інші назви: обыкновенный судак, Common zander, Pikeperch
довжина тіла 80 см;
сягає маса 10 кг;
тривалість життя 13 років;
цінний об'єкт аквакультури.
Морфологічні ознаки:
Тіло видовжене, помірно високе, стиснуте з боків, щільно вкрите дрібною ктеноїдною лускою, яка частково може заходити на передкришку («щоки»). Бічна лінія продовжується на хвостовий плавець, утворюючи додаткові гілки на його лопатях. Рот кінцевий, великий, озброєний міцними іклами і вузенькими рядами дрібних зубів. Задній кінець верхньої щелепи заходить за задній край ока. Спина, верхня частина голови і боків темні, зеленкувато- або коричнювато-сіруваті, іноді майже попелясті. Нижче забарвлення світлішає, стає сірувато-сріблястим, черево білувате або брудно-біле. На боках до 10 і більше досить розмитих поперечних темних, звичайно темно-бурих, майже чорних, смуг. Черевні і анальний плавці жовтуваті або рожевуваті, всі інші сіруваті, на перетинках між променями спинного і хвостового плавців кілька рядів темних крапок-плямок.
Довжина тіла 80 см, маса 10 кг. Тривалість життя 13 років.
Поширення виду:
Ріки і озера басейнів Балтійського, Чорного, Азовського. Каспійського, Аральського морів; акліматизований в Англії, Франції, Німеччині. Південній Швеції, в басейні Білого моря, в Середній Азії тощо.
Екологія виду:
Хижа придонна риба чистих, добре насичених киснем вод річок, озер, водосховищ. У пониззях великих рік утворювала напівпрохідну форму, яка нагулюється в солонуватих і опріснених ділянках лиманів і моря, витримуючи солоність води до 10-11 ‰, а на розмноження і зимівлю мігрує в річки. В прісноводних водоймах тримається найглибших місць із піщаним, піщано- мулистим, гальковим або кам’янистим ґрунтом і помірно швидкою течією, часто та ділянках з укриттями на дні (поблизу або серед затоплених дерев, кущів, корчів тощо), але завжди уникає підводної рослинності. Молодь гуртується в невеликі зграї, дорослі живуть розріджено, але в період нерестових і зимувальних міграцій збираються у великі зграї.
Розмноження та розвиток:
Статевої зрілості окремі особини досягають у віці 1-2-х, переважна більшість вперше нереститься у віці 3-5-ти років. Розмноження відбувається у квітні-червні. Плодючість 42-1266 тис. ікринок. Нерест порційний, звичайно парами, починається при температурі води 6-11 °С, наймасовіше проходить у травні при температурі води 10-20 °С. Для розмноження плідники виходять на свіжезалиту заплаву, в затоки, заплавні озера тощо, де, за одними даними, самець та самиця, за іншими – тільки самиця, будують примітивне гніздо у вигляді очищеної від бруду ями діаметром 0,4—1,5 м на глибинах від 15 см до 3-4 м. Дуже часто ікра відкладається на оголені і відмиті водою коріння і корневища кущів, дерев, латаття, очерету, комишу тощо і навіть на каміння. Гніздо з ікрою або кладка ікри на корінні активно охороняються самцем. При температурі води 10-21 °С личинки виходять з ікри за 3-12 діб після її запліднення.
Живлення:
Молодь живиться планктоном і бентосом, але при довжині 2,5-3,0 см починає полювати на мальків риб і на кінець першого року життя повністю переходить на хижацтво. Дорослі риби споживають риб, зокрема пічкурів, інших дрібних за розмірами коропових, йоржів, бичків, тюльку та ін.
Господарська цінність:
Цінна промислова риба з дієтичним делікатесним м’ясом, чисельність якої в окремих водоймах зараз помітно знизилася. Занесена до Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) і Європейського червоного списку.
В Україні живе в басейнах усіх великих рік і в їхніх водосховищах, відзначалася в багатьох чистих озерах, у лиманах і опріснених ділянках Чорного і Азовського морів, зокрема безпосередньо і в Азовському морі, акліматизовувалася у водосховищах Криму.
Джерело:
- Мовчан Ю.В. Риби України Київ: Золоті ворота, 2011. — 444 с.