У НОВОМУ ДОСЛІДЖЕННІ ПРОДЕМОНСТРОВАНО ПОТЕНЦІАЛ СТАЛОСТІ ПОБІЧНИХ ПРОДУКТІВ РИБНИЦТВА

Згідно з новим дослідженням, побічні продукти рибного господарства можуть підвищити стійкість аквакультури та внести свій вклад в інші сектори, такі як продукти харчування, дієтичні добавки, корми для тварин та косметика.

Дослыдники з Інституту аквакультури Університету Стірлінга (University of Stirling’s Institute of Aquaculture) виявили, що побічні продукти, такі як риб’ячі голови, скелети, обрізки, шкіра та органи, є недовикористовуваним ресурсом, який може підтримати стале зростання європейського сектору аквакультури.

У рамках Проєкту з Зеленої інтенсифікації аквакультури у Європі (Green Aquaculture Intensification in Europe (GAIN), дослідник з Стірлінгу, Wesley домогосподарствах регулярно викидаються на сміття.

Wesley Malcorps допоміг у зусиллях з дослідження

Пан Malcorps каже: “Незважаючи на те, що назва “рибні субпродукти” не звучить апетитно, вони мають купу корисних властивостей і можуть використовуватися для багатьох цілей, включаючи харчування та дієтичні добавки. Наші результати показують, що при повній обробці риби можна досягти значно більшого загального виходу м’яса (64-77%), ніж тільки під час філетування (30-56%), як це часто буває.

Пан Malcorps каже: “Незважаючи на те, що назва “рибні субпродукти” не звучить апетитно, вони мають купу корисних властивостей і можуть використовуватися для багатьох цілей, включаючи харчування та дієтичні добавки. Наші результати показують, що при повній обробці риби можна досягти значно більшого загального виходу м’яса (64-77%), ніж тільки під час філетування (30-56%), як це часто буває.

“Голови, кістяки та обрізки всіх видів демонструють потенціал для збільшення постачання продуктів харчування, зокрема в супах або оброблених харчових продуктах, таких як рибні палички, соуси та рибні котлети. Вони також можуть бути перероблені в харчові екстракти та нутрицевтики (БАДи), такі як протеїнові порошки, риб’яча олія і колагенові добавки, що потенційно ґенерує більш високу економічну цінність.

“Органи можна використовувати як корм для тварин, як і шкіру, унаслідок високого вмісту протеїнів та низького вмісту золи. Завдяки високому вмісту цінних жирних кислот омега-3, відгодівля худоби побічними продуктами також сприятиме харчуванню в продовольчому ланцюгу людини, а також побічні продукти можна використовувати в кормах для домашніх тварин.”

Важливо, що поточні 33% побічних продуктів, які спрямовуються до кормів для риб, таких як рибне борошно, риб’яча олія і гідролізат білка, можуть бути збільшено, що може значно зменшити вплив аквакультури на навколишнє середовищ.

Пан Malcorps каже: “Європейська аквакультура залежить від імпортованих кормів з морських і наземних/суходільних систем, таких як рибне борошно, олія та соя, особливо для хижих видів, таких як лосось. Заміна морських інгредієнтів рослинними лише переміщує вплив з моря на сушу, а також ризикує поставити під загрозу здоров’я та добробут свійських тварин.”

Нарешті дослідження показало промисловий потенціал використання субпродуктів у косметиці, фармацевтиці та пакуванні.

“Шкіра риб пропонує потенціал для екстрагування колагену та желатину як альтернативне до ВРХ або свиней джерело,” – додає пан Malcorps. Шкіра риб також може використовуватись в індустрії моди.

Використання усієї риби може допомогти аквакультури інтенсифікуватись у сталий спосіб

Дослідження здійснювалось під керівництвом професора Dave Little з Інституту аквакультури, який зауважив: “Використання усієї риби є ключовим компонентом сталої інтенсифікації виробництва морепродуктів. Існують проблеми, які потрібно вирішити з точки зору технологій та інфраструктури, для чого потрібні капітальні інвестиції, але наш аналіз показує, що розділення, сепарація побічних продуктів може додати цінності продуктам харчування та ефективності харчування.

“Це могло би збільшити вихід готової продукції аквакультури без використання додаткових ресурсів.”

Ця стаття, ‘Nutritional characterisation of European aquaculture processing by-products to facilitate strategic utilisation,’ опублікована у часописі  Frontiers in Sustainable Food Systems (Wesley Malcorps,Richard W. Newton,Matthew Sprague,Brett D. Glencross and David C. Little; Front. Sustain. Food Syst., 20 October 2021 https://doi.org/10.3389/fsufs.2021.720595)