Автор: Darryl Jory, Ph.D.
Стаття від: 12 червня 2023 року
Стаття журналу World Aquaculture Society узагальнює світовий розвиток аквакультури з 2000 року
Автори нової доповіді стверджують, що інтеграція рибництва в циркулярні та сталі продовольчі системи, що чутливі до харчування, можуть сприяти майбутньому розвитку аквакультури.
У статті, опублікованій в журналі World Aquaculture Society, стверджується, що інтеграція аквакультури в місцеві системи харчування, які сприяють здоровому харчуванню, циркулярній економіці та сталій системі продовольства, має стати основним рушієм майбутнього розвитку систем аквакультури.
З початку 2000-х років аквакультура стала добре інтегрована в глобальну продовольчу систему. Зростання виробництва після 2000 року пояснюється інтенсифікацією, використанням кращих кормів, поліпшенням управління виробництва та більшою увагою до питань біобезпеки.
Але для того, щоб аквакультура повністю сприяла виробництву їжі для зростаючого населення та оптимізувала внесок у суспільство та природу шляхом відповідального використання ресурсів, вона має бути інтегрована саме в місцеві системи харчування, які сприяють здоровому харчуванню, циркулярному господарству та сталому розвитку.
Це висновки нещодавньої оглядової статті (Verdegem, M., Buschmann, A. H., Latt, U. W., Dalsgaard, A. J. T., & Lovatelli, A.(2023). The contribution of aquaculture systems to global aquaculture production.Journal of the WorldAquaculture Society,54(2), 206–250, яка підсумовує розвиток аквакультури з 2000 року до сьогодні, та те, як розвивався цей сектор, враховуючи великі відмінності, які існують у системних вимогах для виробництва риби, ракоподібних, молюсків і морських водоростей.
У статті, написаній Verdegem `ом та іншими, обговорюються поточні проблеми та виклики, з якими стикається галузь сьогодні, зокрема шкідливий і позитивний вплив систем виробництва аквакультури на навколишнє середовище, суспільство та можливість забезпечення виробництва в планетарних масштабах. Нарешті у висновках статті пропонуються пріоритети майбутнього розвитку аквакультури.
Аквакультура з годівлею та екстрактивна («безгодівельна») аквакультура повинні більше звертати увагу на масштабування, вибір місця розташування виробничих потужностей та стан ширшого виробничого середовища. З точки зору використання землі, аквакультура є ефективнішою, ніж вирощування тварин на суші.
Тим не менш, використання води залишається проблемою, кажуть автори, закликаючи приділяти більше уваги рециркуляції води в наземних системах, зменшуючи споживання води та полегшуючи відновлення та повторне використання поживних речовин. Майбутній розвиток повинен бути зосереджений на тому, щоб зробити аквакультуру кліматично нейтральною та зменшити вплив на навколишнє середовище, як на суші, так і в морі.
Системи є дуже різноманітними і використовують близько 425 об’єктів аквакультури. Кожен з цих видів може бути вирощений у різних системах виробництва, від екстенсивного до суперінтенсивного, на підприємствах різного масштабу за допомогою різноманітних технологій. Тому автори визначили “систему аквакультури” як “виробниче середовище, в якому втручання ззовні спрямовані на покращення цінності та/або обсягів вирощеної біомаси на користь людей та спільнот, що організовують та виконують ці дії”.
“Втручання” варіюються від стимулювання використання бажаних об’єктів, до утримання швидкоростучих порід, захист від хвороб, удобрення, годівля, а також створення виробничих середовищ, таких як ставки, плоти, на яких підвішуються або плавають вертикальні або горизонтальні мотузки, садки, проточні басейни та системи рециркуляції аквакультури (RAS), які дозволяють забезпечити більш високий рівень ефективності використання ресурсів, ніж у природних системах.
«Критерії для оцінки розвитку аквакультури протягом наступного десятиліття не повинні зосереджуватися лише на глобальному зростанні, за винятком екстрактивних видів»,—пише доктор Marc Verdegem, автор-кореспондент. «Промисловість знайшла способи покращити свою екологічну ефективність протягом останніх десятиліть, і оскільки суспільний тиск на покращення екологічної ефективності зростатиме, сектор аквакультури продовжуватиме покращувати свою екологічну ефективність».
Посилання на статтю: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/jwas.12963
