Автор: Gijs Rutjes
На астаксантинову пігментацію у вирощуваної форелі впливають різні фактори. Розуміння цих факторів має вирішальне значення для досягнення оптимальної пігментації та загального здоров’я риби.
Астаксантин – це природний рожево-червоний каротиноїд, що виробляється мікроводоростями у водному середовищі. Ці мікроводорості споживаються всіма видами зоопланктону та ракоподібних. У свою чергу, зоопланктон і ракоподібні поїдаються багатьма видами риб, включаючи пстругів і лососів.
У пстругів та лососів астаксантин зв’язується з актоміозином у м’язах, який надає м’ясу рожевого кольору. Лососі і форелі, які все своє свідоме життя живуть у морі [так в оригіналі!], поїдають велику кількість ракоподібних і тому набувають насиченого рожевого кольору. Риба не може виробляти астаксантин самостійно, тому, коли потрібно отримати рожеве м’ясо у вирощеної риби, пігмент потрібно додавати до корму.
Однак астаксантин – це не просто пігмент. Він має багато біологічних функцій, які підтримують розвиток, ріст і здоров’я форелі.
Біологічні функції астаксантину
- Попередник вітаміну A (провітамін А)
- Антиоксидант
- Імунна реакція
- Протизапальна реакція
- Забарвлення шкіри під час репродуктивного циклу
Хоча існують й інші подібні пігменти, астаксантин є найефективнішим каротиноїдом для пігментації м’яса форелі. Астаксантин є жиророзчинним [як і решта каротиноїдів…], і його пігментаційній ефективності сприяє підвищений рівень ліпідів у раціоні. Профіль жирних кислот може мати вплив, оскільки корми з високим вмістом поліненасичених жирних кислот (PUFA), як правило, демонструють більшу ефективність пігментації. Підвищений вміст вітаміну Е також підвищує ефективність пігментації, можливо, завдяки антиоксидантній здатності цього вітаміну, який допомагає зберегти астаксантин. Однак ефективність пігментації астаксантину в цілому досить низька. Зазвичай вона не перевищує 20%, але збільшується у райдужної форелі та лосося, коли вони стають більшими.
Астаксантин, що використовується в кормах для форелі, може бути як природним, так і синтетичним, отриманим шляхом культивування мікроорганізмів. Добре відомі органічні джерела астаксантину виробляються мікроводоростями Haematococcus pluvialis, бактерією Paracoccus carotinifaciens або дріжджами Phaffia rhodozyma. Як природний, так і синтетичний астаксантин добре працюють і мають однакові властивості.
Рівні включення (інклюзії) астаксантину
Зазвичай, для практичних цілей, фінішні раціони для форелі містять рівень астаксантину від 60 до 80 ppm, оскільки ця концентрація дає найкращі результати. На більшості ринків перевага надається форелі з візуальним рейтингом кольору 27-28 за шкалою кольорів Salmofan™. Щоб досягти такої пігментації у форелі вагою до 500 грамів, необхідно годувати її астаксантином приблизно до подвоєння ваги. У випадку більшої форелі астаксантин слід згодовувати до тих пір, поки вага риби не збільшиться на 30-50%. На ефективність пігментації можуть впливати різні фактори, зокрема рівень астаксантину в кормі, споживання корму, коефіцієнт перетворення корму (кормовий коефіцієнт) (FCR), тривалість згодовування астаксантину, розмір риби, стадія дозрівання та окислювальний стрес. Для досягнення бажаного кольору м’яса астаксантин необхідно згодовувати протягом достатнього періоду часу. Це необхідно через генетичні та індивідуальні варіації пігментації, в тому числі через варіації споживання корму окремими рибами.
Зміна кольору під час статевого дозрівання форелі
Здебільшого стабільність астаксантину в м’ясі досить висока, і якщо буде прийнято рішення перейти на корм без астаксантину, рівень астаксантину в м’язах залишатиметься незмінним протягом двох місяців. Ситуація змінюється, коли форель досягає статевої зрілості. Під час репродуктивної фази через гормональні зміни астаксантин переноситься з м’язів в ікру, і колір м’яса тьмяніє, а ікринки стають насичено рожевими. Перенесений астаксантин захищає яйця від шкідливого впливу ультрафіолетових променів. Астаксантин, перенесений в яйця, також переноситься на шкіру плідників, що допомагає їм маскуватися в природних умовах. Це в кінцевому підсумку призведе до світлішого кольору м’яса. Для отримання великої пігментованої форелі доцільно використовувати або пізньостиглі штами райдужної форелі, або триплоїдну рибу. Останні не дозрівають і тому не мають проблем з дозріванням, які супроводжують диплоїдну рибу.
Вплив окислювального стресу на пігментацію
Окислювальний стрес може суттєво зашкодити здоров’ю риби, погіршуючи імунну функцію та інші захисні системи. Він викликаний дисбалансом між виробленням вільних радикалів і здатністю тварини нейтралізувати їх за допомогою антиоксидантів в організмі. Окислювальний стрес поширений влітку, коли температура води підвищується і виникає дефіцит кисню. Риби, які страждають від окислювального стресу, використовують запаси астаксантину в м’язах як антиоксидант для нейтралізації вільних радикалів, що утворюються в цей період. Це механізм виживання, який призводить до сильної втрати пігментації та вицвітання забарвлення.
Умови виробництва та зберігання кормів
Астаксантин є потужним антиоксидантом, що запобігає окисленню олій у кормах. Однак, як такий, він є лабільним до світла, тепла та кисню. Під час виробництва кормів необхідно вживати запобіжних заходів, щоб кількість астаксантину відповідала необхідному рівню після виробництва кормів. Також не слід забувати про важливість спеціальних кормових добавок. Зокрема, доведено, що хелатні мінерали підтримують стабільність астаксантину та вітамінів краще, ніж їхні неорганічні відповідники.
Під час зберігання корму астаксантин вступає в реакцію з киснем, захищаючи олії, що містяться в кормі, від окислення, і тому його рівень з часом може повільно знижуватися. Корми, що містять астаксантин, слід зберігати в прохолодному, сухому місці, подалі від прямих сонячних променів, щоб продовжити термін придатності. В Alltech Coppens ми маємо протокол управління терміном придатності наших продуктів Astax. Крім того, фермерам рекомендується практикувати протокол управління зберіганням, наприклад, за принципом “першим прийшов – першим пішов”. Після відкриття мішок з кормом, що містить астаксантин, слід швидко використати.
Астаксантин – це набагато більше, ніж пігмент, він не тільки забезпечує приємний рожевий колір м’яса вирощеної форелі, але й підтримує здоров’я та ріст риби.
Для подальшого (поглибленого) читання:
Bjerkeng, B. 2000. “Carotenoid pigmentation of salmonid fishes — recent progress.” In Cruz-Suárez, L.E., Ricque-Marie, D., Tapia-Salazar, M., Olvera-Novoa, M.A., and Civera-Cerecedo, R. (eds.). Avances en Nutrición Acuícola V. Memorias del V Simposium Internacional de Nutrición Acuícola, Mérida, Yucatán.
Hertramph, J. and Piedad-Oascua, F. 2000. “Handbook on ingredients for aquaculture feeds.” Kluwer Academic Publishers.
Seposo, S. 2022. “Application of astaxanthin on fish feed for enhanced pigmentation efficacy on rainbow trout (Oncorhynchus mykiss) fillet, a review of related literature.” Internship, Alltech Coppens.
Storebakken, T. and No, H.K., 1992. Pigmentation of rainbow trout. Aquaculture, 800: 209-229.
