Для студентів Національного університету біоресурсів і природокористування України за участю фахівців Державної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури», Державної установи «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С. Т. Артющика» та Державної установи «Рибоводний форелевий завод «Лопушно» у другій декаді червня було проведено ряд заходів на тему: «Розвиток галузей економіки в мінливому міжнародному і глобальному просторі» (11 червня) та «Глобальні економічні виклики та їх вплив на галузевий розвиток: міжнародні перспективи» (18 червня).
Заходи були проведені з метою підвищення якості освітнього процесу та удосконалення освітньої програми «Міжнародна економіка», спеціальності 051 «Економіка» та освітньої програми «Водні біоресурси та аквакультура», спеціальності 207 «Водні біоресурси та аквакультура» для здобувачів першого та другого рівня вищої освіти з метою підвищення професійного рівня науково-педагогічних працівників, обміну досвідом між науковцями та практиками, підвищення ефективності освітнього процесу.
Директор ДУ «МТЦ з аквакультури», Юрій ШАРИЛО, ознайомив учасників заходу із новітніми технологіями та можливостями ДУ «МТЦ з аквакультури» у сприянні розвитку рибного господарства. У своїй доповіді він зазначив, що:
1) ДУ «МТЦ з аквакультури» була створена у 2013 році з метою забезпечення методично-технологічної підтримки української аквакультури для сприяння розвитку рибогосподарського комплексу на засадах сталості, дбайливого ставлення до довкілля та соціальної відповідальності.
2) Основними функціями установи є: інформаційна підтримка суб’єктів аквакультури та всіх зацікавлених осіб, хто хоче займатися виробництвом рибної продукції, практичні заходи підтримки бізнесу, участь у формуванні державної політики, дослідження у сфері рибного господарства, міжнародне співробітництво, підготовка кадрів.
3) Розказав про українську аквакультуру: проблеми, що потребують негайного вирішення, шляхи їх вирішення, очікувальні результати та реперні задачі для розвитку аквакультури.
4) поділився європейським досвідом запровадження інновацій в аквакультуру адже інновації є ключовим фактором для розвитку аквакультури, сталого збільшення виробництва та посилення адаптивних якостей виробничої сфери до кліматичних змін.
5) наголосив про важливість доданої вартості продукції прісноводної аквакультури за рахунок переробки та сегментації ринку, а також вивчення можливостей, що пропонуються новими маркетинговими стратегіями та інструментами;
6) показав розрахунок потенційного недоотримання об’єднаними територіальними громадами (ОТГ) коштів до місцевих бюджетів від оренди рибогосподарських водних об’єктів.
У висновках, Юрій Євгенійович зазначив, що:
– ставкове рибництво та проточні системи все ще залишаються домінуючими видами прісноводної аквакультури, проте розроблено широкий спектр інноваційних виробничих систем, які можуть бути адаптовані до різних гідрологічних, географічних та соціально-економічних умов;
– багатофункціональне використання традиційних рибницьких ставків та їх поєднання з інтенсивними системами відкривають нові можливості для збільшення зростання при збереженні екосистемних послуг;
– зростаюча екологічна свідомість споживачів морепродуктів може створити можливість для сталого розвитку виробництва прісноводної рибної продукції, але для того, щоб скористатися цим, потрібно більше інновацій у технології виробництва, переробки та маркетингу;
– передача нових знань і технологій на практиці та їх більш широке застосування відбувається дуже повільно, тому роль традиційних систем і технологій все ще домінує в секторі, особливо в ставковому рибництві;
– необхідно надалі підтримувати наукові дослідження та розвиток технологій;
– споживання та ринковий попит є ключовими факторами для подальшого розвитку прісноводної аквакультури.
Т.в.о. директора Павло КУТІЩЕВ наголосив, що рибовідтворюючі комплекси є важливим компонентом аквакультури, мета яких – відновлення та підтримка чисельності рибних популяцій у природних і штучних водоймах. Вони відіграють ключову роль у збереженні біорізноманіття, забезпеченні сталого рибальства та розвитку рибного господарства адже випуск молоді цінних видів риб спрямований на підтримку водних екосистем і проведення рибницько-меліоративних заходів. Завдяки зарибленню збільшується частка загальної промислової рибопродукції та поповнюються природні популяції аборигенних видів риб, у тому числі занесених до Червоної книги України.
Олена Поплавська, начальник інформаційного відділу ДУ «МТЦ з аквакультури», розповідала здобувачам освіти про маркетинг і нові ринкові можливості в аквакультурі: збільшення попиту та стабільність галузі.
Основними тезами з її доповіді є:
1) Аквакультура продовжує стрімко розвиватися, проте, незважаючи на зростання, багато підприємств аквакультури стикаються з труднощами через недостатню увагу до маркетингу адже в умовах екологічних проблем та обмежених ресурсів ефективний маркетинг стає ключовим фактором для стабільного розвитку цієї галузі.
2) Маркетинг виступає на ринку інструментом, який забезпечує оптимальне просування продукції, мінімізуючи витрати на зберігання та задовольняючи споживчий попит. На жаль, маркетинг часто плутають із реалізацією продукції, що є лише частиною маркетингового процесу, тоді як маркетинг включає в себе всебічне вивчення ринку, дослідження та розробку продукції, інсталяцію ціноутворення, відкриття дистрибуції та інформування ринку.
3) Маркетинг в аквакультурі починається ще до створення продукту, визначаючи, що саме потрібно споживачам і як найкраще задовольнити їхні потреби. Ефективний маркетинг включає: вивчення ринку (аналіз сегментів ринку, конкурентного середовища, прогнозування попиту), ціноутворення (встановлення оптимальних цін, що враховують витрати і споживчу вартість), дистрибуцію (визначення найкращих каналів збуту, скорочення часу доставки продукції на ринок), комунікацію (реклама, участь у виставках, формування іміджу підприємства).
4) Аквакультура має свої особливості, які впливають на маркетинг. Продукція аквакультури, традиційно, є швидкопсувною, що вимагає оперативності постачання та відповідної упаковки. Виробничий цикл часто не збігається з традиційними бізнес-періодами, що потребує від маркетологів уміння прогнозувати попит і ринкову кон’юнктуру.
5) Маркетингові дослідження є фундаментом для успішного функціонування рибогосподарських підприємств. Вони включають:
– аналіз, включаючи конкурентів та ціни;
– формування продуктової політики, оптимізація асортименту продукції.
– прогнозування обсягів і структури продажів.
– підтримка комунікативних зв’язків, участь у галузевих заходах.
6) Маркетингова діяльність має бути інтегрованою у всі аспекти управління підприємством. Концентрація маркетингових зусиль в окремій службі та залучення всіх працівників до маркетингової діяльності сприяють ефективності підприємства.
В заключенні, Олена наголосила, що маркетинг в аквакультурі є ключовим елементом для забезпечення сталого розвитку галузі. Враховуючи специфіку аквакультури, розуміння ринкових тенденцій, інновацій у продукцію та ефективні маркетингові стратегії дозволяє підприємствам досягти успіху та розширюватися на нові ринки.
За підсумками семінарів будуть підготовлені два збірники тез Міжнародного науково-практичного семінару на тему: «Розвиток галузей економіки в мінливому міжнародному і глобальному просторі» та «Глобальні економічні виклики та їх вплив на галузевий розвиток: міжнародні перспективи».
Автор: Олена ПОПЛАВСЬКА, начальник інформаційного відділу Державної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури»
