Автор: Ján Regenda
За матеріалами статті “Science and socialising characterise XXXI Polish Carp Conference”, опублікованої в Eurofish Magazine № 2 (2026).
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.
Міжнародна співпраця та системний обмін досвідом є фундаментальними передумовами для сталого розвитку галузі промислової аквакультури. Інтеграція передових практик дає змогу ефективніше управляти водними біоресурсами та адаптуватися до глобальних економічних викликів. Саме таким масштабним майданчиком для фахового діалогу стала 31-ша щорічна Польська конференція з коропівництва, що відбулася 11–13 лютого 2026 року в місті Торунь. Захід зібрав понад 250 учасників, з яких понад 70% — безпосередньо представники аквафермерства, а також науковці, державні службовці та бізнесмени.
Попри значний потенціал, сектор прісноводної аквакультури перебуває у критичній ситуації через низку системних бар’єрів, які детально обговорювалися під час конференції. Головною проблемою визначено дисбаланс у європейському фінансуванні, де абсолютний пріоритет віддається морському рибальству, залишаючи ставкове рибництво недофінансованим. Крім того, аквафермери зазнають суттєвих збитків через відсутність дієвих механізмів компенсації шкоди від рибоїдних птахів (бакланів, чапель) та надмірну бюрократизацію процедур. Галузь також не отримує фінансової винагороди за виконання екологічних функцій, зокрема за підтримку біорізноманіття.
У відповідь на ці ризики наукова спільнота представила низку інноваційних інструментів:
- Концепція «One Health» — інтегрований підхід, презентований Ярославом Крулем, що нерозривно об’єднує здоров’я довкілля, людей та тварин. Практична користь для фермерів полягає у створенні екологічно стійких господарств, що відповідають жорстким сучасним стандартам якості та відкривають доступ до нових ринків.
- Освітній проєкт «Edu Fish» — програма, розрахована до серпня 2029 року, яка забезпечує комплексну підтримку профільних навчальних закладів. Це дає змогу рибним господарствам стратегічно вирішувати проблему кадрового дефіциту шляхом залучення кваліфікованої молоді до роботи у секторі.
- Стратегії адаптації до зміни клімату — дослідження Славоміра Лісецького щодо зміцнення стійкості ставкової аквакультури в умовах глобального потепління. Завдяки цим даним фермери отримують алгоритми для мінімізації ризиків втрати біоресурсів через температурні коливання.
- Цифровий маркетинг та соціальні мережі — аналіз інструментів продажу та просування в сучасних медіа, представлений Анною Пренткою. Це допомагає господарствам долати розрив поколінь, залучати нові сегменти споживачів та підвищувати загальну рентабельність реалізації готової продукції.
Економічний блок конференції був сфокусований на концепції «короп як товар на ринку» та аналізі фінансової ситуації галузі у 2024 році. Експерти зосередили увагу на правилах залучення коштів із європейських фондів, альтернативних джерелах кредитування та очікуваннях від нового програмного періоду після 2028 року. Важливим аспектом стала презентація чеського досвіду щодо субсидій та компенсацій для сектору аквакультури.
Окрім лекційної частини, захід підтвердив критичну важливість нетворкінгу. Присутність 13 компаній створила ідеальні умови для налагодження прямих ділових контактів. Обмін досвідом із такими підприємцями, як Адам Шарек (власник 60 га ставків із 1990 року), доводить, що глибока переробка є запорукою високої рентабельності.
Досвід, здобутий під час 31-ї Польської конференції, має стратегічну цінність. Адаптація європейських інструментів фінансової підтримки, впровадження концепції «One Health» та диверсифікація збуту можуть суттєво посилити спроможності вітчизняних виробників. Застосування цих сучасних підходів допоможе українським фермерам підвищити прибутковість господарств, забезпечити економічну стійкість місцевих громад та зробити вагомий внесок у національну продовольчу безпеку.