10-ТА МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ З ОСЕТРОВИХ

25 листопада відбулась 10-а Конференція з осетрових, яку проводила данська компанія з виробництва кормів для об’єктів аквакультури Aller Aqua, точніше, її польський підрозділ Aller Aqua Polska. Конференція відбувалась у форматі онлайн за попередньою реєстрацією. У конференції могли взяти участь усі хто бажав та зацікавлений у розвитку осетринництва та збереженні осетрових. Участь у конференції була безоплатною. Переклад доповідей здійснювався англійською, польською, російською та китайською мовами.

Порядок денний конференції було розміщено на сайті конференції заздалегідь. У конференції взяли участь реально найбільш знані науковці з цієї сфери досліджень.

Вітальне слово було виголошено паном Яцеком Юхневичем, Aller Aqua Polska. Конференцію проводив керівник науково-дослідницького підрозділу компанії Aller Aqua пан Robert Tillner.

Проф. Paolo Bronzi, представник WSCS (Світове товариство із збереження осетрових), Італія, навів у доповіді оновлену інформацію щодо стану виробництва осетрових та кав’яру з урахуванням даних за 2020 рік [попередні оцінки та огляди проф. Bronzi, зокрема “Present and future sturgeon and caviar production and marketing: A global market overview” від 2014-го року, можна запитати в МТЦ з аквакультури — англійською та у перекладі українською мовами]. Проф. Bronzi наголосив на існуванні проблем із отриманням інформації та необхідність додаткових перевірок раніше отриманих даних. Станом на сьогодні у світі, за даними дослідників, працює 2450 підприємств/заводів з виробництва осетрових та кав’яру. З них 120 — у Європі, і приблизно 1200 — у Китаї. Китай є основним виробником м’яса осетрових- з 123969 тонн загальносвітового обсягу виробництва 2020-го року на Китай припало 104280 тонн. Особливістю Китаю є те, що, на відміну від решти країн, які займаються осетрівництвом, значна увага приділяється не лише виробництву кав’яру, а й м’яса осетрових. За 20 років (з 2000 до 2020) обсяги виробництва осетрових у світі зросли у 40 разів.

У динаміці виробництва та продажів кав’яру проф. Bronzi виокремлює декілька етапів: після розпаду СРСР та різкого падіння обсягів виробництва та продажів кав’яру для його виробників, до того часу, коли розпочалось масштабне зростання осетрівництва, була так звана золота ера, коли пропозиція навіть на дещицю не задовольняла попит. З поступовим розвитком осетрівництва настав етап осетер 2.0, коли виробництво поступово почало наздоганяти попит, і зростання ціни різко уповільнилось, та етап осетер 3.0 — коли у гру як основний гравець вступив Китай, і обсяги виробництва стали настільки масштабними, що ціни на готову продукцію почали навіть падати. Китай досяг максимальних обсягів виробництва 2019-го року (139.8 тонн), а 2020-го обсяги продажів зменшились (122.6 тонн).

На Китай у цілому припадає 38% світового продажу кав’яру, на Італію — 11%, Росію — 10%, Францію та США — по 6%, Польщу — 4%. До 2018-го року відзначалось зростання виробництва та експорту з Китаю, що мало результатом перевищення пропозиції над попитом, та зменшення обсягів виробництва, інвестицій у цю галузь. 2019-го року, після настання пандемії, обсяги експорту впали на 20-30%. 2020-го року, після фактичного припинення імпорту з Китаю, відзначено значне зростання попиту, втрати виробників зменшились на 15%. 2021-го року обмеження експорту Китаю тривали. Продукції на ринку бракує у зв’язку з подіями до 2018-го року, тобто згортанням виробництва та браком інвестицій у попередні роки. Зараз використовуються усі наявні можливості для забезпечення попиту.

Як член Світового товариства із збереження осетрових, пан Bronzi нагадав про заклики Товариства до урядів країн світу з питання будівництва ГЕС, зокрема у Польщі та Грузії, адже греблі ГЕС спричиняють неабиякий негативний екологічний вплив як на довкілля окремих країн, так і на популяції осетрових. Наскільки можна було зрозуміти, зусилля щодо зупинки будівництва ГЕС у Польщі були результативними.

Проф. Wei Qiwei, з Головної лабораторії із збереження біорізноманіття прісних вод (MARA), Китай, розповів про стан запасів осетрових у Китаї та перспективи їх збереження та виробництва. Він зокрема звернув увагу, що вперше у Китаї з 1 січня 2021-го року введено заборону на рибальство у водах Янцзи. Природні популяції основних осетрових видів Янцзи, за його інформацією, вже не відновлюються природним шляхом вже декілька років. Здійснюється масштабне зариблення Янцзи калугою та китайським осетром. Китайським науковцям вдалося секвенувати геном веслоноса.

В аквакультурі Китаю зараз використовуються 10 видів та гібридів осетрових (детальніше з цього питання дивись главу 3.5 Осетринництво: стан та практична реалізація колективної монографії Aquaculture in China: Success Stories and Modern Trends (2018), розділ є у перекладі українською). В аквакультурі не використовуються дикі особини, лише риби з створеного у господарствах маточного поголів’я. У цьому контексті він згадав ситуацію, що виникла у зв’язку з рішенням компетентних органів США включити до переліку загрожених видів китайського осетра і у зв’язку з цим заборонити імпорт до США кав’яру та іншої продукції з цього виду з Китаю. У той же час, пан професор ще раз наголосив, що для цілей аквакультури, а отже, і виробництва згаданої продукції використовуються особини, яких отримано з створеного на підприємствах маточного поголів’я, тобто виробництво не використовує диких особин, не наносить шкоду біорізноманіттю. Досягнуто успіхів у відтворенні сибірського осетра, отримано у штучних умовах генерацію F5 — до цього посадковий матеріал завозили з Франції.

Вважається, що сучасне осетринництво Китаю завершило трансформацію у напрямі сталого рибництва, коли однакові зусилля докладаються як до досягнення виробничих успіхів, так і до збереження природи, біорізноманіття, стану довкілля. Здійснюються заходи з комплексного використання осетрових, тобто використання не лише кав’яру та м’яса, але й шкіри, кісток, нутрощів.

Пан професор Mohammad Pourkazemi з Іранського науково-дослідного інституту рибного господарства (IFSRI) розповів про значне подальше погіршення стану природних популяцій осетрових риб Каспійського моря. Основними об’єктами осетринництва Ірану є білуга, перський осетер, сибірський осетер, стерлядь та шип. Загальні обсяги виробництва осетрових аквакультурою Ірану 2020-го року становили 3500 тонн. Більша частина продукції осетринництва (м’ясо риб та кав’яр) споживаються на внутрішньому ринку. Дії з посилення охорони осетрових риб та розвитку осетринництва останнього року в Ірані значно активізувались. Лише цього року відбулось декілька заходів за участі міжнародних експертів та очільників рибогосподарської галузі Ірану з цього питання.

Joel Van Eenennaam, Univ. of California, Davis USA розповів про поточні проблеми та заходи з підтримання та розвитку маточного поголів’я на господарстві у Каліфорнії. Звернув увагу на вимушеність коригування температури утримання плідників у зв’язку із змінами клімату та сталим підвищенням температури води у прісних водоймах Каліфорнії. Зазначив, що як рутинна робота виконується маркування плідників, причому маркування десь раз на 10 років мусять повторювати у зв’язку з виходом з ладу міток. Велику увагу приділяють харчуванню плідників, адже існує проблема ожиріння яєчників. Тому для самиць підбирають відповідну дієту з більшим вмістом білків, щоб уникнути жирового навантаження та отримати більший вихід ікри як сировини для кав’яру. Як з’ясувалось, під час утримання плідників білого осетра у штучних умовах зростає частота випадків автополіплоідії. Здійснюються заходи із попередження цього явища, відбраковка відповідних особин за допомогою генетичного скринінгу, аналізів крові особин. У дослідному господарстві здійснюються доволі інтенсивні генетичні дослідження у напрямі відбору за такими ознаками, як темп росту, кількість ікри, її текстура тощо. Особливий інтерес для майбутніх досліджень становлять питання плодючості, харчування, впливу різноманітних дієт на окремі функції риби.

Звичайно, велику увагу привернула доповідь проф. М. Чебанова – світового «гуру» осетринництва, співробітника підприємства Кубаньбіоресурси, Російська Федерація. Він також, як і попередній доповідач, зосередився на головних викликах у підтриманні маточного поголів’я. Зокрема він звернув увагу на те, що за останні 30 років в Азовському морі – колись найосетровому морі світу – не відбувалось природне відтворення осетрових. У тепловодному господарстві Кубаньбіоресурсів утримується стадо з 10000 самиць 5 видів осетрових, існує також РАС як допоміжний інструмент. На ефективність штучного відтворення та функціонування створеного маточного стада впливають зміни клімату, зростання частоти відхилень від усталених кліматичних норм. Зимовий період зменшився за останні 30 років на 20%, що мало результатом зниження трофоплазматичного резерву самиць: гонади не встигають вчасно дозріти, ефективність нересту статистично достовірно падає. Показники нересту, наприклад, білуги, значно погіршилась та стали рушієм порушення процесів розвитку.

В Азовському морі маршрут міграцій риб значно скоротився. Дозрівання самиць у господарствах, за відсутності контролю та управлянням температури водного середовища, погіршується. Контроль за умовами середовища перебування дозволяє зробити випуск молоді більш тривалим, що підвищує ефективність діяльності рибницьких господарств. Основний інструмент контролю за станом особин – УЗД. Контролю підлягають стан печінки та серця. Відзначено, що у потомстві спостерігається до 5% гермафродитів. Основний висновок проф. Чебанова із наведених спостережень – необхідно адаптуватись до змін клімату усіма можливими засобами, починаючи від створення контрольованих умов утримання, норм годування, складу кормів, селекції на толерантність до температур тощо. У додатковий час (запитань та відповідей) проф. Чебанов наголосив на необхідності поєднання технологій ставкового утримання маточного поголів’я та використання РАС в одному технологічному циклі для отримання сталих результатів.

У доповіді професора Розенталя (Harald Rosenthal, WSCS, Німеччина) основну увагу було приділено описові ситуації з реальними змінами клімату та впливу цих змін, у першу чергу підвищення температури повітря та води, на майбутнє осетрових як біологічних видів. Загалом висновки професора Розенталя виглядають доволі апокаліптичними. З наведеної ним інформації, існування природних популяцій осетрових, щонайменше бореальних, у майбутньому видається сумнівним. На його думку, відбуватиметься можлива зміна видів. Без створення колекцій ex situ осетрові, щонайменше ті види, які зараз є об’єктами осетринництва, можуть зникнути взагалі. Необхідним є створення окремої глобальної програми збереження осетрових.

Пан Mirosław Szczepkowski з Інституту рибного господарства внутрішніх вод (IRS) Польщі, розповів про штучне відтворення осетрових у проточних басейнах та РАС. Маточне поголів’я утримують (тестують) за ставкового утримання, проточних басейнах та РАС. Режими годування у всіх випадках відмінні. До нерестових особин застосовуються методи фото – та гормональної стимуляції дозрівання. Для інкубування використовують апарати Макдональда. У самиць походженням з РАС частіше відзначались випадки ожиріння яєчників. Також у самиць, які утримувались у РАС, частіше відзначались проблеми з якістю ікри. Недоліком утримання плідників у ставках є значні коливання температури, погіршення ситуації з киснем (ці випадки почастішали останніми роками) тощо. Недоліком утримання плідників у РАС є концентрація амонію та нітритів, залишків поживних речовин. Режими годування плідників за утримання у ставках, басейнах та РАС, як і склад кормів, мають бути відмінними.

Цікавою була доповідь ветеринара, фахівця з питань хвороб риб пані Tania Pérez Sánchez, з Університету Наварри, Іспанія (автономна спільнота на півночі Іспанії). Вона звернула увагу на те, що тригерами вірусних захворювань осетрових за басейнового утримання найчастіше стають стресові для риб ситуації. У принципі, на її думку, вірусні захворювання не становлять особливої загрози для осетринництва.

Серед небезпечних хвороб, які можуть нанести шкоду осетринництву, на її думку, переважають бактеріяльні. З метою профілактики захворювань двічі на рік здійснюється санітарний контроль.

Під час лікування намагаються мінімізувати використання антибіотиків. За використання антибіотиків одночасно використовують пробіотики та бактеріофаги. Лікування відбувається за наступною схемою використання: пробіотики, пребіотики, синбіотики, постбіотики, бактеріофаги. У світі поширюється використання вакцин, але станом на сьогодні це можуть використовувати не усі господарства з огляду на вартість вакцин для гідробіонтів.

Зміни клімату уможливлюють зростання проблем з бактеріяльними захворюваннями. Крім лікарських засобів потрібні і інші методи лікування, у першу чергу — профілактика, а вже у другу — лікування.

Наступну доповідь було зроблено керівником науково-дослідного підрозділу компанії Aller Aqua паном Robert ‘ом Tillner’ом, який розповів про асортименти кормів для осетринництва, які розроблено та які випускаються компанією Aller Aqua. Увагу було привернуто до того, що корми мають спеціяльне призначення — для годування мальків, зростаючих особин, відгодівлі риб під час дозрівання тощо, а також на те, що корми для риб, які утримуються у РАС, відрізняються від кормів для риб, яких утримують у проточних басейнах та ставках. Так, наприклад, за годування Aller Metabolica та Aller Progress Ex вода у РАС зберігає свої параметри та лишається прозорою та насиченою киснем, а за годування Aller Bronze вода стає каламутною та вимагатиме посиленої рециркуляції. У той же час за годування осетрових у ставках та проточних басейнах Aller Bronze є абсолютно прийнятним кормом, за деякими параметрами випереджаючи два згаданих корми. Тому виробники кормів рекомендують рибоводам чітко визначатись з тими цілями, методами виробництва, які вони застосовуватимуть, стадією життєвого циклу риби, і вже потім визначатись з необхідними для них кормами.

Останню доповідь на конференції було зроблено пані Beate Striebel, представницею WWF у Центральній та Східній Європі, Відень, Австрія, і вона була присвячена відомому в Україні дослідженню щодо незаконного обігу осетрових та продукції з них у країнах пониззя Дунаю (Сербії, Болгарії, Румунії та Україні). Оскільки це дослідження вже було широко представлено WWF Україна та у наявності на сайті організації, ми не будемо акцентувати на ньому увагу.

На наш погляд Україні як країні з доволі усталеними традиціями в осетринництві варто звернути увагу на наступні гасла/висновки конференції:

Зміни клімату вже реально впливають на життя осетрових у природних умовах у країнах Північної півкулі. З метою подальшого розвитку осетринництва як напряму рибництва варто розглядати питання про збільшення контролю за умовами перебування осетрових у технологічних водоймах/сажалках та РАС, та збільшувати можливості з перебування об’єктів аквакультури у контрольованих умовах. Найбільш прийнятним для наших умов виглядає, як бачить це проф. Чебанов, поєднання у технологічному циклі етапів вирощування у ставках/проточних басейнах та у РАС.
З огляду на реальні зміни клімату та неможливості прискорення еволюцції осетрових відповідними темпами, потрібно здійснювати заходи з метою реального створення колекцій осетрових ex situ як це передбачено Законом України – міжнародною Конвенцією з охорони біорізноманіття, стороною якої Україна є з 1994-го року. Станом на сьогодні в Україні жодної такої колекції не створено
Рибоводам варто приділяти більшу вагу санітарно-епідеміологічному стану водойм/резервуарів, у яких утримуються осетрові, з метою попередження, а за необхідності — і лікування сучасними методами поголів’я осетрових, з дотриманням застережень щодо виникнення антибіотикорезистентності.
Сучасні корми відкривають великі можливості як у частині ефективного вирощування осетрових як об’єкту рибництва та джерела надходження легко засвоюваних рибних білків та жирів, так і підвищення ефективності господарств, які спеціялізуються на виробництві кав’яру.
Найбільш ефективними виглядають господарства, які здійснюють селекційно генетичний відбір осетрових за потрібними для виробництва ознаками, толерантними до змін температури довкілля, та які працюють над створенням ефективних плодючих гібридів з дотриманням умов збереження біорізноманіття у природних водоймах.

У цілому участь у таких конференціях є корисною та важливою для усіх зацікавлених у розвитку рибництва сторін, і ми висловлюємо щиру подяку компанії Aller Aqua за організацію конференції та залучення всесвітньо відомих доповідачів.

Компанія Aller Aqua наприкінці конференції розмістила для вільного завантаження рекламний плакат щодо кормів для осетринництва, з яким можна ознайомитись за цим посиланням.

Стаття була створена співробітниками БУ МТЦ з аквакультури: Людмилою Медведенко, Володимиром Герасимчуком та Бабир Анастасією.