З метою напрацювання матеріялу для розробки методичних рекомендацій по відтворенню червонокнижних видів риб та детальним ознайомленням з поточним станом робіт з відтворення рідкісних аборигенних видів риб, фахівцями державної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» було здійснено робочий виїзд до рибоводного форелевого заводу «Лопушно», що знаходиться в селі Лопушна Чернівецької області.
Державний рибоводний форелевий завод «Лопушно», що входить до сфери правління Державного агентства меліорації та рибного господарства України, займається штучним розведенням лососевих видів риб – струмкової форелі, дунайського лосося, харіуса європейського – для подальшого вселення до рибогосподарських водних об’єктів загальнодержавного значення у об’ємі близько 300 тис. екземплярів в рік.
Фахівців ознайомили з усіма виробничими та не виробничими площами господарства (інкубаційний цех, склад комбікормів, адміністративна будівля, безпосередньо басейни з личинками, мальками, плідниками та ремонтно-маточним поголів’ям, водозабір та водовипуск тощо). Це було зроблено для більш детального ознайомлення та розуміння складності і специфічності тих процесів котрі кожного дня сумлінно виконуються, оскільки вирощування якісного, життєстійкого рибопосадкового матеріалу (3-7г) струмкового пструга, головатиці (лосось дунайський) та харіуса вимагає максимальної самовіддачі та постійного контролю за усіма, без винятку, процесами пов’язаними з вирощуванням. Враховуючи біологічні особливості такого виду як, наприклад, головатиця – можна зрозуміти, що робочий день не обмежується лише світловим днем, тому що головатиця в природі хижах і харчується здебільшого вночі, тому і годувати цю рибу треба вночі. В іншому випадку вдень цей вид просто не споживає корм намагаючись знайти сховище.
Все це та багато іншого – є свідченням того наскільки складний та важливий процес відтворення молоді цих лососевих видів риб, які в подальшому випускаються в природні водойми Карпатського регіону. Тому надзвичайно важливо сприяти цьому процесу, що безсумнівно приноситиме користь природній іхтіофауні зараз та на перспективу
