КРУГЛИЙ СТІЛ НА ТЕМУ: «ПІДТРИМКА АКВАФЕРМЕРСТВА: ЗБІЛЬШЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, СТАЛИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ЯКІСНОЮ РИБНОЮ ПРОДУКЦІЄЮ»

Метою заходу стало обговорення впровадження механізмів державної підтримки аквафермерства, обмін практичним досвідом та визначення стратегічних шляхів розвитку аквакультури в Україні.

Організаторами події виступили: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Державне агентство меліорації та рибного господарства України); Державна установа «Методично-технологічний центр з аквакультури».

Ірина ОВЧАРЕНКО, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України зазначила, що українська рибна галузь невпинно трансформується завдяки процесам євроінтеграції, запровадження цифрових систем, комплексній системі державної допомоги та міжнародних грантів. Це стимулює інвестиції, інновації та перехід на європейські стандарти. Окрему увагу держава приділяє реформуванню зношеної гідротехнічної інфраструктури. Акцентовано увагу, що розвиток власної аквакультури є критично важливим для подолання залежності від імпорту, гарантування харчової незалежності держави, створення робочих місць у громадах та популяризації свіжого локального продукту та екологічних підходів до виробництва рибної продукції.

Голова Держрибагентства Ігор КЛИМЕНОК наголосив на важливості створення ефективних інструментів підтримки виробників і закликав аквафермерів активно долучатися до державних програм. За його словами, високий попит з боку бізнесу допоможе легше масштабувати ці ініціативи та розширювати їх на нові напрями у майбутньому.

Заступник голови Держрибагентства Андрій ЗІНЧЕНКО зазначив, що зариблення внутрішніх водойм, відновлення популяцій риби та збереження біорізноманіття є ключовими пріоритетами в діяльності відомства.

Ключовою подією заходу став виступ Дмитра ШАРИЛА, заступника начальника управління регулювання рибного господарства, меліорації, водних ресурсів та морських екосистем – начальника відділу регулювання рибальства та аквакультури Мінекономіки присвячений темі «Державна підтримка рибного господарства України: напрями та пріоритети». Під час виступу спікер детально розкрив еволюцію урядових програм та ключові вектори фінансування галузі. У своїй доповіді експерт наголосив, що у 2025 році державна фінансова підтримка виробників прісноводної риби мала виключно антикризовий характер і надавалася лише підприємствам на деокупованих та постраждалих від бойових дій територіях, то цьогоріч географію програми було масштабовано на всю країну. Такий крок дозволив трансформувати локальну субсидію на загальнонаціональний стимул для розвитку прозорого та конкурентоспроможного рибного бізнесу.

Окрему увагу фахівці приділили цифровізації галузі через Державний аграрний реєстр (ДАР). Олег ВІТЮК, заступник директора сільського розвитку – начальник управління розвитку сервісних систем в аграрному секторі Мініекономіки акцентував увагу, що ДАР нарешті стає єдиним вікном і зручним інструментом для швидкого доступу рибних господарств до державних субсидій, пільгових кредитів та грантів. Головна перевага системи – автоматизація процесів, яка дозволяє виробникам подавати заявки в кілька кліків, мінімізує людський чинник та усуває корупційні ризики, що раніше гальмували розподіл допомоги.

У межах заходу Андрій БОЙКО національний спеціаліст з аквакультури ФАО (ООН) розказував про грантову підтримку аквакультури в Україні та наголосив, що зараз триває подача заявок на четвертий грантовий цикл. Подати заявку на отримання фінансової допомоги необхідно до 14 червня.

Програма охоплює Львівську, Закарпатську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Волинську, Тернопільську, Хмельницьку області та окремі райони Дніпропетровської області і спрямована на закупівлю обладнання та модернізацію виробництва.

Спікер наголосив, що ключовими вимогами до кандидатів є юридична прозорість, наявність прав на користування водоймами, а також досвід роботи.

Артем ЛЯШЕНКО, т.в.о. директора ДП «АйФіш» акцентував увагу, що експлуатація та оренда гідротехнічних споруд (дамб, шлюзів, водовипусків) залишається одним із найскладніших питань для бізнесу. Під час дискусії експерти обговорили про необхідність спрощення бюрократичних процедур при оформленні права користування цими об’єктами та про важливість чіткого законодавчого врегулювання взаємодії між орендарями ставків та балансоутримувачами споруд, щоб уникнути юридичних конфліктів.

Особливу увагу було приділено питанню державної підтримки, як можливості для збільшення обсягів вирощування рибопосадкового матеріалу та розвитку товарної аквакультури в регіонах, про що наголосив Юрій КОСТЮК, фінансовий директор ПРАТ «Сумирибгосп». Спікер запропонував при подальшому доопрацюванні умов Програми надати пріоритет (додаткові бали, підвищений коефіцієнт або окремий напрям фінансування) тим профільним підприємствам, які самостійно та безпосередньо вирощують рибопосадковий матеріал, а не просто перепродують його.

Зустріч завершилася практичним діалогом: представники влади, бізнесу, науки та міжнародних організацій обмінялися ідеями, як покращити програми допомоги для аквафермерів. Усі учасники зійшлися на спільному пріоритеті – допомогти вітчизняній аквакультурі наростити обсяги продукції та впевнено конкурувати на ринку.

Оскільки Україна впевнено тримає курс на євроінтеграцію, в країні вже розпочався процес гармонізації національного законодавства з вимогами Європейського Союзу. Для вітчизняного аквабізнесу це відкриває принципово нові горизонти: у середньостроковій перспективі кількість програм фінансової підтримки, дотацій та грантів суттєво збільшиться, зокрема за рахунок залучення європейських структурних фондів.

Проте європейська модель фінансування передбачає кардинальну зміну філософії взаємодії держави та бізнесу. На безповоротну допомогу зможуть розраховувати виключно ті виробники, які працюють у легальному полі та демонструють абсолютну прозорість своїх процесів.

Такий підхід покликаний остаточно вивести українську аквакультуру з «тіні». Держава та міжнародні донори більше не фінансуватимуть хаотичні одноденні проєкти. Інвестиції спрямовуватимуться лише в системні, відповідальні підприємства, які готові стати частиною цивілізованого європейського ринку