РОЗБУДОВА РИНКУ ДЛЯ НОВОГО ВИДУ ВИМАГАЄ ЧАСУ (EUROFISH MAGAZINE 1 / 2024: PP.23-25)

Лагуни (лимани) вздовж узбережжя – це мілководні ділянки з солонуватою водою, відокремлені від сусіднього моря природними бар’єрами. Вони також з’єднані з морем каналом, який дозволяє пропускати воду і мігруючі види риб. В Албанії дві лагуни, Narta та Orikum, знаходяться в окрузі Vlora і є двома з восьми основних лагун країни

Обидві лагуни впадають в Адріатику. Загалом в Албанії є майже 400 кв. км прибережних водно-болотних угідь або лагун. Лагуна Orikum має площу 130 га і максимальну глибину 3 м, а її солоність коливається від 26 до 32 ‰. На відміну від цього, солоність води в Адріатичному морі становить 36-39 ‰. Меншу солоність води в лагуні можна пояснити надходженням прісної води з річок. Лагуна Narta, з іншого боку, є однією з найбільших в Албанії з площею 2 670 га. З максимальною глибиною 0,9 м, вона набагато мілкіша, ніж лагуна Orikum. Це, у поєднанні з низьким обміном води з Адріатичним морем і високим рівнем випаровування, призводить до зменшення до 30% площі водної поверхні в сухий сезон, що спричиняє підвищення солоності води до 79 ‰ влітку.

Filip Paco, президент, та Bledar Leskaj, менеджер Організації з управління рибальством , установи, яка регулює рибальство у лагунах  Orikum та Narta

Рибалки в Орікумському лимані поділяються на тих, хто ловить рибу з малих суден, і тих, чий улов складається виключно з риби, яку затримує гребля. Для запобігання конфліктів рибалкам, що використовують судна, заборонено рибалити в межах 1000 м від дамби

Лагуна пропонує численні екологічні послуги

Рибальством у двох лагунах керує Організація з управління рибальством (FMO), до якої належать усі рибалки. Для вилову риби вони використовують різноманітні знаряддя лову, включаючи сітки та рибозагороджувальні дамби. Окрім комерційної цінності для рибалок, ці дві лагуни також є середовищем існування риби і птахів, підтримують харчові мережі і, завдяки своїй водопоглинальній здатності, відіграють певну роль у пом’якшенні наслідків повеней. Крім того, вони зменшують ерозію ґрунту і покращують якість води. Лагуни підтримують кілька видів риб, які використовують їх для харчування, відтворення потомства та притулку. Таким чином, вони надають ряд важливих екологічних послуг. Але лагуни також є вразливими екосистемами, повідомляють Sonila Kane і співавтори з університетів Влори і Тирани. У статті, опублікованій у 2015 році в екологічному бюлетені Fresenius, вони визначають муніципальне, промислове і сільськогосподарське забруднення як фактори, що впливають на лагуни, погіршуючи якість їхніх поверхневих вод. Зміни клімату, коли випадає занадто мало або занадто багато опадів, також можуть впливати на флору і фауну лагун. Bledar Leskaj, менеджер FMO, каже, що, наприклад, молюски вонголе (венерки), які раніше мешкали в лагуні Орікум, зникли, а разом з ними зникла і велика частина доради, для якого молюски є кормом. Сезон для рибальства – зимові місяці з вересня по лютий. Іронія полягає в тому, що в літні місяці, червень, липень і серпень, є багато туристів, але мало риби, тоді як взимку риби більше, але менше туристів. Тому рибалки з FMO продають улов взимку в ресторани Тирани, Дурреса або Влоре, де попит високий цілий рік. Лагуни приваблюють рибу, тому що вони живляться потічками або річками, які приносять поживні речовини в лагуну, сприяючи росту фітопланктону, який, у свою чергу, забезпечує харчування для риби. З лагуни риба повертається в море для відтворення, а коли вона залишає лагуну, то потрапляє в пастку дамби. Інша причина, чому риба залишає лагуну – це коли температура в лагуні падає або лід на поверхні знижує вміст кисню у воді. В обох випадках риба виходить у море і потрапляє в пастку дамби. Однак, за словами пана Leskaj , кількість риб, які не можуть здійснити цю подорож до моря для відтворення, є невеликою у порівнянні з кількістю тих, які все ж таки роблять це. Він також зазначає, що у випадку кефалі, одного з видів, які здійснюють цю міграцію, ікру вилучають у самок і продають окремо. Ікра кефалі або боттарга – це делікатес, який користується великим попитом в Італії. Таким чином ми урізноманітнюємо наш асортимент продукції і додаємо цінність улову. Інші популярні цільові види – європейський вугор, лаврак і дорада.

Організація управління рибальством вигідна як її членам, так і запасам біоресурсів

 FMO налічує близько 60 членів, 40 з яких ловлять рибу в лагуні Нарта і 20 – в Орікумі. Щороку пан Leskaj складає план рибальства, який визначає, як будуть експлуатуватися запаси в обох лагунах. Він включає не лише виробничий план, але й те, як буде здійснюватися управління територіями в координації з відповідними органами Міністерства сільського господарства. FMO видає дозволи, за якими рибалки виловлюють свою рибу, і коригує кількість риби залежно від тиску на популяцію. FMO було створено у 2007 році, і пан Leskaj категоричний щодо переваг цієї структури як для рибалок, так і для риби. Як FMO ми маємо сильніший голос, ніж окремі рибалки, коли ми хочемо вести переговори з міністерством або іншими організаціями, – каже він. Крім того, ми стежимо один за одним, щоб переконатися, що всі рибалять за правилами. Як індивідуальний оператор, кожен думає насамперед про себе, а потім про решту громади. Однією з переваг створення FMO є те, що в обох лагунах майже не спостерігається ННН-рибальства, каже пан Leskaj. Учасники організації об’єдналися для боротьби з цією практикою і співпрацюють з державними органами контролю як на місцевому рівні, так і на рівні міністерства. Крім того, невеликі групи рибалок регулярно патрулюють озеро, щоб переконатися, що у воді немає браконьєрів або незаконних знарядь лову. Як члени FMO, рибалки зобов’язані звітувати про свій улов. Невиконання цього обов’язку може призвести до втрати ліцензії на рибальство в наступному році. Контроль і звітність є дуже важливими компонентами управління рибальством в лагунах, підкреслює пан Leskaj. FMO також відповідає за утримання лагуни. Це включає в себе ремонт або відновлення дамби і підтримання каналів до моря в чистоті і відкритості. Ці витрати несуть рибалки, і, незважаючи на екологічні послуги, які надають лагуни, уряд не підтримує цю діяльність. Рибопропускна дамба, яка контролює прохід між морем і лагуною Орікум, відкрита протягом трьох місяців на рік з 15 березня по 15 червня. Риба заходить в лагуну, щоб харчуватися, але рибальство в цей період заборонено. Існують також загальні обмеження на використання тралів і земснарядів, а також на розміри вічок сіток1 . Вічка не можуть бути меншими за 60 мм у лагуні та меншими за 48 мм у прибережних районах. Крім греблі, рибалки використовують різноманітні  сітки та гачки та неводи для лову риби під час сезону риболовлі. У лагуні Нарта молодь, виловлену завдяки греблі, переносять у сітки або загороди для зимівлі та відгодівлі. Рибалки поділяються на тих, хто використовує греблю для вилову риби, і тих, хто рибалить з малих рибальських суден. Останні використовують сітки, і все, що рибалка зловить, належить йому або їй. Вони також індивідуально платять FMO за дозвіл на вилов риби. З іншого боку, група рибалок, які користуються греблею, колективно інвестує кошти в утримання греблі, а риба, виловлена на греблі, ділиться між ними. Рибалкам, які використовують судна, заборонено ловити рибу в межах 1000 м від греблі, щоб запобігти конфліктам з групою рибалок, які ловлять рибу на греблі.

Синій краб є інвазивним видом, частка якого в уловах рибалок лагуни зростає. Хоча цей продукт є корисним для харчування, ринок для нього обмежений і потребує подальшого розвитку, перш ніж на нього буде встановлена гідна ціна.

Здатність адаптуватися необхідна для успіху

Лагуни вразливі до зміни клімату, і Орікум та Нарта не є винятком. Як мілководні, низько розташовані водойми, вони чутливі до потепління води, підвищення рівня моря, збільшення кислотності та інвазивних видів. Останнє, зокрема, вже є проблемою. Рибалки спостерігають зростання уловів синього краба, виду, який раніше не був таким поширеним. Однак зараз виробництво крабів зросло, тоді як виробництво риби скоротилося, каже пан Лескай. Він вважає, що присутність крабів у лагунах частково пояснює зменшення вилову риби. Краби вважаються ресурсом, і пан Leskaj продає улов, але ринок цих ракоподібних невеликий, а ціна низька. Створення ринку для цього виду є довгостроковою метою, оскільки більшість людей не знайомі з продуктом і неохоче пробують щось нове. Однак м’ясо дуже смачне, і пан Leskaj впевнений, що з часом ринок буде зростати. Ми всі повинні навчитися адаптуватися до змін, які відбуваються навколо нас, якщо ми хочемо вижити і досягти процвітання, вважає він.

Посилання на оригінал журналу Eurofish Magazine Issue 1 2024 (January / February)