ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ ЧЛЕНІВ ОРГАНІЗАЦІЇ (EUROFISH MAGAZINE 1 / 2024: PP.25-27)

Історично склалося так, що рибальство у внутрішніх водоймах Албанії було джерелом існування для місцевих громад, забезпечуючи як продовольчу безпеку, так і засоби до існування. Однак, оскільки попит на ці ресурси збільшився з економічним розвитком і підвищенням рівня обізнаності про переваги споживання риби, виникла необхідність в організованому управлінні ресурсами. Створення організацій з управління рибальством в Албанії можна простежити самих початків, тобто до зусиль, спрямованих на боротьбу з надмірним виловом риби, деградацією оселищ та незаконним виловом риби, що загрожували рівновазі водних екосистем.

В основі управління внутрішнім рибальством в Албанії лежить прихильність до наукових досліджень і прийняття рішень на основі даних. Oрганізації з управління рибальством збирають дані від своїх членів про вилов риби та записують неформальні спостереження рибалок про умови в озері. Ця інформація передається владі, яка поєднує її з даними офіційних досліджень, щоб скласти уявлення про стан запасів, умови існування та якість води. Це, в свою чергу, формує основу для розробки політики і стратегій, які забезпечують сталу експлуатацію рибних ресурсів при збереженні екологічної цілісності внутрішніх водойм.

FMO сприяють більш сталому рибальству

 Роль рибогосподарських організацій виходить за рамки наукових досліджень і стосується нормативно-правової бази, систем ліцензування та залучення громадськості. Впроваджуючи правила рибальства, ці організації мають на меті контролювати рибальську діяльність, встановлювати ліміти вилову та просувати відповідальне рибальство. Системи ліцензування призначені для моніторингу та управління рибальськими зусиллями, забезпечуючи їх відповідність сталим практикам та законодавчим вимогам. Водночас, сприяння залученню громадськості є життєво важливим для підвищення обізнаності, отримання підтримки та прищеплення почуття відповідальності місцевим зацікавленим сторонам за довгострокове здоров’я рибного господарства у внутрішніх водоймах. Озеро Shkodër у північно-західній частині Албанії є транскордонним водним об’єктом, що межує з Чорногорією. Це найбільше озеро на півдні Європи – 370 кв. км, з яких частка Албанії становить 150 кв. км, що робить його найбільшим в країні. Озеро є домівкою для кількох видів риб, включаючи плоскирку, коропа, вугра та кефаль. Вони є ресурсом для 400 рибалок, які працюють в албанській частині озера.

Arjan Cinari, менеджер, Організація з управління рибальством на озері Shkodër

З 2003 року ці рибалки об’єдналися в організацію з управління рибальством (FMO), яка отримала офіційне визнання в 2011 році. Як випливає з назви, FMO була створена для управління рибальством в озері. До цього часу не було жодного моніторингу чи контролю, рибалки, по суті, робили все, що їм заманеться, не було жодних даних про запаси, вилов чи продаж, процвітав незаконний вилов риби, а екосистема озера погіршувалася. За підтримки Світового банку та уряду рибалкам було запропоновано приєднатися до FMO, інакше вони ризикували втратити ліцензію на вилов риби. Сьогодні FMO зацікавлена в тому, щоб усі рибалки на озері мали ліцензію на вилов риби. Рибалки повинні мати дійсні документи і зобов’язані подавати дані про улов до FMO. Було видано близько 200 ліцензій відповідно до кількості рибальських човнів, кожен з яких закріплений за двома рибалками.

Озеро Shkodër, найбільше в Албанії, утримує 400 дрібномасштабних рибалок, які ловлять прісновдного оселедця, плоскирку, кефаль та вугра тощо.

Daljan або рибна гребля на перетині річки Буна та озера Шкодер уловлює мігруючі види риб, включаючи оселедця та вугра.

Греблі для уловлювання мігруючих видів

Рибалки використовують різні знаряддя для вилову риби. Річка Буна з’єднує озеро з Адріатичним морем. Невелика група рибалок має право ловити рибу, яка мігрує з моря в озеро (анадромна) або з озера в море (катадромна) для відтворення. Серед видів риб, що виловлюються, є тюлька, вугор і кефаль. Рибу затримують у пастці у дамбі або гарді – дерев’яній конструкції. Зазвичай близько шести тонн кефалі виловлюють у жовтні, піковому місяці для вилову. Кефаль починає йти з озера в море для відтворення у вересні, але потім повертається в озеро в грудні. Вугра зазвичай ловлять у листопаді, і улов зазвичай становить близько 2 тонн. Однак Arjan Cinari, секретар FMO, повідомляє, що за останні три роки рибалки не виловили жодного вугра. Причина, на його думку, полягає в тому, що через сильні дощі в горах рівень води в озері був незвично високим, що дозволило вуграм втекти. Цього року (2023) рівень води також знаходиться на межі, коли вугор може втекти, тому він чекає, як складеться риболовля. Улови оcеледця, який є особливістю озера Шкодер, перевищують 10 тонн. Період вилову – з 15 березня по 15 квітня, і пан Cinari вважає, що саме робота, проведена FMO, щоб захистити запаси від надмірного вилову, зараз приносить свої плоди у вигляді хороших уловів. Ці три види в основному виловлюються рибалками, які ловлять рибу в гирлі Буни. Інші члени FMO виловлюють плоскирку, карася, європейського окуня в самому озері Шкодер звичайними сітками. Загальний вилов досягає 30-35 тонн на місяць у вересні, жовтні, листопаді, тоді як сезон вилову вугра, плоскирки, звичайного коропа і кефалі припадає на зимовий період – грудень, січень і лютий.

Серед рибалок панує новий настрій

За останні кілька років пан  Mr Cinari спостерігав певні зміни в рибальстві. За його словами, вони не пов’язані ні з кліматом, ні з кількістю рибалок в FMO, а з менталітетом рибалок. Акцент FMO на сталому розвитку та навчання, яке вона проводить для своїх членів, щоб заохотити їх до відповідального рибальства, збереження довкілля та дотримання правил, призвели до такого нового ставлення до рибальства. Стимулом для рибалок є усвідомлення того, що якщо вони дотримуватимуться правил сьогодні, не ловитимуть рибу поза сезоном і не переловлюватимуть, то риба буде і завтра. Ця думка доноситься до рибалок під час індивідуальних та групових бесід. Рибалкам також кажуть, що якщо вони будуть ловити менше, то отримають кращу ціну. Деякі з рибалок також використовують обладнання, надане FMO, щоб підвищити цінність свого улову, переробляючи рибу на стейки, філе або порційні шматки. Ці продукти зазвичай продаються в ресторанах влітку, коли є попит з боку туристів. Інші продукти, такі як бургери з риби та кульки з риби, також рекламуються по телебаченню FMO, яка запрошує шеф-кухарів приїхати і приготувати їх. Pа словами пана  Cinari, ідея полягає в тому, щоб рибалки заробляли більше, не виловлюючи при цьому більше. Оскільки рибалки зацікавлені в найбільших екземплярах, вони використовують сітки з вічком 120 мм, коли ловлять коропа, і 32 мм, коли ловлять кефаль. Ці сітки не стаціонарні, а опускаються у воду і виймаються рибалкою вручну в кінці дня. Наукові дослідження запасів в озері Шкодер не проводилися, каже пан Чінарі, але оскільки озеро відносно неглибоке, рибалки роблять власну оцінку стану запасів і відповідно до неї регулюють вилов. Рибалки зацікавлені в добробуті всієї групи, каже пан  Cinari, а не тільки в своєму власному. Це означає, що окремі рибалки виловлюють лише той обсяг риби, який дозволить всій групі продовжувати вилов в майбутньому. Всі рибалки виловлюють більш-менш однаковий обсяг риби, і весь він продається через FMO. І вони розуміють, що чим більше вони виловлять, тим нижча ціна за одиницю продукції. FMO реалізує продукцію до ресторанів або через власну крамницю під своїм брендом та експортує невеликі обсяги до Сербії та Косова. Експорт зазвичай трапляється взимку, коли на внутрішщньому ринку попит падає, оскільки туристи залишають країну. Ціни на експортному нику вищі аніж на місцевому, що компенсує  рибалкам відносно менші обсяги виловів у цю пору року. Продажі мають тривати, оскільки потрібна виручка, яка дозволяє FMO виконувати завдання, передбачені її мандатом.

Посилання на оригінал журналу Eurofish Magazine Issue 1 2024 (January / February)