Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм розробляються механізми державної підтримки аквакультури. Адже заходи зі стимулювання аквакультури особливо актуальні під час війни та мають за мету стабілізувати процес зменшення обсягів виробництва продукції аквакультури та підготувати передумови для післявоєнного розвитку.
Відповідно до чинного законодавства, будь-які пропозиції щодо надання державної допомоги суб’єктам підприємницької діяльності, зміни у розмірах обов’язкових платежів (плата за використовування природних ресурсів), для внесення змін до законодавства України з метою встановлення державної допомоги суб’єктам аквакультури, мають супроводжуватись економічними показниками господарської діяльності рибних господарств для обґрунтування необхідності такої допомоги та опрацювання компенсаційних механізмів.
Фахівцями Державної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» проведено опитування з питань формування механізмів щодо державної підтримки української аквакультури з метою внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі аквакультури (Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України»).
Участь у опитуванні взяли суб’єктів аквакультури: приватні підприємці, товариства з обмеженою відповідальністю, фізичні особи підприємці, сільськогосподарські товариства з обмеженою відповідальністю, приватні акціонерні товариства, фермерські господарства. Серед них 18,2 % мають статус племінного репродуктора.
Опитувальник поділили на два блоки: собівартість рибопосадкового матеріалу у частці товарної риби та обладнання, машини та механізми, які потрібні для суб’єктів аквакультури.
І. Собівартість рибопосадкого матеріалу
Собівартість рибопосадкового матеріалу в частці товарної риби включає в себе різні складові, що можуть значно варіюватися в залежності від умов вирощування, виду риби та регіону. Вони включають в себе:
- виробничі витрати – годівля та інші витрати, пов’язані з утриманням риби;
- матеріали та обладнання – придбання посадкового матеріалу, будівництво та обслуговування аквакультурних споруд, системи фільтрації води, аерації тощо;
- робоча сила – витрати на оплату праці;
- енергозабезпечення;
- здоров’я риби – ветеринарні послуги, медикаменти та інші заходи для забезпечення здоров’я та добробуту риби;
- витрати на адміністрування та загальні витрати.
В межах дослідження, в респондентів запитували який відсоток у собівартості товарної риби становить вартість рибопосадкового матеріалу для таких видів як короп, білий амур та товстолобики.
Як видно із діаграми (рис. 1) собівартість рибопосадкового матеріалу становила від 32,8 % для білого амура і до 38 % – для коропа. Для товстолобиків собівартість становила 34,9 %.
Рисунок 1 – Відсоток собівартості товарної риби від вартості рибопосадкового матеріалу
Збільшення обсягів виробництва риби на рибному господарстві може стати ключовим для збільшення доходів та конкурентоспроможності. Це вимагає аналізу ресурсів, впровадження сучасних технологій, управління ризиками, розвитку стратегій маркетингу та продажу, урахування впливу на довкілля та розробки заходів для їх мінімізації. Такий підхід може сприяти успішному розширенню виробництва та підвищенню ефективності господарства.
Результати опитування показують, що для збільшення обсягів виробництва продукції аквакультури важливо враховувати різноманітні аспекти. Зокрема, значна частина респондентів вказала (рис. 2) на необхідність зменшення собівартості продукції (40 %) та розширення ринків збуту (46,7 %). А іншими (13,3 %) факторами є отримання додаткового фінансування, впорядкування взаємодії з державними органами та врегулювати питання видачі дозволів на спецводокористування. Що вказує на необхідність комплексного підходу до розвитку рибницької галузі з урахуванням потреб ринку та регулятивних вимог.
Рисунок 2 – Що потрібно зробити, щоб збільшити обсяги виробництва на господарствах
Результати опитування свідчить про важливість урахування різноманітних аспектів для збільшення обсягів виробництва продукції аквакультури, що вказує на необхідність комплексного підходу до розвитку рибницької галузі з урахуванням потреб ринку та регулятивних вимог.
ІІ. Обладнання, машини та механізми, які потрібні для суб’єктів аквакультури
Обладнання, машини та механізми є необхідними складовими рибної галузі, оскільки вони забезпечують оптимальні умови для росту та розвитку риби: забезпечення оптимальних умов середовища, безпеки, підвищення продуктивності, мінімізації втрат і дотримання стандартів якості, що сприяє ефективному функціонуванню суб’єктів галузі та розвитку аквакультури. Системи фільтрації, аерації та регулювання температури води дозволяють створити стабільне середовище, що сприяє здоров’ю та швидкому росту риб, молюсків та інших організмів. Ще обладнання та машини допомагають оптимізувати процеси вирощування та знижувати ризики втрат. Автоматизовані системи годівлі, контролю за рівнем кисню та регулювання якості води дозволяють підтримувати оптимальні умови на всіх етапах розвитку виробництва. Такі механізми допомагають підвищити продуктивність господарства, зменшуючи людський вплив і підвищуючи ефективність вирощування організмів. Таким чином, обладнання, машини та механізми відіграють ключову роль у забезпеченні стабільного та ефективного функціонування суб’єктів аквакультурного виробництва.
Респонденти вказали, що потреба в новому обладнанні становить 80,6 % (рис. 3). Адже інвестиції в нове обладнання для рибницьких господарств є важливим кроком для підвищення ефективності та прибутковості підприємств.
Рисунок 3 – Потреби в новому обладнанні
Сучасні технології допомагають автоматизувати процеси, зменшити витрати ресурсів та відповідати вимогам ринку. Крім того, вони забезпечують конкурентні переваги, дозволяючи виробникам пропонувати якісніші та ефективніші продукти за конкурентоспроможні ціни. У результаті, інвестування в нове обладнання може стати стратегічним кроком для розвитку рибницьких господарств, сприяючи їхній стабільності та зростанню в майбутньому.
Суб’єкти аквакультури під час опитування вказали, що обладнанням українського виробництва користується близько 53,3 % (рис. 4).
Рисунок 4 – Використання обладнання українського виробництва
Збільшення використання обладнання вітчизняного виробництва сприяє розвитку місцевої економіки, підтримці місцевих виробників, що впливає на зростання робочих місць та економічний розвиток. Крім того, українське обладнання може бути краще адаптоване до місцевих умов роботи та вимог ринку, що сприяє підвищенню ефективності його використання, а гнучкість місцевих виробників до цінової політики дозволяє швидко реагувати на зміни. Це також сприяє підвищенню довіри споживачів до продукції оскільки вона виготовлена на місці та підвищує ефективність його використання.
2.1. Машини та механізми для проведення земляних робіт та очищення ставків від замулювання
У сучасній аквакультурі машини та механізми відіграють ключову роль у ряді аспектів, що включають оптимізацію виробничих процесів, контроль якості середовища, ефективне використання простору та мінімізацію втрат. Їхнє значення полягає не лише в автоматизації процесів годівлі риб та обробки води для забезпечення оптимальних умов для здоров’я та росту риби, але й у допомозі контролювати якість середовища. Це досягається шляхом очищення води від замулювання та фільтрації, що сприяє підтримці оптимальних умов для вирощування риби. Крім цього, машини сприяють ефективному використанню обмеженого простору, забезпечуючи оптимальне розміщення та переміщення риби. Вони також допомагають управляти ризиками, зменшуючи втрати через автоматизоване відслідковування та контроль параметрів середовища. Усе це робить машини та механізми необхідною складовою аквакультури, забезпечуючи стабільність та високу продуктивність в цій галузі.
Під час опитування, ми провели дослідження, щоб визначити, які машини та механізми є найбільш важливими для суб’єктів аквакультури для оптимізації роботи рибницьких підприємств (рис. 5).
Рисунок 5 – Машини та механізми для проведення земляних робіт, очищення ставків від замулювання та боротьби із заростанням водойм
Результати опитування показали, що в сфері аквакультури існує значний попит на різноманітні машини та механізми для оптимізації роботи рибницьких підприємств. Зокрема, більшість респондентів відзначили потребу у машинах для проведення земляних робіт, очищення ставків від замулювання та пристроях для викошування рослинності. Такі машини та механізми є ключовими для забезпечення ефективного вирощування риби, оптимізації умов середовища та максимізації виробничих процесів. Однак, є також частка респондентів, які не вважають деякі машини і механізми необхідними, що може відображати різноманітність потреб і умов в різних регіонах або типах рибницьких підприємств. В цілому, результати підкреслюють важливість розвитку та впровадження технологій для підтримки стійкого та продуктивного розвитку аквакультури.
2.2. Обладнання та механізми для фільтрації води
Якість води, що подається до водойм та контейнерів для рибного господарства, має великий вплив на результати вирощування риби. Ефективна підготовка води є ключовою умовою для досягнення високих показників якості та виходу рибницької продукції, адже забруднення води призводить до змін у її складі, що робить її непридатною для аквакультури та ставить під загрозу життєдіяльність риб. Очищення води від забруднень та насичення її киснем дозволяє підвищити якість водного середовища та показники продуктивності, що сприяє збільшенню виходу культивованих об’єктів аквакультури.
Під час опитування ми здійснили оцінку потреби виробників в обладнанні та механізмах для очищення води (рис. 6). Як видно із діаграми, 57,1 % респондентам необхідні фільтри для очищення води, а 81,5 % – потрібні аератори для насичення води киснем.
Рисунок 6 – Обладнання та механізми для фільтрації води
Якість води має вирішальне значення для успішного вирощування риби, і підготовка води за допомогою фільтрації та насичення киснем є ключовими для підвищення якості водного середовища та продуктивності аквакультурних угідь. Результати опитування підтверджують важливість використання відповідного обладнання для очищення води, такого як фільтри та аератори, для забезпечення ефективного функціонування рибницьких господарств.
2.3. Обладнання для інкубаційних цехів
Один з найважливіших та відповідальних етапів у процесі вирощування риби – це інкубація ікри та отримання житт
єздатного потомства, яка полягає у розвитку заплідненої ікри у водоймі чи спеціальних інкубаційних апаратах до моменту виходу молоді. У випадку штучного розведення риб, інкубацію ікри проводять заводським або позазаводським методом, використовуючи спеціалізовані інкубаційні апарати на рибницьких підприємствах.
Як показало дослідження, що суб’єкти аквакультури найбільше потребують в обладнанні інкубаційних цехів – 55,2 % і в апаратах для позазаводської інкубації ікри – 42,9 %. Найменше потребують в рамкових та лоткових (28 %) і вертикальних (34,6 %) інкубаційних апаратах (рис. 7).
Рисунок 7 – Обладнання для інкубаційних цехів
Інкубація ікри є важливим етапом у вирощуванні риби. Результати дослідження показують, що суб’єкти аквакультури найбільше потребують у спеціалізованому обладнанні для інкубаційних цехів та апаратах для позазаводської інкубації ікри.
2.4. Виготовлення кормів для годівлі риби
Функціонування організму тварин залежить від якісних та кількісних характеристик прийнятого корму. Риби отримують всі необхідні елементи для здорового росту з природної кормової бази та додаткових штучних кормів. Важливо, щоб корм був доступний за розміром, приємним на смак, мав належну консистенцію та хімічно повноцінну структуру, щоб забезпечити високі темпи росту і нормальний розвиток риб. Режим годівлі, який включає розподіл раціону за часом, визначається переважно технічними аспектами, зокрема механізацією та автоматизацією годівлі.
Як видно з опитування, 69 % суб’єктів аквакультури потребують обладнання для цеху приготування кормів, а 62,1 % –в обладнанні та механізмах для роздачі кормів (рис. 8).
Рисунок 8 – Виготовлення кормів та годівлі риби
Результати опитування свідчать про значну потребу суб’єктів аквакультури у спеціалізованому обладнанні для цеху з приготування кормів та механізмах для їх роздачі. Це підкреслює важливість інвестування в ці напрямки для забезпечення ефективності та продуктивності рибницьких господарств, що відіграють ключову роль у вирощуванні риби.
2.5. Механізми облову водойм та обладнання для сортування і обліку риби
Інтенсифікація виробництва продукції аквакультури, розширення видового різноманіття у внутрішніх водоймах, трансформація технологічних процесів зумовлюють необхідність удосконалення засобів та методів, що використовуються в аквакультурі для сортування та транспортування риб певних видів та різного віку як в межах, так і за межами господарства.
Ефективний вилов риби з водойми є важливим та відповідальним етапом технологічного процесу вирощування риби, сприяючи оптимальному використанню виробничих можливостей та зменшенню збитків. Цей процес вимагає урахування особливостей водойми та об’єкту вирощування, а також великих затрат праці та докладного планування. Ефективність вилову риби нерозривно пов’язана з правильним та раціональним використанням наявної техніки, рибоводного інвентарю та спеціальних пристосувань.
Найбільша потреба суб’єктів аквакультури (рис. 9) спрямована на механізми та обладнання для вилову риби зі ставків (67,9%), за ними слідують пристрої та обладнання для сортування риби (51,9%), тоді як найменша потреба в обладнанні для обліку риби (42,9%).
Рисунок 9 – Механізми облову водойм та обладнання для сортування і обліку риби
Ці дані підкреслюють важливість вдосконалення та розвитку інфраструктури в аквакультурі для підвищення її ефективності та продуктивності, а також механізації трудових процесів в аквакультурі.
2.6. Обладнання та пристосування для перевезення живої риби
Інтенсифікація рибництва, розширення видового різноманіття у сфері аквакультури та зміни у технологічному процесі вирощування риби вимагають вдосконалення методів і засобів транспортування риби різних видів та вікових категорій, а також живої ікри як в межах одного господарства, так і поза ним. У процесі вирощування риби часто виникає необхідність в перевезенні, пов’язаному з пересадженням риби між водоймами, розвитком нових господарств та водойм, а також доставкою живої риби до місць реалізації.
Згідно з результатами опитування, 75 % респондентів висловили потребу у спеціальному обладнанні та пристосуваннях для перевезення риби, зокрема, в транспортних засобах для транспортування живої риби – 72,4% (рис. 10).
Рисунок 10 – Обладнання та пристосування для перевезення живої риби
Інтенсифікація рибництва та розширення видового різноманіття у сфері аквакультури потребує постійного удосконалення методів і засобів транспортування риби. Результати опитування підтверджують велику потребу суб’єктів аквакультури в спеціальному обладнанні для перевезення живої риби, що вказує на важливість цього аспекту у практиці рибного господарства.
Висновки:
- Отже, аквакультурі потрібна увага та інвестиції зі сторони влади для сприяння її розвитку адже державна підтримка не тільки сприятиме економічному зростанню та забезпеченню безпеки харчових продуктів, але й допоможе вирішити проблеми, пов’язані зі збереженням ресурсів, зменшенням відстаней та витрат на транспортування, а також контролем над екологічними наслідками. Тому ефективні програми та заходи підтримки аквакультурного сектору є необхідними для забезпечення сталого та прогресивного розвитку цієї галузі.
- В структурі собівартості товарної риби зарибок складає від 32,8 % (білий амур) і до 38 % (короп). Встановлені відсоткові показники зарибку у структурі собівартості товарної риби демонструють значну вагу цього етапу в виробництві рибницької продукції. Така різноманітність свідчить про необхідність уважного аналізу та управління цим аспектом для досягнення ефективності в галузі аквакультури.
- Покращення системи продажів, зосереджене на вдосконаленні маркетингових стратегій та зниженні собівартості продукції, становить важливу складову державної підтримки для суб’єктів аквакультури. Ці напрями спрямовані на забезпечення конкурентоспроможності галузі, підвищення ефективності виробництва та сприяння сталому розвитку аквакультурного сектору.
- Висока потреба суб’єктів аквакультури у новому обладнанні (80,6 %) свідчить про важливість стимулювання внутрішнього виробництва обладнання для розвитку аквакультури. Переважна більшість аквафермерів (53,3%) віддають перевагу українським виробникам обладнання через зменшення ціни та спрощення логістики. Такий підхід сприятиме не лише зменшенню витрат, але й стимулюватиме економічний ріст вітчизняних виробників, сприяючи розвитку національної економіки.
- З опитування видно, що суб’єкти аквакультури найбільше потребують у різних типах обладнання, зокрема пристроїв для викошування рослинності, аераторів, фільтрів, цехів для приготування кормів та обладнання для перевезення живої риби. Це свідчить про важливість подальшого розвитку та модернізації рибницької інфраструктури для забезпечення оптимальних умов вирощування риби та підвищення продуктивності сектору.
- Отже, проведення опитувань щодо регулювання відносин у галузі аквакультури є важливим етапом у формуванні ефективної та адаптованої до реальних потреб політики, спрямованої на розвиток даного сектору економіки. Тому, просимо усіх суб’єктів аквакультури, кому не байдуже на майбутнє України, долучатися до таких опитувань в майбутньому!
