Автори: Balázs Kovács, Réka Enikő Balogh, Julianna Kobolák, Dániel Péter, Adrienn Bíró, Zoltán Bokor, István Lehoczky, Gyula Kovács, Katalin Bogár, Milán Varjú, Gábor Szilágyi, Béla Urbányi
Вступ
Витрати на корми є однією з найбільших статей витрат у виробництві продукції аквакультури, головним чином через забезпечення достатнього вмісту білка. На сьогоднішній день постачання білка забезпечується, зокрема, за рахунок рибного борошна, хоча виробництво рибного борошна поступово зменшується, а ціна на нього зростає. Було проведено кілька досліджень з метою вивчення різних альтернативних джерел протеїну, проте більшість з них показали неадекватну продуктивність росту риби на альтернативних білкових кормах. Тим не менш, кращі економічні показники можуть бути досягнуті у деяких видів риб при позитивній селекції на використання кормів. Африканський сом є важливим видом в аквакультурі багатьох африканських, азіатських та деяких європейських країн. Нашою метою було дослідити показники росту поколінь F3 та F4 лінії африканського сома (Clarias gariepinus, Burchell, 1822), відібраних для використання корму з низьким вмістом рибного борошна, у напівпромисловому експерименті, та протестувати годівлю альтернативними джерелами протеїну. Ми також протестували продуктивність раннього росту в’єтнамської лінії як можливого альтернативного генотипу наших ліній.
Матеріяли та методи
Африканський сом був відібраний (відбувалась селекція) для отримання лінії з ефективного використання корму з низьким вмістом рибного борошна протягом трьох поколінь. Було проведено два тести на продуктивність для покоління F3 і три – для покоління F4. Відбір, наступне вирощування та дослідження проводилися в напівпромисловому масштабі в проточній системі з використанням резервуарів об’ємом 2 м3 на виробничому майданчику Bajcshal Ltd при температурі води 23-24°C. Всі покоління були отримані за допомогою 4 багатофакторних схрещувань по 5 самців і 5 самок. Щоб уникнути непрямого добору в контрольній групі (CG), для схрещування використовували велику і малу особини, яких вирощували на контрольному раціоні (CD), що містив 8,1% рибного борошна. Паралельно з цим були створені позитивно відібрані групи в трьох повторностях (PS1-PS3) шляхом схрещування найбільших особин, яких годували експериментальним раціоном (ED), що містив лише 6% рибного борошна. Всіх риб годували гранулами однакового розміру відповідно до їх віку та розміру, і всі корми мали однаковий вміст сирого протеїну (42%) та сирого жиру (12%). Під час селекції рибу вирощували до ринкового розміру та вимірювали масу тіла (г) у поколіннях F1-F3 (F1 n=1683; F2 n=1783, F3 n=2983). У поколінні F3 контрольна група була створена з групи, яку раніше годували контрольним кормом, а дві експериментальні групи були створені з двох позитивно відібраних груп (PS1, PS2), потім всі групи були розділені на дві підгрупи і годувалися експериментальним і контрольним раціоном для проведення тесту на продуктивність в проточній і RAS-системі. У поколінні F4 контрольну та всі три позитивно відібрані групи використовували в проточних та RAS системах для тестування продуктивності за тих самих умов, що й у F3, тоді як додаткове тестування проводили в проточному режимі з використанням раціону. що містив 5% водоростей мікрохлоропсису (AD). Корм містив невелику кількість рибного борошна (6%), 22% соєвого шроту та 5% екструдованого соєвого шроту, 42% сирого протеїну та 12% сирого жиру, тоді як контрольний раціон (AC) містив 24% соєвого шроту та 8% екструдованого соєвого шроту. Випробування, проведені на поколінні F4, тривали протягом 6 тижнів. Додатковий тест з вирощування личинок був проведений для аналізу швидкості росту в’єтнамської лінії африканського сома на ранніх стадіях. Личинок вирощували в RAS протягом 30 днів при 25°C, використовуючи корм CD розміром від 0,5 мм до 1,5 мм. Аналіз даних проводили в програмі Excel з рівнем значущості p ˂0,05..
Результати
Відібрані лінії показали вищу швидкість росту порівняно з контрольним генотипом при використанні обох раціонів у проточній системі. Прямий селекційний приріст маси тіла становив 11% у поколіннях F3 та 21% у поколіннях F4, які отримували експериментальний раціон (ЕР) та 14% і 26%, які отримували контрольний раціон (КР). У той час як в RAS середній селекційний приріст становив 32% і 33% у F3 і F4, які отримували експериментальний раціон (ED), і 12%, які отримували контрольний раціон (CD) в обох поколіннях, відповідно. Не було суттєвої різниці між раціонами CD та ED. У системі RAS селекційний приріст, специфічний до корму, становив 21% в обох поколіннях F3 і F4. У цьому випадку відмінності між кормами були значними. При використанні корму, що містив водорості, селекційний приріст становив 21,3 і 19,3 % у випадку кормів AD і AC. Добавка водоростей мала мінімальний вплив на колір м’яса в жовтому діапазоні. У разі вирощування личинок питома швидкість росту в’єтнамської лінії була найвищою (14.5%).
Обговорення та висновки
Можна зробити висновок, що відібрані лінії (PS1-PS3) показали кращі результати в усіх тестах, проведених у поколіннях F3 і F4, ніж контрольний генотип (CG). Однак, ефект відбору на корм з низьким вмістом рибного борошна можна було виявити лише в системі RAS як у поколіннях F3, так і F4. Усі групи, які отримували корм, що містив водорості мікрохлоропсис, мали вищі темпи росту. Середня маса тіла була на 5,3% вищою за контроль. Ефект селекції на корм не був виявлений ні в F3, ні в F4 поколіннях, проте, ефект селекції на більшу масу тіла був значним, що свідчить про те, що існує хороший потенціал для досягнення кращої продуктивності за допомогою селекції у африканських сомів. Однак з’ясування того, чи можна використовувати в’єтнамські генотипи в довгострокових селекційних програмах, потребує подальших досліджень.
Подяка
Робота була підтримана Національним офісом розвитку досліджень та інновацій (NKFIH) Угорщини, грант № 2017-2.3.3-TÉT-VN-2017-00004, проєктами Тематичної програми досконалості 2020, Підпрограма національних викликів (TKP2020-NKA-16) та проєктом iFishIENCi (програма досліджень та інновацій Європейського Союзу “Обрій 2020” в рамках грантової угоди No 818036). Пороєкт співфінансовано Європейським Союзом та Європейським соціяльним фондом.
Повний збірник тез за посиланням: Balanced Diversity Aquaculture Development
