Автори: Robert Egessa, Zsuzsanna J.
Вступ
Дешевші альтернативи риб’ячому жиру необхідні у зв’язку зі зростанням аквакультури та зависокою вартістю риб’ячого жиру. Хоча кілька альтернатив риб’ячому жиру були протестовані і продемонстрували свої потенційні переваги, вплив комашиних жирів на ріст і здоров’я сомоподібних риб є менш визначеним. Щоб скоротити цю прогалину, ми наголошуємо на важливості олії личинок чорної львинки (Hermetia illucens) як інгредієнта в раціоні сомоподібних риб. Олію комах, отриману шляхом знежирення, використовували як тестовий інгредієнт у раціонах африканського сома (Clarias gariepinus) та європейського сома (Silurus glanis). Тут ми представляємо перші результати щодо росту, використання поживних речовин, біохімії плазми, активності ферментів та антиоксидантної здатності в обох видів.
Матеріяли та методи
Для двох видів було розроблено три ізонітрогенні (збалансовані за азотом) (430 г/кг) та ізоліпідні (збалансовані за ліпідами) (110 г/кг) раціони (контрольний та два експериментальні), основна відмінність яких полягала у джерелі олії. Контрольний раціон містив суміш риб’ячого жиру та ріпакової олії (співвідношення 1:1), тоді як два експериментальні раціони містили або суміш 1:1 комашиного жиру та ріпакової олії (H50), або лише комашиний жир (H100). Було проведено два випробування годівлі, одне для європейського сома, а інше для африканського сома, які тривали протягом восьми тижнів. У першому дослідженні було використано 630 мальків європейського сома (середня маса тіла 28,1 ± 0,17 г), вирощених в інститутській риборозвідні Дослідницького центру аквакультури та рибальства (HAKI). Рибу розподілили на три групи (REF, H50 і H100), кожна з яких була повторювана тричі (70 риб у резервуарі), і вирощували в рециркуляційній аквакультурній системі, обладнаній дев’ятьма скловолокнистими резервуарами об’ємом 1 м3. Другий експеримент за участю 900 мальків африканського сома (середня вага: 29,1 ± 1,69 г) проводили аналогічно першому дослідженню. Протягом восьми тижнів риб годували щодня до повного насичення за допомогою автоматичних годівниць. Параметри якості води (температура, розчинений кисень і рН) контролювалися регулярно, а поживні речовини (аміак, нітрити і нітрати) – щотижня.
Результати
Усі раціони (REF, H50 та H100) сприяли адекватному росту та використанню корму в обох видів. Риби за час експерименту збільшили масу тіла більш ніж у п’ять разів у порівнянні з початковою масою, без суттєвих відмінностей у показниках росту, використання поживних речовин або індексах тіла між рибами, які отримували референтний та експериментальний раціони. Вміст холестерину, глюкози, фосфору, кальцію та загального білка в плазмі крові суттєво не змінився; лише вміст глобуліну (для S. glanis) та альбуміну, а також співвідношення альбуміну до глобуліну суттєво відрізнялися між групами риб кожного виду. Це може свідчити про підвищену поживну або метаболічну активність у раціонах на основі комах, оскільки альбуміни беруть участь у транспортних функціях. Активність аланінамінотрансферази (ALT) плазми крові не відрізнялася між групами харчування риб обох видів, тоді як для лужної фосфатази (ALP) достовірні відмінності спостерігалися лише у S. glаnis, але не у C. gariepinus. Активність ліпази плазми достовірно відрізнялася між групами харчування S. glanis і не відрізнялася у C. gariepinus, але в цілому була найвищою у риб, яких годували раціоном H50, і найнижчою у риб, яких годували раціоном H100, для обох видів. В обох дослідженнях не було виявлено суттєвих відмінностей у активності лізоциму, вмісті імуноглобулінів та мієлопероксидази в плазмі крові риб з різних груп раціонів в обох дослідженнях. Активність кишкових травних ферментів (амілази, ліпази та трипсину) була незначною у S. glanis, тоді як у C. gariepinus лише активність амілази була достовірно вищою у групі H50, ніж у групах REF і H100. Антиоксидантні показники печінки як S. glanis, так і C. gariepinus були несуттєвими між різними групами раціонів, але вказували на кращу ефективність раціонів на основі комах.
Висновки
В цілому, ці результати показали, що повна заміна риб’ячого жиру або рослинних олій на олію личинок чорної львинки можлива в практичних раціонах сомоподібних риб, не спричиняє шкідливого впливу на ріст, використання поживних речовин, біохімічні показники плазми крові та антиоксидантну ефективність.
Повний збірник тез за посиланням: Balanced Diversity Aquaculture Development
