Автори:Oleksii Noharev, Deputy director of the Agency’s Department for the Organization of Aquatic Bioresource Utilisation, Aquaculture, and Scientific Support, nogarev@gmail.com. Aleksandra Petersen, Eurofish, aleksandra@eurofish.dk
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”
Реалізація державної політики у сфері продовольчої безпеки, зокрема у сфері рибного господарства та рибальства, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства є одними з основних завдань Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (далі – «Агентство») при Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Протягом трьох років війни управління рибним господарством України зазнавало труднощів. Але під кваліфікованим керівництвом державні органи, відповідальні за рибне господарство, продовжували впроваджувати законодавство, щоб продовжувати рухатися вперед. Виробництво та зайнятість можуть тимчасово знизитися, але модернізація залишається пріоритетом уряду та галузі. Це 11 стаття із серії статей для журналу Eurofish про роботу та виживання сектору морепродуктів в Україні під час війни.
До повномасштабного вторгнення Україна мала потужну внутрішню пропозицію тваринних білків – м’яса, птиці та риби, що значною мірою задовольняло внутрішній попит. Країна була одним з найбільших виробників м’яса птиці в Європі, причому курятина була найпопулярнішим видом м’яса завдяки своїй доступності. Яловичина і свинина вироблялися в країні, хоча свинина була більш поширеною. Малі фермерські господарства та великі агропідприємства забезпечували стабільну пропозицію. Внутрішнє виробництво риби є менш розвиненим і значною мірою залежить від імпорту, особливо морепродуктів. Прісноводна риба з аквакультури та природних водойм покривала частину попиту. Супермаркети та ринки були добре завантажені, а ціни були відносно стабільними, з регіональними відмінностями, що залежали від купівельної спроможності. Однак початок війни порушив роботу тваринництва, рибного господарства та мереж дистрибуції, що призвело до зростання цін і локального дефіциту тваринних білків, а також до дефіциту інших продуктів харчування.
Війна поклала край морському рибальству та зруйнувала значну частину сектору рибництва
Військова агресія росії та запровадження воєнного стану в Україні мали серйозний негативний вплив на рибний сектор, зачепивши всі його ключові сфери. У 2022 році український вилов риби в Азовському та Чорному морях був майже повністю зупинений. Вилов риби у внутрішніх водоймах, прибережних морських водах та виключній економічній зоні України скоротився на 67 %, а загальний вилов склав 10 052 тонни порівняно з 30 480 тоннами у 2021 році. Війна також зруйнувала сектор аквакультури: рибні господарства по всій Україні зазнали значних збитків. У зонах бойових дій були зруйновані ставки, гідротехнічні споруди, переробні потужності та обладнання, а також загинула риба та було забруднено місця відтворення. Деякі території заміновані, що унеможливлює доступ до них та проведення робіт. Дніпровський осетровий експериментально-виробничий завод, який спеціалізувався на розведенні рідкісних і цінних видів осетрових, було зруйновано, що відкинуло зусилля з відновлення цих популяцій на десятиліття назад. Війна також серйозно порушила торговельну інфраструктуру, ланцюги постачання та доступ до ринків, особливо в районах, наближених до зони активних бойових дій. Постійні обстріли пошкодили продовольчі ринки та мережі постачання, що робить розподіл рибної продукції логістично складним і небезпечним. Доставка продуктів харчування в ці регіони створює серйозні ризики для життя працівників транспорту. Близько половини робочої сили, задіяної в секторі рибальства та аквакультури, або мобілізована до армії, або втекла за кордон.
Рішення про закриття доступу до Чорного моря було прийнято оперативним командуванням Збройних сил України і забезпечувалося Береговою охороною.
Законодавство передбачає можливість відшкодування та іншої допомоги
Для пом’якшення наслідків війни уряд України запровадив заходи підтримки сільського господарства, в тому числі рибного господарства, які регулюються Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України». Цей закон надає фінансову допомогу виробникам, які займаються розведенням, утриманням, вирощуванням або збиранням прісноводної та морської риби, жаб, безхребетних, водоростей та інших водних організмів. Державна підтримка надається шляхом часткової компенсації до 30 % витрат (з урахуванням обмежень, визначених законодавством) та дотацій залежно від обсягу виробництва або розміру водного об’єкта, що використовується. Сільськогосподарські виробники можуть отримати до 50 % відшкодування, а сільськогосподарські кооперативи – до 70 % на будівництво та реконструкцію тваринницьких ферм, птахофабрик, рибницьких господарств, пасік, доїльних залів, об’єктів з переробки та зберігання сільськогосподарської продукції та побічних продуктів тваринного походження. Підтримка також поширюється на придбання техніки, обладнання та технологій для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції. Для забезпечення заходів безпеки на водних об’єктах Державна прикордонна служба України заборонила вилов риби в Чорному морі з першого дня війни, 24 лютого 2022 року. Крім того, обмежено вилов риби у внутрішніх водоймах. На Канівському водосховищі в Київській області судна, що займаються промисловим виловом риби, можуть перебувати на воді лише в світлий час доби, поза комендантською годиною, і повинні триматися на відстані не менше 100 метрів від об’єктів критичної інфраструктури. У разі оголошення повітряної тривоги всі судна повинні відійти якомога далі від об’єктів критичної інфраструктури, а члени екіпажу повинні евакуюватися до найближчого берегового укриття, якщо це можливо. Незважаючи на виклики та завдяки державній підтримці, продовольчий сектор України залишається відносно сильним, і зусилля з відновлення виробництва м’яса та риби тривають. Вже у 2023 році внутрішня продовольча безпека України, особливо в секторах м’яса, птиці та риби, продемонструвала ознаки стійкості та адаптації до поточних викликів. За даними національної статистики, сукупне споживання м’яса та птиці у 2023 році досягло 54,7 кг на душу населення, а споживання риби – 13,7 кг, продемонструвавши незначне зростання порівняно з довоєнними часами. А в 2024 році обсяги вилову риби зросли на 18 % порівняно з 2022 роком, досягнувши 11 883 тонн, тоді як для аквакультури зростання становило 27 % порівняно з 2022 роком, склавши 18 621 тонну. Зростання виробництва вирощеної риби можна частково пояснити вдосконаленням системи звітності, яка була порушена у 2022 році.
Двобічний вплив війни на браконьєрство
Незаконне, непідзвітне та нерегульоване рибальство (ННН) є проблемою для багатьох країн світу, і Україна не є винятком. Однак початок повномасштабної війни мав двоякий вплив на цю проблему. З одного боку, це ускладнило моніторинг і контроль у секторі та створило умови для зростання браконьєрства, але з іншого боку, чоловіче цивільне населення зменшилося через призов до Збройних сил України (ЗСУ), а отже, зменшилася і кількість браконьєрів. Хоча незаконний вилов риби за останні три роки скоротився, проблема залишається актуальною. Агентство активно впроваджує заходи для боротьби з ННН-рибальством. Серед них – підвищення ефективності роботи рибінспекторів, проведення рибоохоронних рейдів та моніторинг торговельних майданчиків. Під час рибоохоронних патрулювань на водоймах України патрульні інспектори співпрацюють з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військових комісаріатів). При виявленні порушників призовного віку вживаються заходи щодо направлення їх на військово-лікарську комісію з подальшою відправкою на навчальні полігони та у військові частини для захисту країни.
За роки війни виробництво аквакультури в країні перевищило обсяги вилову риби у внутрішніх і морських водоймах. На фото: молодь риби збирають для зариблення.
Технологічний прогрес і цифрова трансформація
Впровадження сучасних технологій та інновацій також допомагає боротися з ННН-рибальством і, крім того, підвищує конкурентоспроможність, прозорість та гарантує захист ресурсів. Для забезпечення належного функціонування рибного господарства активно розробляються законодавчі реформи. У червні 2023 року уряд опублікував Закон № 7616, який запроваджує сучасне управління та діджиталізацію шляхом впровадження електронних декларацій про вилов риби та механізмів простежуваності, запровадження систем дистанційного моніторингу на всіх риболовецьких суднах, регулювання пунктів приймання риби для точного звітування про вилов, спрощення процедур оренди аквакультури та інших покращень. У жовтні 2023 року було запроваджено Єдину державну електронну систему управління рибним господарством (eFish) для відстеження переміщення суден, забезпечення захисту ресурсів та прозорості, а також боротьби з незаконним виловом риби та корупцією. Це прискорило діджиталізацію, зменшило бюрократію та дозволило рибогосподарським підприємствам безкоштовно отримувати дозволи та послуги в режимі онлайн. Подібна система, ePond, була запроваджена для сектору рибництва. Розроблені Мінагрополітики, Агентством та Міністерством цифрової трансформації за підтримки USAID/UK Aid TAPAS та BRDO, ці ініціативи стали важливим кроком на шляху до сталого та прозорого управління рибним господарством. Агентство продовжує впроваджувати нові технології, щоб привести рибне господарство України у відповідність до міжнародних стандартів.
Міжнародне співробітництво
Україна активно співпрацює з міжнародними організаціями та сусідніми країнами ЄС з метою покращення управління рибним господарством та впровадження інноваційних світових технологій. Ключовим партнером є Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), з якою Держрибагентство співпрацює за такими проектами, як «Комплексне, конкурентоспроможне та економічно ефективне створення ланцюжків доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарстві». Ця ініціатива підтримує закупівлю сучасного рибальського обладнання, гранти для українських аквафермерів та діджиталізацію сектору.
Наукові дослідження тривають: вилов молоді риб для подальшого вивчення.
Україна також бере участь у роботі Басейнової комісії річки Дністер, співпрацюючи з Молдовою з метою моніторингу рівня і температури води під час нересту риби, оцінки екологічних вимог до стоку та регулювання управління водосховищами в обох країнах. Крім того, спільні природоохоронні зусилля з Румунією зосереджені на захисті рибних запасів у дельті Дунаю та Чорному морі, включаючи обговорення заборон на вилов риби, сезонних обмежень та регулювання рибальства в Чорному морі.
Допомога з-за кордону є життєво важливою для сектору
З огляду на виклики, спричинені вторгненням, міжнародна підтримка з боку глобальних партнерів, інвесторів та організацій має вирішальне значення для України як зараз, так і в період післявоєнного відновлення. Фінансова допомога необхідна для відновлення пошкодженої інфраструктури на постраждалих від війни територіях. Крім того, для відновлення роботи сектору потрібні рибальські снасті, обладнання для аквакультури та якісні корми. Модернізація рибного господарства України залежить від доступу до передових технологій, зокрема відновлення ресурсів, сталого управління рибним господарством та вдосконалення систем моніторингу. Інвестиції в обладнання для контролю якості води, генетичні дослідницькі лабораторії та діагностика хвороб риби є критично важливими для забезпечення здоров’я риби та сталого ведення аквакультури. Постійна підтримка з боку партнерів, інвесторів та організацій залишається життєво важливою для рибного господарства України як під час кризи, що триває, так і на етапі післявоєнної відбудови.
Посилання на журнал Eurofish Magazine Issue 2 2025 (March/April)
