Автор:Eurofish.
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.
Національний науково-дослідний інститут дельти Дунаю (DDNI) в Тульчі є одним з провідних екологічних науково-дослідних інститутів Румунії, який займається питаннями сталого управління, відновлення та збереження дельти Дунаю та інших водно-болотних екосистем.
З спадщиною, що сягає 1926 року, DDNI перетворився на сучасну науково-дослідну установу, що працює на стику біорізноманіття, екологічного відновлення та передового моніторингу навколишнього середовища. Знання, які отримують дослідники інституту, є життєво важливими для розуміння та пом’якшення деяких факторів, що загрожують здоров’ю екосистем дельти.
Від експлуатації до збереження
Історія DDNI тісно пов’язана з більш широким розвитком та зміною поглядів на дельту Дунаю. У соціалістичну епоху дельта розглядалася в першу чергу як джерело природних ресурсів, що підлягають експлуатації. У 1970 році було створено економічний центр дельти Дунаю для координації великомасштабного промислового використання її земель і вод, включаючи сільське господарство, збирання очерету, лісове господарство та рибальство. Наукова діяльність того часу була підпорядкована цим економічним пріоритетам.
Трансформація розпочалася в 1989 році на тлі більш широкого демократичного та екологічного пробудження. З визнанням дельти Дунаю біосферним заповідником у 1990 році DDNI рішуче переорієнтувалася на екологічні дослідження та захист навколишнього середовища. Ця зміна орієнтації була частково спричинена діяльністю таких науковців, як доктор Iulian Nichersu, який виступав за пріоритетність екологічного здоров’я та біорізноманіття над промисловим розвитком.
Міждисциплінарні дослідження для вирішення екологічних проблем
Сьогодні DDNI складається з п’яти основних відділів: збереження біорізноманіття та стале використання природних ресурсів; відновлення екосистем та відновлення видів; геоматика та геоінформаційні системи; лабораторії та дослідні станції; транскордонні та нові захворювання та зоонози. Ці відділи співпрацюють між собою в різних дисциплінах, щоб вирішувати нагальні екологічні проблеми в дельті Дунаю та інших важливих водно-болотних регіонах, таких як заплава Дунаю та системи приток.
Dr lulian Nichersu, голова наукової ради та директор з наукових питань and Scientific Director
Місія інституту полягає у проведенні наукових досліджень, що сприяють збереженню та раціональному використанню природних ресурсів. Це включає довгостроковий моніторинг навколишнього середовища, розробку методологій відновлення довкілля, просторове планування, оцінку впливу на навколишнє середовище та технологічні інновації. Спеціальний відділ поширення інформації забезпечує перетворення результатів досліджень у політику та практику, а неформальні дослідницькі групи глибше вивчають такі теми, як збереження осетрових, інвазивні види та молекулярна екологія. Стан запасів є ще однією темою, яку вивчають дослідники DDNI. Д-р Nichersu зазначає, що зміна клімату може впливати на запаси, оскільки в періоди посухи, коли рівень води падає, сонце може нагрівати воду до такої температури, що вона стає занадто теплою для нересту риби. За його словами, ми спостерігаємо щорічне скорочення запасів, і нам потрібно вивчити це явище, щоб спробувати знайти рішення.
Генетика та перспективи еДНК
В останні роки DDNI інвестував значні кошти в молекулярну біологію та генетику. Одна з його найновіших лабораторій, очолювана Daniela Porea та Daniela Holostencu, зосереджується на генетичних дослідженнях з метою оцінки біорізноманіття та збереження місцевих видів, особливо в умовах загрози деградації середовища існування, зміни клімату та інвазивних видів. Серед найперспективніших інновацій інституту — використання екологічної ДНК (eDNA) для оцінки наявності та чисельності водних видів. Ця техніка є особливо цінною для моніторингу рідкісних або важкодоступних організмів, таких як осетер, без необхідності інвазивного відбору проб. Як пояснила д-р Porea, хоча методологія все ще розвивається і залежить від якості довідкових баз даних, таких як GenBank і BOLD, DDNI надає нові місцеві дані та послідовності для поліпшення цих глобальних ресурсів. Їхній поточний проект eDNA зосереджений на рибах і макробезхребетних. Що стосується риб, результати вже продемонстрували життєздатність цієї техніки, виявивши багате видове різноманіття. Дані про макробезхребетних було складніше інтерпретувати через неповні міжнародні генетичні бази даних. Як результат, інститут працює над розширенням довідкового матеріалу ДНК для місцевих видів, що дозволить проводити більш точні оцінки біорізноманіття в майбутніх дослідженнях.
DDNI працює над збереженням популяцій осетрових риб у Дунаї, чисельність яких скоротилася через руйнування середовища проживання, браконьєрство та вплив кліматичних змін.
Осетер: фундамент відновлення екосистеми
Тяжка доля осетрових видів у Дунаї стала символом більш широких екологічних проблем. В результаті десятиліть надмірного вилову та блокування їх природних нерестовищ греблею Залізні Ворота, осетрові, особливо російський осетер (Acipenser gueldenstaedtii), зазнали драматичного скорочення популяції. Хоча рибальство зараз заборонено, браконьєрство продовжується через високу ринкову вартість дикої ікри. DDNI є лідером у зусиллях із збереження популяцій осетрів. Дослідники інституту стверджують, що поповнення популяції має бути збалансоване з відновленням середовища існування та суворим дотриманням законодавства. Штучне розведення може збільшити чисельність, але ризикує зменшити генетичне різноманіття, якщо база популяції є занадто вузькою. Тому інститут підтримує обмежене, ретельно кероване поповнення популяції, надаючи пріоритет природним відновленню та нересту, а також відновленню та підтримці середовища існування, забороні риболовлі та дотриманню законодавства. Ці зусилля принесуть користь не тільки осетрам, а й іншим видам. Проекти показали, що поліпшення середовища існування в нижній частині Дунаю може дати результати. У 2022 році науковці DDNI вперше за понад десять років виявили дикого російського осетра, що свідчить про те, що ретельне цілеспрямоване поповнення популяції та відновлення екосистеми можуть дати відчутні результати в галузі охорони природи.
Лабораторія з резервуарами для моніторингу осетрових. DDNI виступає за обмежене та ретельно контрольоване поповнення популяції осетрових, щоб запобігти ризику зменшення генетичного різноманіття у разі надто вузької популяційної бази.
Зміна клімату та екологічне відновлення
Зміна клімату додала нової актуальності роботі DDNI. Зниження рівня води в Дунаї, підвищення температури повітря і води, а також зміна сезонних моделей опадів впливають на відтворення риб і екологію водно-болотних угідь у всій дельті. Як пояснює доктор Nichersu , навіть невелике підвищення температури може мати ланцюговий ефект на цілі екосистеми. Більше тепла означає більше випаровування, що погіршує доступність води, знижує продуктивність рослин і послаблює харчовий ланцюг. Проникнення солоної води, яке посилюється підвищенням рівня моря та зниженням рівня ґрунтових вод, загрожує прибережним водно-болотним угіддям та екосистемам солончаків. За даними DDNI, ці території є одними з найбільш вразливих до опустелювання. Для усунення таких ризиків інститут просуває адаптивні та перспективні стратегії відновлення. З 1993 року DDNI очолює численні проекти з екологічного відновлення, включаючи рекультивацію колишніх сільськогосподарських польдерів, таких як острів Babina. Однак інститут визнає, що відновлення не є статичним процесом. Ландшафти продовжують еволюціонувати, тому необхідний довгостроковий моніторинг. Тому проекти відновлення повинні включати механізми періодичної переоцінки та повторного втручання.
Дослідницька інфраструктура Дунаю
DDNI також є основним партнером у проекті Danubius-RI (дослідницька інфраструктура), що фінансується ЄС і спрямований на створення загальноєвропейської платформи для комплексних досліджень річково-морських систем. Новий центр, розташований у місті Murighiol, буде мати лабораторії для дослідження водних екосистем, систем аквакультури та моніторингу якості води. Після завершення будівництва він буде надавати безперервні екологічні дані з 52 точок по всій дельті Дунаю. Ця інфраструктура буде підтримувати передове моделювання та аналіз з використанням штучного інтелекту та супутникових даних, що дозволить дослідникам по всій Європі отримувати доступ до екологічних змін та інтерпретувати їх у режимі реального часу. Для DDNI це є стратегічною можливістю централізувати свої дані, розширити співпрацю в галузі досліджень та сприяти досягненню більш широких європейських цілей в рамках місії ЄС Океан та блакитна економіка.
Щороку DDNI проводить міжнародний симпозіум, присвячений трьом основним напрямкам своєї діяльності – збереженню біорізноманіття, відновленню екосистем та геоматиці, а також пов’язаним з ними темам, таким як циркулярна економіка, Європейський зелений курс та морське просторове планування. Інститут також організовує семінари для міжнародних партнерів по проектах, громадянського суспільства та місцевих зацікавлених сторін. Ці заходи надають платформу для обміну результатами, вдосконалення методологій та узгодження досліджень із мінливими вимогами політики. Хоча DDNI не є навчальним закладом, він підтримує партнерські відносини з румунськими університетами та пропонує практичні стажування для студентів та аспірантів. Нещодавно інститут прийняв студентів програми Erasmus і сподівається, що тісніша співпраця з академічними установами допоможе підготувати наступне покоління екологів та генетиків, що спеціалізуються на водно-болотних угіддях. Д-р Nichersu неодноразово виступав за створення філії університету в Тулчі або Мурігіолі, аргументуючи це тим, що стабільні інвестиції в дослідження повинні супроводжуватися паралельними інвестиціями в освіту в галузі аквакультури, інакше DDNI та подібні установи матимуть труднощі з підтриманням свого потенціалу.
Рибальство та аквакультура в перехідному періоді
Рибальство залишається традиційним джерелом життєзабезпечення в дельті Дунаю, хоча цей сектор зазнає все більшого тиску через скорочення рибних запасів. Комерційне рибальство регулюється за допомогою ліцензій та квот, встановлених Управлінням біосферного заповідника на основі оцінки біомаси запасів. Незважаючи на те, що квоти з роками знижувалися, кількість ліцензій залишилася практично незмінною, що призвело до труднощів у приведенні рибальських потужностей у відповідність до екологічної сталості. Аквакультура, яка колись була провідним видом діяльності в дельті, в основному занепала. Після 1990 року закриття енергоємних рибних господарств та припинення державних субсидій змусило багатьох колишніх працівників аквакультури перейти до комерційного рибальства. Однак DDNI зараз випробовує нові моделі сталої аквакультури, використовуючи системи рециркуляційної аквакультури (RAS) в експериментальних установах, таких як та, що знаходиться в Caraorman. Ці зусилля мають на меті продемонструвати, що сучасна аквакультура може забезпечувати засоби до існування, одночасно зменшуючи тиск на дикі запаси.
Використовуючи екологічну ДНК (eDNA), DDNI оцінює наявність і чисельність водних видів. На фотографії зображено процес фільтрування та збереження проб води.
Інвазивні види є новою проблемою для DDNI. Немісцеві раки, завезені з українських аквакультурних ставків, прижилися в деяких частинах дельти, а такі види, як Perccottus glenii — невелика хижа риба, що харчується ікрою риб — загрожують місцевим видам, таким як окунь. Інститут використовує eDNA для виявлення та моніторингу поширення цих видів і працює над розширенням баз даних маркерів, щоб нові інвазивні види можна було легше ідентифікувати в зразках навколишнього середовища. Хоча деякі інвазивні види мають комерційну цінність, наприклад, певні раки, які зараз використовуються в місцевій гастрономії, DDNI попереджає, що екологічні ризики часто переважають потенційні вигоди. Ефективне виявлення, моніторинг та інформування громадськості мають вирішальне значення для запобігання подальшому поширенню та екологічним порушенням.
Дослідження мають вирішальне значення для забезпечення довгострокового здоров’я дельти Дунаю
У своїй роботі DDNI дотримується довгострокової перспективи, натхненної баченням Григора Антипи. Це означає не тільки відновлення екосистем, але й створення всеосяжного каталогу даних для майбутніх поколінь, впровадження нових технологій та протистояння екологічним загрозам з нагальністю та науковою обґрунтованістю. Наближаючись до свого столітнього ювілею в 2026 році, інститут продовжує відігравати важливу роль у формуванні сталої політики та досліджень у дельті Дунаю. Його інтегрований підхід поєднує генетику з геоматикою та охороною природи. Без необхідності підготовки персоналу для практичної роботи, це є зразком для дослідників, які вивчають системи водно-болотних угідь та річкових дельт по всьому світу.
Danube Delta National Institute for Research and Development (DDNI)
165 Babadag street, Tulcea 820112
Romania
Tel .: +40 240 524 546
olfice@ddni.ro
ddni.ro
Президент наукової ради та директор з наукових питань: Dr lulian Nichersu.
EUROFISH Magazine 3/2025 41–43 p.
