Стаття від:30 липня 2025.
Автор:Vince McDonagh.
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.
З вибаченнями до “Зоряного шляху”, рибництво незабаром може бути готове сміливо йти туди, де раніше не бував лаврак.
Місячна база з Землею, що сходить.
Так, дослідники зараз експериментують з ідеєю аквакультури у великій порожнечі – і це не наукова фантастика.
Є надія, що протягом наступних двох-трьох десятиліть космічні подорожі перейдуть до створення колоній на Місяці, а також до тривалої подорожі на Марс і далі. Подорож до Червоної планети в обидва боки займе 15 місяців і більше.
Астронавтів потрібно годувати, причому їжею, безпечною для здоров’я під час таких складних подорожей. Зберігати запаси поки що можна лише в окремих приміщеннях космічного корабля чи місячної бази, оскільки вони займають багато місця. А що станеться, якщо холодильник зламається?
То чому б не вирощувати продукти харчування на Місяці чи в космосі? Вже доведено, що це можна робити з помідорами та салатом, але екіпажі, швидше за все, захочуть чогось більшого, ніж просто салат на обід.
Вирощування риби в космосі не є чимось новим. Це було здійснено під час місячної місії “Аполлон” у 1973 році, використовуючи дуже крихітних істот.
Перевага риби полягає в тому, що вона є легкозасвоюваною, здоровою, нежирною і низькокалорійною альтернативою. Її також легше вирощувати, ніж м’ясо.
Щоб довести це, доктор Cyrille Przybyla – дослідник морської біології у Французькому національному інституті океанічних досліджень – і його команда працюють над проектом під назвою Lunar Hatch (Місячний люк (?)).
Це була одна з ідей, обраних Європейським космічним агентством (ESA), яке шукало шляхи підтримки майбутньої бази на Місяці.
ESA хотіло знайти способи забезпечити людей, які житимуть на місячній базі, довгостроковим і сталим способом виробляти їжу, яка б давала їм необхідне харчування.
Лабораторне вирощування м’яса та риби не є чимось новим і вже продається на комерційній основі, причому Сполучені Штати є лідером у цьому напрямку.
Зараз завдання полягає в тому, щоб з’ясувати, чи можна успішно вирощувати їх у такому ворожому середовищі, як космос.
По суті, астронавтам також доведеться навчитися бути рибоводами, якщо вони збираються залишатися в космосі протягом тривалого часу.
В рамках операції Lunar Hatch вчені працювали з лавраком, але не виключено, що будуть працювати і з лососем.
Доктор Przybyla каже, що вже доведено, що лаврак може витримувати невагомість, але тепер він хоче відправити запліднену ікру в космос, використовуючи Міжнародну космічну станцію як місце для розмноження і викльову.
З огляду на прізвисько “акванавтів”, ікру вивчатимуть перед відправкою на Землю для аналізу.
Це був би перший крок до створення місячної рибної ферми – не такої великої, як рибні ферми на Землі, але схожої за принципом роботи і достатньо великої, щоб прогодувати команду астронавтів протягом кількох місяців.
Забігаючи наперед, можна сказати, що основний період росту риби буде проходити на Місяці, де вона вирощуватиметься в замкнутій рециркуляційній системі, поки не досягне їстівного розміру.
Лаврак
Чи зможе риба пережити космічну подорож?
Ця програма експериментує з європейським лавраком (Dicentrarchus labrax) як моделлю космічної аквакультури.
Перед реальною космічною місією необхідно перевірити здійсненність концепції, піддавши ембріони риб змінам у навколишньому середовищі, яких вони зазнають під час польоту на Місяць, щоб визначити, чи вплине це на їхній розвиток.
В рамках програми Lunar Hatch було проведено перший експеримент з вивчення величезного впливу ракетних вібрацій на ембріогенез європейського лаврака.
Результати не показали суттєвої різниці у швидкості вилуплення ікринок риби після кваліфікаційних випробувань ракетоносія Союз.
Під час космічної місії ембріони риб зазнають впливу зміненої гравітації, включаючи гіпергравітацію під час прискорення ракети-носія, а також нульову або низьку гравітацію після цього.
Під час 10-хвилинної фази зльоту гравітація може змінюватися в залежності від потужності тяги ракети-носія.
Ступінь прискорення залежить від швидкості ракети-носія, палива, що спалюється двигуном, і маси ракети.
Рибництво, навіть якщо воно ведеться в скромних масштабах, вимагає багато води, а в космосі її не так вже й багато.
План Lunar Hatch пропонує використовувати воду з полярних льодів Місяця в рибних резервуарах. Вода, що використовується для вирощування риби, буде повністю рециркулювати, гарантуючи, що вода не буде витрачатися даремно.
За оцінками команди Lunar Hatch, для забезпечення двох тижневих порцій риби для, скажімо, шести чи семи астронавтів під час 16-тижневої місії, їм знадобиться близько 200 лавраків.
Нещодавно газета The Guardian повідомила, що команда має намір відправити в космос 200 запліднених ікринок. На Землі за контрольною групою з 200 риб-братів і сестер будуть ретельно спостерігати для порівняння.
Доктор Przybyla та його команда зараз чекають на можливість відправити риб на орбіту разом з Французьким космічним агентством CNES та Космічним центром Кеннеді НАСА.
Дещо з того, що пропонується, може здатися далеким майбутнім. Але минуло лише трохи більше шести десятиліть відтоді, як людина в особі Юрія Гагаріна вперше полетіла в космос, тож хто знає, що може чекати на нас у майбутньому.
З тих пір був досягнутий величезний прогрес, і зараз розвиток йде швидкими темпами.
Цікаві нотатки. Але, під час “розслідування” з’ясувалось, що експерименти проводились ще 2021-го року (https://www.frontiersin.org/journals/astronomy-and-space-sciences/articles/10.3389/fspas.2021.699097/full) і вже оприлюднені. Цим експериментам було присвячено низку публікацій у Гардіан (https://www.theguardian.com/environment/2025/apr/28/sea-bass-in-space-lunar-hatch-fish-farms-moon-aquaculture) (гарні світлини, раджу подивитись) і Футууропоссімо (https://en.futuroprossimo.it/2021/03/lunar-hatch-il-piano-per-allevare-pesci-sulla-luna/) навесні цього року. А от у професійних медіа повідомлення з’явилось лише зараз…
