Стаття від:11 березня 2026.
Автор: Fish Focus.
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.
Кормові гранули мають пори (ліворуч), які можна заповнити оліями в процесі нанесення покриття (праворуч). Nofima зараз досліджує метод, за яким до покриття додається цинк. Nofima
Повернення корму внутрішньою стороною назовні: покриття цинком потроює вигоду.
“Ми повинні змінити спосіб додавання мінералу цинку до корму для лосося”, – каже дослідник Antony Philip з Nofima. Перевагами такого підходу є краще засвоєння та здоров’я лосося, менші викиди в навколишнє середовище та більш циклічне використання осаду.
Цинк — це мінерал, необхідний рибам для здоров’я, наприклад, для загоєння ран. Недоліком сучасного корму для лосося є те, що лосось засвоює лише невелику частину цинку, а велика його кількість потрапляє безпосередньо у водне середовище.
За словами Philip’а, ЄС прагне зменшити викиди цинку в навколишнє середовище, а лососеве господарство в Європі стикається з проблемою більш суворих обмежень щодо допустимої кількості цинку в кормі.
Сьогодні обмеження становить 180 мг цинку на кілограм корму для лососевих і 150 мг/кг для інших видів риб. Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) запропонувало знизити рівень до 150 мг/кг також для корму для лосося.
“Рішення полягає в підвищенні засвоюваності цинку в кормі, щоб лосось і надалі отримував достатню кількість цинку, навіть якщо його вміст у кормі буде зменшено”, — каже Philip.
Коротко про приготування кормів
Сьогодні цинк додають у премікс до кормової суміші, перш ніж вона проходить через екструдер (машину, що використовує високу температуру і високий тиск) і перетворюється на гранули. Премікс — це суміш мікроелементів.
Зазвичай після виходу гранул з екструдера їх покривають оліями у вакуумі. Олія всотується в гранули, що дозволяє додавати до покриття добавки, які не витримують високих температур. Мінерали зазвичай не включають до цього етапу покриття, оскільки вони добре витримують високі температури. Однак вони все одно можуть затримуватися в жорстких білкових структурах, що утворюються під час термічної обробки.
Від преміксів дл покриття
“Коли цинк зв’язується в цих структурах, він перешкоджає його вивільненню та засвоєнню в кишечнику лосося”, — пояснює Philip.
Саме тому він хоче перенести додавання цинку в корм з преміксу в оболонку.
Philip протягом усієї своєї кар’єри працював у сфері мінерального харчування. Він отримав освіту в галузі харчування риб в Індії, а також має подвійний докторський ступінь з мінерального харчування риб, отриманий у Нідерландах та Франції. Потім його запросили до Норвегії для накопичення знань про мінеральне харчування лосося. Після десяти років роботи над різними джерелами цинку, екологічними факторами та фізіологією цинку в організмі лосося, він переконався, що рішення проблеми низького засвоєння цинку лососем полягає в методі додавання добавок.
У норвезькому науково-дослідному інституті Nofima йому надали можливість випробувати новий метод додавання добавок у їхньому Центрі технології кормів. Цей центр має обладнання та досвід для випробування різних рецептур кормів та процесів.
Потрійний виграш, задокументований у постсмолтів
Тому в Nofima він започаткував внутрішній проект з розробки методу та документування його впливу на постсмолтів (лосось вагою від 200 до 280 грамів), яких утримують у наземних резервуарах з морською водою.
Тут він підтвердив, що при додаванні цинку в покриття засвоюваність цинку збільшувалася на 15 %. Вміст цинку в екскрементах зменшувався на 25 %.
Якщо цей метод буде прийнятий, він принесе потрійну вигоду:
- Краще засвоєння цинку рибою, що може позитивно вплинути на її здоров’я.
- Менші втрати цинку в навколишнє середовище, оскільки лосось засвоює його більше.
- Нижча концентрація цинку в осаді аквакультури, що покращує потенціал використання та створення доданої вартості з осаду.
З новим проектом TOP-zinc, Philip та його колеги з Nofima роблять наступний крок. Вони визначать, які стратегії забезпечують найкраще засвоєння, і як це впливає на здоров’я риб у довгострокових випробуваннях у морських садках. Проект реалізується у співпраці з Інститутом морських досліджень, Akvaplan-niva, MOWI Feed AS, Huvepharma NV та NIVA. Він фінансується FHF – Норвезьким фондом досліджень морепродуктів.
Renate Johansen, директорка з досліджень і розробок FHF, підтверджує, що надлишок цинку в навколишньому середовищі може негативно впливати на мікроскопічне життя навколо рибних господарств.
“Зі зміною клімату зростає як необхідність, так і усвідомлення того, що ми повинні мінімізувати наш негативний вплив”, – каже вона і продовжує:
“Нові вимоги ЄС, які, ймовірно, означатимуть обмеження рівня цинку в кормах, можуть спричинити дефіцитні захворювання у лосося, якщо ми не знайдемо хорошого рішення, яке дозволить більше цинку з кормів потрапляти в рибу, а менше – в навколишнє середовище. Тому галузь покладає великі надії на те, що проект TOP-zinc допоможе вирішити цю проблему.”
Підготовка галузі до впровадження нових правил
Новий метод дозволяє задовольнити потреби лосося в цинку навіть у разі зміни нормативних вимог ЄС.
Нові норми ще не вступили в силу, і вчених чекає ще багато роботи з документацією. Проте Philip вважає, що виробники кормів і фермери можуть багато виграти, вже зараз випробувавши цей метод на підприємствах з вирощування смолтів.
“Змінивши метод, виробники кормів можуть сприяти збільшенню споживання, скороченню викидів і зниженню витрат на корми. У рамках проекту TOP-zinc ми досліджуємо варіанти, які можуть допомогти у прийнятті рішень щодо стратегій додавання цинку в корми для лосося, в тому числі на етапі вирощування в морі”, — каже Philip.
“Раніше погана засвоюваність цинку була ‘лише’ біологічною проблемою, але зараз вона стає також оперативною проблемою, що значно підвищує інтерес до пошуку рішень”, — підсумовує він.
TURNING FEED INSIDE OUT: ZINC COATING GIVES TRIPLE WIN
