Автор: Bonnie Waycott
Стаття від: 31 липня 2023 року
У Греції докладаються зусилля для того, щоб розвивати та популяризувати аквакультурний туризм з метою підвищення обізнаності та поліпшення сприйняття громадськістю рибних господарств.
Греція впроваджує ініціативи з розвитку аквакультурного туризму, використовуючи сталий розвиток та захоплюючі враження для зміцнення процвітаючої “блакитної економіки». Фото Savvas Chatzinikolaou and Christos Chatzinikolaou.
Аквакультура і туризм можуть здаватися окремими світами, але в деяких місцях ці дві галузі можуть знайти спільну мову. В епоху, коли в тренді екологічна сталість та пізнавальні подорожі, здавалося б, неспівставні галузі аквакультури та туризму в Греції поєднуються для взаємної вигоди.
«Блакитна економіка», яка включає в себе стале використання ресурсів океану для економічного зростання, покращення умов життя та створення робочих місць, набирає обертів. Одним з її ключових секторів є аквакультура, яка може процвітати у відкритому морі завдяки стабільній температурі та потужним течіям, що розпорошують поживні речовини та зменшують вплив на навколишнє середовище.
Водночас, морський туризм, що процвітає в подібних місцях, також сприяє розвитку “блакитної економіки». Океан відкриває широкі можливості для відпочинку, такі як шноркелінг [вид плавання під поверхнею води з маскою і дихальною трубкою (шноркелем) і, зазвичай, з ластами] і дайвінг; задоволення від свіжих місцевих морепродуктів має величезну цінність; а пляжі і чисте море мають вирішальне значення у виборі туристів та їхній поведінці щодо витрачання коштів. Якщо двома словами, аквакультура може сприяти розвитку туризму, а туризм може створити попит на вирощені морепродукти.
Яскравим прикладом такого поєднання є сажалки для вирощування риби віддалік від берегів Греції, країни, у якій 65% продукції рибного господарства припадає на аквакультуру. На острові Родос невелике село на західному узбережжі під назвою Kameiros Skala об’єднує аквакультуру і туризм.
Туристи відвідують острів Strongyli, де щороку Lamar S.A. вирощує 300 тонн лаврака (Dicentrarchus labrax), пагра червоного (Pagrus major), доради (Sparus aurata) та горбаня сріблястого (Argyrosomus regius) для продажу на місцевих ринках. Разом з місцевим центром підводного плавання Lamar S.A. проводить навчальні бесіди – пояснює методи вирощування, необхідність розвитку аквакультури в Європі, взаємозв’язок між аквакультурою та навколишнім середовищем, біорізноманіттям та захистом навколишнього середовища – і надає можливість поплавати з маскою, пірнути з аквалангом щоб побачити такі види, як тунець, дельфіни та тюлені, що мешкають навколо господарства. Відвідувачі також можуть поплавати з червоним пагром у спеціально призначеній сажалці.
“Наше господарство безпосередньо створює унікальну природну екосистему з великою кількістю живих організмів, і ми хотіли показати це людям, – розповів “Адвокату” Savvas Chatzinikolaou, менеджер компанії Lamar S.A.. “Зараз ми ділимося інформацією не тільки з туристами, але й з науково-дослідними установами та університетами”.
“Умови на господарстві дуже динамічні, – каже Anastasios Baltadakis, консультант з досліджень та розвитку аквакультури в Lamar S.A. – Сильні течії та хвилі переносять відходи та органічні речовини, створюючи природний механізм розпорошення, тим самим приваблюючи різні види риб з усіх трофічних рівнів”. Західне узбережжя Родоса також є територією Natura 2000. Це означає, що воно є частиною великої системи природоохоронних територій в ЄС. Антропогенне навантаження мінімальне, що також пояснює велике біорізноманіття навколо нашого господарства”.
Оскільки Європа прагне збільшити виробництво продукції аквакультури та сприяти синергії між аквакультурою та туризмом за допомогою концепції багатоцільового використання, екскурсії Lamar S.A. є гарним прикладом того, як два різні сектори можуть працювати разом і показувати екологічні переваги рибництва. Окрім екскурсій, Lamar S.A. співпрацює з Грецьким центром морських досліджень для збору даних про параметри якості води навколо господарства. Ці дані включаються в програми управління аквакультурою і безкоштовно надаються університетам та науково-дослідним установам. Такі параметри, як солоність, розчинений кисень, температура, каламутність і течії (швидкість і напрямок) вимірюються щогодини, як і рівень хлорофілу, фосфору та азоту.
Туристи на острові Strongyli можуть побачити лаврака, червоного пагруса, дораду та сріблястого горбаня, яких вирощують спеціально для продажу на місцевих ринках. Фото Savvas Chatzinikolaou and Christos Chatzinikolaou.
“Оскільки ми є невеликим підприємством, ми повинні постійно працювати над своїм вдосконаленням, щоб продовжувати працювати, надаючи інші послуги, окрім вирощування риби”, – каже Baltadakis. “Однією з таких послуг є екскурсії. Інша – прийом студентів-практикантів, щоб дати їм змогу краще зрозуміти аквакультуру через дослідження. По-третє, ми ділимося з університетами даними про наше господарство та морську акваторію в цілому. Пропонуючи кілька послуг, ми не лише дбаємо про власне виробництво риби, але й робимо внесок в аквакультуру та морське середовище в цілому. Мені хочеться назвати це яскравим прикладом сталого розвитку в регіоні. Ми можемо зробити свій внесок у різні сфери і відповідати стратегії “блакитного розвитку” ЄС. Ми сподіваємося, що станемо прикладом для інших малих рибних господарств.
У Греції також знаходиться компанія Kastelorizo Aquaculture S.A., яка вирощує лаврака та дораду поблизу острова Patroklos в затоці Saronic. Ферма співпрацює з дайвінг-центром, щоб приваблювати дайверів у цей район, одночасно здійснюючи моніторинг параметрів навколишнього середовища, щоб зберегти природну красу регіону і показати, що аквакультура і туризм можуть співіснувати. Платформа моніторингу та управління надана грецькою телекомунікаційною компанією Wings ICT Solutions. Платформа включає камери та датчики, які можуть допомогти покращити умови вирощування, забезпечити добробут риби та зменшити потенційні ризики.
“Такий тип спільного використання аквакультури та туризму може подолати негативне ставлення до аквакультури, демонструючи її переваги та створюючи позитивну репутацію”, – сказала Evangelia Lamprakopoulou з Wings ICT Solutions. “Це також дозволяє мінімізувати витрати, оскільки обладнання, таке як підводні апарати та водолазне спорядження, можна використовувати спільно, тоді як спільні рекламні зусилля та спільні витрати можуть сприяти розвитку бізнесу та оптимізації витрат. Це також може покращити кулінарні можливості та сприяти збільшенню споживання морепродуктів, вирощених на господарствах”.
Tundi Agardy, виконавчий директор організації Sound Seas (Вашингтон, округ Колумбія), погоджується, що знайомство людей з такими виробничими системами, як аквакультура, сприяє кращому розумінню того, звідки походить їхня їжа. За її словами, туризм також може збільшити попит на певний продукт, що принесе більший прибуток, тоді як їжа для туристів, яка може бути отримана з місцевих рибних господарств, може бути свіжішою, мати менший вплив на довкілля під час культивування і підтримувати засоби для існування місцевих мешканців.
Поєднання аквакультури та туризму може призвести до інших кроків, таких як краще управління господарствами, кращі практики управління прибережними територіями та запровадження екосистемних підходів. Фото Savvas Chatzinikolaou and Christos Chatzinikolaou.
“Екскурсії на місця лову омарів у Мексиці допомагають популяризувати цей продукт на прилеглих курортах і продавати його за вищою ціною”, – каже вона. “Це приклад рибного господарства, але те ж саме я можу сказати і про невеликі аквакультурні підприємства, які постачають рибу та інші морепродукти на прилеглі туристичні курорти. Екскурсії на рибні ферми можуть ознайомлювати людей з виробництвом продуктів харчування і бути формою маркетингу для аквакультури”.
Колишні учасники екскурсій Lamar S.A. бачать поєднання аквакультури та туризму в позитивному світлі. Професор Tohsei Ishimoto працює на факультеті туризму та розвитку громад в Університеті Кокугакуін в Yokohama та Токіо, Японія. Він був вражений можливістю дізнатися про аквакультуру та побачити зблизька унікальну морську екосистему.
“Такий пізнавальний туризм значно підвищує обізнаність про аквакультуру та змінює погляди на океан і ресурси, які він дає”, – сказав він.
Повертаючись до Родосу: Chatzinikolaou та Baltadakis прагнуть перетворити своє господарство на морську природоохоронну зону (MPA). За їхніми словами, це може забезпечити екологічні переваги і сприяти сталому розвитку аквакультури і туризму, що дозволить їм розвиватися разом, в той же час, не слід забувати про зростаюче визнання MPA у захисті біорізноманіття і підтримці засобів до існування.
“Туризм приносить додатковий дохід для аквакультури, сприяючи залученню інвестицій та покращенню виробничих потужностей і економічної життєздатності”. Фото Bonnie Waycott.
“Нам необхідно науково довести скупчення біомаси навколо нашого господарства і наочно продемонструвати так званий ефект розповсюдження, коли риба та інші морські мешканці гуртуються і відтворюються в природоохоронній зоні, перш ніж переміститися в інше місце, таким чином опосередковано збільшуючи рибні запаси”, – сказав Baltadakis. “Ми можемо проілюструвати це даними з нашого господарства. Нам також потрібно буде працювати з місцевими зацікавленими органами та доносити до них нашу ідею. Це робота, яка вимагає залучення всіх, і ми готові взяти на себе ініціативу і ділитися нашими даними та майбутніми дослідженнями для кращого прийняття рішень. Крім того, такі питання, як добробут тварин, стають все більш важливими для споживачів, і рибне господарство, яке є частиною MPA і відкрите для туристів, може дійсно продемонструвати позитивні результати аквакультури”.
Agardy погоджується, що поєднання аквакультури та туризму додає цінності та призводить до інших важливих кроків, таких як створення MPA, а також до кращого управління господарствами, найкращих практик управління прибережними територіями та прийняття екосистемних рішень. Все це може створити кращий інвестиційний потенціал та міцнішу основу для економічного розвитку.
“Складність полягає в тому, щоб переконатися, що виробник аквакультури дійсно хоче продемонструвати свою діяльність, і важливо, щоб місцеві працівники були на його боці”, – сказав Agardy. “Публічність та потрапляння історій у ЗМІ є ключовими для розвитку таких ініціатив, як екскурсії на Родос. Чим більше буде таких прикладів, тим більше туристичні компанії та рибоводи будуть зацікавлені в об’єднанні своїх зусиль”.
«Туризм приносить додатковий дохід для аквакультури, сприяючи залученню інвестицій та покращенню продуктивності та економічної ефективності”, – сказав Lamprakopoulou. “Ми, ймовірно, побачимо більше прикладів цього не тільки в Греції, але й в інших регіонах світу”.
Як наступний свій крок Baltadakis розглядає вивчення концепції багатоцільового використання і те, як аквакультура і туризм відіграють роль в МРА або інших природоохоронних зонах, що базуються на певній території. Кінцева мета – продемонструвати переваги багатоцільового використання для Родоса в цілому.
“Такі сфери, як співіснування або морське просторове планування, вимагають залучення багатьох дисциплін – від соціальних та екологічних досліджень до аквакультури, і наше господарство може багато чого запропонувати”, – сказав він. “Ми маємо фінансовий капітал та людські ресурси, щоб бути на передньому краї”.
Посилання на оригінал: Aquaculture tourism: An unexpected synergy for the blue economy
