Стаття від: 26 жовтня 2023 року
Атлантичний осетер (Acipenser sturio) чутливий до наслідків зміни клімату, таких як підвищення температури води, що може вплинути на нерест і сезонну міграцію.
Усі види осетрових, включаючи атлантичного осетра (на фото), мають помітні кісткові пластини ромбовидної форми, які називаються жучки, по всій довжині їхнього тіла. Вони допомагають захистити осетра від хижаків. Фото: NOAA Fisheries
Атлантичний осетер живе в річках і прибережних водах від Канади до Флориди та живе від 30 до 60 років. Родина осетрових – найдавніша з усіх кісткових риб. Їхні предки з’явилися ще в крейдяному періоді (Cretaceous) понад 120 мільйонів років тому. Атлантичні осетри особливо чутливі до високих температур води, зокрема, ікра та молодь. Ця чутливість робить їх вразливими до потепління води, пов’язаного зі зміною клімату.
Починаючи з кінця 1800-х років, промислове рибальство почало масово експлуатувати запаси атлантичного осетра задля добування з нього цінної ікри. До початку 1900-х років їхня популяція різко скоротилася. Відновлення популяції атлантичного осетра ускладнюється тривалим циклом життя і пізнім досягненням статевої зрілості. У відповідь на історичні та сучасні виклики NOAA Fisheries у 2012 році, згідно із “Законом про види, що перебувають під загрозою зникнення”, включила чотири окремі популяції атлантичних осетрів до списку зникаючих, а одну з популяцій – до списку видів, що перебувають під загрозою зникнення.
У 2023 році NOAA Fisheries відзначає 50-ту річницю прийняття Закону про види, що перебувають під загрозою зникнення. Відтоді, як він був прийнятий, жоден із перерахованих морських або анадромних видів не вимер. Однак у міру посилення кліматичних змін відновлення зазначених видів, як-от атлантичного осетра та подібні до нього види, може стати більш складним. Завдяки дослідженню та управлінню, орієнтованим на клімат, NOAA Fisheries прагне пом’якшити потенційний вплив зміни клімату на занесені до списку види, щоб сприяти їхньому подальшому відновленню.
Атлантичного осетра можна відрізнити за довгим рилом і маленьким ротом. Попереду рота у них є чотири тонкі м’які вирости, так звані вусики, за допомогою яких вони знаходять здобич, в донних відкладеннях. Вони харчуються переважно ракоподібними, черв’яками, молюсками та рибою, що мешкає на дні. Фотоt: NOAA Fisheries
Вплив підвищення температури води
Молодь атлантичного осетра з річок та естуаріїв скочується в море/океан, а за настанням статевої зрілості підіймається у ті ж самі річки, де народилися, на нерест. Дорослі особини, що йдуть на весняний нерест, мігрують вглиб річок, коли температура повітря підвищується, а дні стають довшими. Дорослі особини, що нерестяться восени, рухаються вгору по річці в літню спеку, щоб нереститися, коли температура води восени знижується. Через зміну клімату річки та затоки східного узбережжя США прогріваються раніше навесні, а влітку досягають найвищих температурних піків.
Молодь атлантичного осетра краще росте при температурі води 18-22°С, і найбільш здоровою вона буде в роки саме з таким температурним діапазоном. Внутрішні води, які прогріваються швидше і залишаються довше теплими через зміну клімату, можуть перешкоджати успішному нересту і загрожувати виживанню ікри та молоді.
Нерест
Коли навесні та влітку температура води підвищується, осетрові мігрують вглиб внутрішніх вод, щоб дочекатися оптимальних умов для нересту. Під час нересту деякі популяції осетрових чутливі до тривалості світлового дня від сходу до заходу сонця. Ідеальні умови для нересту залежать від популяції. Наприклад, у Чесапікській затоці самки відкладають ікру в дні з приблизно 12-годинним світловим днем від сходу до заходу сонця при температурі води 21-25°С. Оскільки температура продовжує підвищуватися, то зрештою нерестовий період, якого дотримуються осетрові, може настати, коли температура води перевищить 25°С. Якщо ці дві важливих події, що впливають на нерест, відбуваються в різний час, це може мати негативний вплив на репродуктивний розвиток і виживання осетрових риб.
Розвиток молоді
Молодь атлантичного осетра живе в річці, де вилупилася, до 6 років, а потім мігрує до прибережних вод. Для оптимального росту і розвитку їм потрібна температура води в межах 18-22°C. Різні популяції осетрових уздовж східного узбережжя США нерестяться навесні чи восени, відповідно до температури води, в якій вони живуть. Для молоді осетрових, які народилися навесні, перші кілька місяців росту і розвитку мають вирішальне значення для подальшого виживання в спекотні літні місяці.
Інші загрози
Зміна клімату призводить до того, що температура води піднімається раніше і тримається довше. Потепління води навесні та влітку спонукає осетрових мігрувати вглиб у річки для нересту раніше, ніж зазвичай. Збільшення часу, проведеного в мілководних річках і затоках, підвищує ризик зіткнення риб із суднами, забрудненням води та іншими антропогенними загрозами.
Зміна клімату також збільшує небезпеку від існуючих проблем, таких як втрата кам’янистого донного субстрату, на який осетрові відкладають ікру. Цей субстрат став дефіцитним після масштабної вирубки лісів, що почалася в 1600-х роках. Оскільки зміна клімату впливає на формування атмосферних опадів, штормів, ерозія та зміщення осадових порід продовжують змінювати і зменшувати нерестовища для риб, що впливає на інтенсивність та ефективність їхнього нересту. Ці зміни вимагають від осетрових витрачати більше часу на пошук оптимальних місць для нересту.
Інші загрози, з якими зазвичай стикаються осетрові, наприклад, потрапляння в сітки під час промислового рибальства, можуть бути значно небезпечнішими у поєднанні з впливом зміни клімату. Вилов осетрових у теплих водах з більшою ймовірністю може призвести до загибелі риби через поєднання стресу, спричиненого підвищенням температури води, та стресу від ненавмисного вилову. Греблі сприяють підвищенню температури води в річках і затоках. Ці перешкоди обмежують доступ до біотопів вище за течією і випускають все більше гарячої води з водосховищ, що призводить до значного підвищення температури води нижче за течією.
Біолог NOAA з рибного господарства Jason Kahn тримає атлантичного осетра в руках в рамках спільного дослідницького проекту з Navy та Chesapeake Scientific. Ця риба вижила після зіткнення з судном, але втратила праве око і жучки на правій стороні голови. Фото: NOAA Fisheries
Заходи з відновлення
Складний життєвий цикл атлантичного осетра означає, що постійне дослідження та моніторинг усіх його популяції окремо є критично важливими задля кращого розуміння шляхів їхнього збереження. Разом з нашими партнерами ми робимо кроки для розвитку кліматично орієнтованої науки та управління популяціями осетрових риб.
- Ми встановили 5 951 кілометрів критично важливого середовища існування для кожного з п’яти окремих популяцій виду, включаючи нерестові та вирощувальні ділянки, а також основні водні об’єкти, необхідні для виживання атлантичного осетра.
- Проєкти з ліквідації гребель, зокрема на річці Penobscot у штаті Мен та річці Rappahannock у штаті Вірджинія, покращили можливість дістатися до нерестових місць вище за течією річки.
- Ми підтримуємо дослідницькі програми Управління рибного господарства та дикої природи США з розведення в умовах штучного вирощування, які забезпечують створення умов, необхідних для оптимального росту, виживання та розмноження атлантичного осетра.
- Програма “Студенти працюють разом для збереження осетрових” інформує громадськість про осетрових та проблеми, з якими вони стикаються.
- Міжнародне співробітництво через Конвенцію про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), захищає атлантичного осетра та інших осетрових шляхом регулювання міжнародної торгівлі занесеними до списку видами рослин і тварин
- Дослідження в природних умовах та моніторинг популяцій продовжують сприяти зусиллям з відновлення, оскільки вчені дізнаються більше про поведінку атлантичного осетра та його реакцію на зміну клімату.
- Ми збираємо та аналізуємо дані гідролокаторів, щоб визначити райони, які осетрові використовують як середовище життя в Чесапікській затоці.
Ви можете допомогти відновленню популяції осетрових, повідомивши про будь-якого осетра, якого ви зустрінете. Це дозволяє вченим краще розуміти популяції осетрових, контролювати процес відновлення, виявляти загрози для виду та заповнювати прогалини в наших знаннях. Якщо ви побачили викинутого на мілину, пораненого або мертвого осетра, зв’яжіться з NOAA Fisheries за номером (978) 281-9328 або надішліть нам електронного листа на адресу noaa.sturg911@noaa.gov.
Реакція на зміну клімату
Зміна умов навколишнього середовища призводить до дедалі більших випробувань для морських видів. NOAA Fisheries віддана своїй місії збереження видів, що охороняються, перед багатьма загрозами, пов’язаними зі зміною клімату. Щоб підготуватися до цих змін і реагувати на них, ми запустили програму “Передові технології відбору проб та зменшення ризику вимирання і відновлення” (ASTER3), щоб запобігти вимиранню та сприяти відновленню видів, що охороняються, за допомогою трансформаційних технологічних досягнень. Ми розробили Ініціативу “Клімат, екосистема та рибальство” для створення океанічних моделей та надання кліматичної інформації, яка допомагає особам, що приймають рішення, підготуватися до нових умов та реагувати на них. Крім того, ми проводимо:
- Оцінювання чутливості морських видів до зміни клімату, щоб зрозуміти, які види є найбільш вразливими і чому.
- Розробка стратегій для усунення невизначеностей, прогнозування наслідків та визначення пріоритетності дій щодо пом’якшення наслідків та відновлення після стихійного лиха
- Тренінги з розумного збереження клімату для навчання персоналу щодо впровадження інструментів адаптації до зміни клімату у своїй роботі
Ці ініціативи покращують наше розуміння впливу зміни клімату на види, що охороняються, та їхні середовища існування. Ми будемо використовувати ці наукові дані світового рівня у наших кліматично-інформованих діях, щоб підвищити адаптацію видів та їхню опірність до мінливих умов протягом наступних 50 з гаком років відповідно до Закону про види, що перебувають під загрозою зникнення.
