Автор: James Wright
Стаття від: 5 червня 2023 року
Blue Food Innovation Summit: Екосистемні послуги, стартапи та оповіді
Зростання блакитної їжі залежатиме від нових технологій, інструментів і концепцій, і всі вони потребують фінансування. Під час другого дня Blue Food Innovation Summit у Лондоні 24 травня дискусії точилися навколо потенціалу відновлювальної аквакультури, а також щодо грошей, щоб повною мірою скористатися можливостями океану.
“Це новий вік у цій царині. Те, що доступно нам зараз і що було 20 років тому, з точки зору інструментів і капіталу для того, про що ми говоримо, тобто використання продукційної сторони аквакультури на користь навколишньому середовищу – можливість безпрецедентна,” – каже Nik Sachlikidis, керуючий директор Cadman Capital Aquaculture.
Результати, яких хочуть інвестори, часто є множинними: у випадку Urchinomics, компанії з портфоліо Cadman, її зусилля з відновлення водоростевих лісів, усувають серйозну екологічну проблему, тоді як її морські їжаки, які вирощуються та відгодовуються, створюють привабливі та високоцінні морепродукти.
На Blue Food Innovation Summit, дискусії зосереджувались на відновлюваному потенціалі аквакультури та фінансванні спроможностей океану.
“ Наша модель полягає в тому, щоб використовувати технології аквакультури для отримання прибутку, допомоги громадам і відновлення водоростевих лісів, однієї з найважливіших екосистем на планеті,” – каже один з засновників та генеральний директор Urchinomics, Brian Tsuyoshi Takeda. Водоростеві ліси охоплюють 25 – 30 світових прибережних екосистем, і “майже половина з них вже пішла від нас,” – додає він.
Екологічні послуги аквакультури – або будь-якого методу виробництва харчових продуктів, якщо на те пішло – поширюються лише настільки, наскільки вони приносять економічні вигоди. “ Ви не можете бути сталими, якщо у вас немає успішного бізнесу. Ви повинні мати і те, і інше,” – коментує Bill Bien, генеральний директор Forever Oceans, компанії, яка займається аквакультурою великого довтохвоста віддалік від берегів у Панамі і має кілька сміливих планів щодо розширення. “ Це не просто не нашкодити. Це покращити.”
Bien зазначив, що клітки Forever Oceans, розташовані на відстані 10-16 кілометрів (6-10 миль) від берега, виробляють менше парникових газів, ніж звичайні моделі культивування, і похвалився тим, що організація Nature Conservancy перевірила ферму та підтвердила, що це риба з низьким вмістом вуглецю та мінімальним впливом. на дно океану. Компанія орендує 200 000 гектарів, але вирощує рибу лише на 1-2 % цієї площі.
По суті, компанія “припинила балаканину та почала працювати” з метою досягнення статусу підприємства з низьким відбитком для довкілля. Вона також реінвестує у відновлення мангрових заростів в Індонезії, де вона планує розпочати оперувати у майбутньому. “Ми має 15 років для відновлення цієї планети,” – каже Bien. “Іжа має бути сталою за походженням.”
“Все, що ми маємо, походить від природи, і крапка,” – каже Markus Müller, головний директор з інвестицій у Deutsche Bank, який зазначив, що аквакультура стане більш надійною інвестицією, якщо повністю зрозуміти “взаємозв’язок усіх екосистемних послугy”.
Рішення та підтримка
Технології штучного інтелекту та машинного навчання проникають у виробництво аквакультури майже на всіх рівнях. Здоров’я та добробут тварин нічим не відрізняються. Catarina Martins, головний спеціаліст із технологій та сталого розвитку норвезького лідера з вирощування сьомги Mowi, сказала, що часто існує “невідповідність” між розвитком технологій та політикою.
“Це прогалина, яку ми маємо усунути, оскільки ми бачимо, що діагностичні інструменти стають все більш складними, а в гру вступає ШІ,” – каже вона. Розробка вакцини в аквакультурі має прогресувати швидше, враховуючи прогрес, досягнутий під час пандемії Covid-19. “ Сподіваюся, це прийде в нашу галузь. Рішення є, вони вдосконалюються. Але нам потрібна нормативна база, щоб підтримувати темп.”
Camilla Wilson, помічник директора відділу охорони здоров’я водних тварин MSD Animal Health, і Neil Davé, засновник і керуючий директор Tidal, бачили, як штучний інтелект керує майбутнім аквакультури.
“НК, бактеріофаги, нові види діагностики, біомаркери крові, рання ідентифікація захворювання, моніторинг рівня стресу. Ці методи разом із штучним інтелектом допомагають просувати вдосконалення, які ми бачили за останні кілька років,” – каже Wilson.
Tidal це одна з компаній Google X, яка розбудовує платформу для сталого використання океану. Воан використовує підводні камери, якими управляє штучний інтелект, для збору даних у реальному часі для виробників.
“ Масштабне впровадження [цієї технології] в промисловість розширить можливості кормів і лікування,” – додає Davé
Демонстрація стартапів
Кілька нових компаній, орієнтованих на океани, вийшли на сцену, щоб представити свої компанії та отримати відповіді від групи експертів.
- ACUA Oceanрозробляє перше в світі автономне судно на водневому двигуні для моніторингу та захисту океану. Головний операційний директор і засновник Michael Tinmouth сказав, що багато “нудної, брудної та небезпечної роботи ” буде замінено.
- Aquanzoє піонером з культивування морських інгредієнтів для виробництва “суперфуду” для годування тварин. “у нас завершуються морські інгредієнти,” – каже співзасновник та генеральний директор компанії Rémi Gratacap. “Рішенням є перехід від морських інгредієнтів, що вилучаються з природи, до морських інгредієнтів, що отримуються у результаті культивування,” – додає він; його компанія фокусуватиметься на артемії. “Це масштабується і майже у нескінченному вимірі,” – каже він.
- Aquarechпропонує мобільну технологію для кенійських фермерів, які вирощують сомів, яка має на меті об’єднати фермерів, торговців і кормові компанії. За його словами, у регіоні є 49 000 дрібних рибоводів, але вони страждають від високої фрагментації, занадто великої кількості посередників, відсутності доступу до кормів і фінансів та інших проблем. Засновник і генеральний директор David Okech Okeck сказав, що завдяки мобільному додатку можна допомогти фермерам скоротити виробничий цикл з 13–16 місяців до 8–10 місяців.
- MariHealth Solutions– це південноафриканська компанія, яка займається охороною здоров’я водних тварин і має на меті допомогти виробникам стати більш активними в управлінні здоров’ям тварин. Компанія, яка переїде до Португалії та є випускником акселератора Hatch Blue, пропонує інструмент молекулярного скринінгу, який може попереджати про проблеми ще до їх виникнення.
- Next Tunaмає амбіції стати першою в Європі системою з рибництва на суходолі для атлантичного блакитного тунця в плавучій установці RAS (система рециркуляційної аквакультури) на Мальті. Компанія планує розпочати будівництво наступного року на північ від Валенсії.
- Viable Gearє компанією з Portland, штат Мен, США, і це компанія, яка прагне зменшити вплив пластику на океан, пропонуючи біопластик на основі морських водоростей для торбин для приманки для омарів, серед інших потенційних застосувань. Компанія все ще перебуває на етапі перевірки концепції, зазначила засновник і президент Katie Weiler. Ловці омарів готові спробувати такі торбинки, і багато хто подумає про те, щоб заплатити більше за непластикову альтернативу. За її словами, тільки в штаті Мен і морській Канаді ця індустрія коштує 55 мільйонів доларів.
Подальший успіх
Аквакультура на суші, головним чином в установах RAS, сьогодні не є чимось новим, але етап перевірки концепції технології пройдено, зазначив Ohad Maiman, керуючий партнер і засновник AquaFounders Capital і The Kingfish Company.
“це надзвичайно захоплюючий час для суходільної аквакультури,” – каже він. “Ви можете вирощувати рибу на ринок. Доказ концепції був найскладнішим [етапом]. Далі – зрілість сектора. Він має масштабуватися та стати прибутковим. Сонячна та вітрова енергія подолали цей бар’єр, як і електромобілі. Якщо технологія працює, каже Maiman, тоді передові рішення “на кшталт ШІ приходять у сектор та уможливлюють подальший успіх.”
Maiman, як виглядає, також намагається відійти від “воєн минулого” та побачити більше єдності в секторі морепродуктів. “ Сіткові клітки не змагалися з виловами з природи ” як цього побоювались 20 років тому, каже він.
“ У цьому секторі корисна витримка. RAS вже 10 років допомагає [виробництву смолтів сьомги]. Це не Перший день [творіння]. Але червоні фігури повинні стати чорними і довести, що це можливо. Є макросили, які вимагають цього рішення,” – каже він.
Для майбутнього важлива як динаміка культивування морепродуктів, так і динаміка у виробництві кормів. Зміцнення кошика сировини, яка використовується для виготовлення кормів для гідробіонтів, вимагатиме не лише інновацій у виробництві, переробці та ферментації сої.
“Морські інгредієнти – це фантастична сировина. Але нам потрібно більше за обсягом інгредієнтів, і ми повинні захистити екосистему океану», — каже Jorge Diaz, керівник відділу сталого розвитку компанії з виготовлення кормів Skretting. “Соя нам допомогла. Але для підтримки зростання аквакультури нам потрібно на 40 мільйонів тонн [більше] кормів до 2040 року, ніж ми маємо сьогодні.”
Diaz додає, що аквакультуру піддають жорсткій критиці за використання сої, враховуючи вирубку лісів у Бразилії, але він зазначив, що сектор аквакультури купує лише 6 % від загальної пропозиції, тоді як птиця споживає 37 %, а яловичина 20 %.
Рибні дієти ще не викликають серйозного занепокоєння у споживачів, сказала Katie Keay, менеджер з рибальства та аквакультури компанії з роздрібної торгівлі Co-op. “Вони переймаються зокрема проблемами зміни клімату,” – каже Keay. “ Вони очікують, що роздрібні торговці виконають роботу та зроблять відповідальний вибір.”
Повідомлення про всі досягнення у виробництві блакитних продуктів потребує зусиль багатьох оповідачів, враховуючи різноманітні проблеми споживачів від регіону до регіону. Jennifer Bushman, досвідчений маркетолог морепродуктів, яка також є директором з маркетингу норвезької лососевої компанії Kvarøy Arctic, сказала, що “споживачі хочуть бути залученими до процесу,” але секретом є пошук того, що важливо для них.
“Так, вам є що розповісти, у всіх нас є важливі історії, але ви повинні вислухати іншу сторону, щоб зрештою знати, яка історія матиме резонанс, і продовжувати мати привілей” оперувати у їх водах, каже Bushman. “Для деяких авдиторій це пов’язано з тарілкою. Для деяких – з фермером чи технікою.”
