ВІДТВОРЕННЯ ЛОСОСЕВИХ ВИДІВ РИБ – ШЛЯХ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТА СТАЛОЇ АКВАКУЛЬТУРИ

В умовах змін клімату, тиск яких збільшується, а темпи прискорюються, а також антропогенного тиску на довкілля, який також зростає, великої ваги набувають заходи держав світу у частині реалізації цілей Конвенції про охорону  біологічного різноманіття. Адже кожен має цінність, і це не гасло останнього часу, а реалії Життя. Практично ті ж самі фактори змушують як політиків, так і виробників і споживачів продуктів харчування в усьому світі розмірковувати над тим, а чи у сталий спосіб, з належною повагою до довкілля, соціуму та економіки, було вироблено ту чи іншу продукцію?  Нічого кращого за відновлення умов існування видів тваринного світу та поповнення виснажених природних популяцій за рахунок відтворення у штучних умовах людство ще не винайшло. Тому величезного значення набуває існування рибовідтворювальних потужностей, основна діяльність яких спрямована саме на підтримання біорізноманіття, створення маточних стад в умовах не лише in situ (формування спеціальних територій та природних умов для ефективного відтворення та існування видів у природі), але й ex situ (в умовах спеціалізованих господарств, з формуванням штучним шляхом маточного поголів’я) для підтримання природного біологічного різноманіття, а за наявності певних обставин – і відновлення рибогосподарського потенціалу та підтримання сталих запасів риби у водоймах. Особливо гостро це питання піднімається зараз – в умовах посиленого антропогенного навантаження, яке безпосередньо впливає зокрема на поведінку риб, руйнує шляхи міграцій риб та призводить до погіршення умов їх природного нересту.

У селі Лопушна Чернівецької області є державний рибоводний завод «Лопушно», який займається зарибленням карпатських водойм та штучним відтворенням лососевих видів риб – струмкової форелі, дунайського лосося (головатиці), харіуса європейського.

 Рибзавод має своє маточне та ремонтне поголів’я форелі, проводить інкубацію ікри, вирощує мальків та здійснює їх вселення в загальнодержавні рибогосподарські водні об’єкти. Підприємство є доволі унікальним на теренах України, адже воно опанувало біотехнологію успішного створення маточного поголів’я та відтворення струмкової форелі, головатиці та харіуса. Можна відзначити, що ці технології не опанували більшість країн єврокарпатського регіону, тож досягнення рибоводів з Лопушни, якого було досягнуто разом з науковцями-ентузіастами форелівництва з Інституту рибного господарства НААН України, можна вважати видатним. Так, у 2021 році рибоводним заводом «Лопушно» відбулося зариблення гірських річок Чернівецької, Закарпатської та Івано-Франківської областей. Загалом, у річки Прут, Черемош, Тиса та їх притоки випущено 25 282 екз. цьогорічок головатиці загальною вагою близько 199 кг, та 145 тис. екз. мальків струмкової форелі.

Як відомо, більшість форелівницьких господарств України працюють з імпортованим матеріалом (заплідненою ікрою), і форелівницькі господарства з власним маточним поголів’ям та власними риборозвіднями є швидше винятком. Інша справа, що господарство у Лопушному не займається товарним вирощуванням риби, але це не було та не є основною метою створення та функціонування господарства.

7 грудня 2021 року працівники Бюджетної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» відвідали рибоводний форелевий завод «Лопушно». Метою візиту було надання практичних рекомендації щодо ведення господарства та огляд рибзаводу у повному обсязі: ставовий фонд, джерела водопостачання, інкубаційний цех та матеріально-технічна база підприємства. Під час візиту до рибоводного форелевого заводу «Лопушно», було отримано інформацію щодо відтворення видів риб, специфіку отримання статевих продуктів та інкубацію ікри, були обговорені іхтіопатологічні проблеми та шляхи їх вирішення.

Дякуємо заводу за можливість обміну досвідом, а також  за діяльність, яка грунтується у першу чергу на ентузіазмові працівників господарства, що протягом багатьох років очолює Роман Олексій Петрович, із збереження біорізноманіття річок українських Карпат, відновлення рибогосподарського потенціалу та підтримання сталих запасів риби у водоймах регіону. Вважаємо, що отриманий досвід має бути поширеним серед рибоводів Карпатського єврорегіону з метою підтримання та збереження біорізноманіття у масштабах Карпат у цілому.