ЗВІТ ПРО УЧАСТЬ У ВЕБІНАРІ З АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ

23 грудня 2021 року взяв участь у вебінарі з адаптації до змін клімату, який було організовано Міністерством охорони довкілля та природних ресурсів України з метою презентації  результатів дослідження Світового банку «Оцінка впливу, можливостей та пріоритетів для

України у зв’язку зі зміною клімату», що було здійснено українськими, європейськими та американськими науковцями.

За оцінкою заступниці Міністра охорони довкілля та природних ресурсів України пані Ірини Ставчук, цей звіт є найбільш всеохопним та глибоким з числа виконаних станом на сьогодні для України.

У презентації взяли участь відомі науковці, які переймаються проблемами змін клімату вже тривалий час, зокрема представниця України у Міжурядовій групі експертів з питань зміни клімату (IPCC) канд. фіз.-мат. наук пані С. Краковська.

Доповідачі представили результати моделювання за загальною моделлю циркуляції (general circulation models) за загальновживаними сценаріями з Репрезентативної траєкторії концентрацій, прийнятих 2014-го року Міжурядовою групою експертів з питань змін клімату за рівнями радіаційного впливу: 2.6, 4.5, 6.0 та 8.5 Вт/м², тобто за сценаріями у діяпазоні від найліпшого (2.6) до найгіршого (8.5) сценаріїв емісії парникових газів в атмосферу.

Усі чотири сценарії не віщують Україні нічого гарного. За усіма оцінками, наприклад, можна зробити висновок про наявність градієнту більш сухих умов за напрямом “північний захід-південний схід” України. На північному заході очікується збільшення кількості опадів, а на південному сході — підвищення температури, явища аридизації тощо. У цілому такі сценарії характеризуватимуться погіршенням умов рослинництва. Оцінки було надано щодо умов вирощування пшениці, соняшника, сої та лісів.

У той же час на моє запитання у чаті вебінару щодо оцінки впливу отриманих результатів моделювання на рибництво у зв’язку із зростанням конкуренції за водні ресурси було сказано представницею Світового банку, що основним завданням проєкту було дослідження впливу змін клімату саме на рослинництво та лісівництво, тобто за тими напрямами, у яких зацікавлений Світовий банк як спонсор проєкту та у виробництві продукції яких Україна відіграє важливу роль у міжнародній торгівлі продовольством;  питання рибництва не розглядались. Мені було дано пораду звертатись до результатів роботи експертів від 2019 року за програмою, підтриманою Німецько-українським діалогом у сфері агрополітики, зокрема до презентації пана Фенеїса (B.Feneis) “Вплив зміни клімату на аквакультуру та рибне господарство у внутрішніх водоймах” (додається). Дійсно, ця робота є доволі цікавою, але вона стосується оцінки впливу змін клімату на рибництво та рибальство Німеччини — країни, яка дещо відрізняється за кліматичними умовами від України, і суттєво відрізняється за структурою рибництва.

Варто зазначити, що звіт виглядає дійсно як всеохопний та корисний і цікавий. За словами організаторів вебінару, вже найближчим часом його буде розміщено на сайті Міндовкілля.

У той же час, враховуючи поточну діяльність Мінагрополітики України над питанням створення стратегії розвитку рибного господарства України, на мій погляд, представникам Міністерства та ДАМРГ варто порушити питання перед Міндовкілля, у рамках його взаємодії з міжнародними спонсорами, щодо опрацювання питання про окрему оцінку впливу змін клімату на рибництво, оскільки, у зв’язку з планами Мінагрополітики з меліорації земель півдня, напевно відчуватиметься брак води для інших цілей агропродовольчого комплексу , і це потрібно враховувати під час опрацювання проєкту Стратегії розвитку рибного господарства.

Учасник вебінару, нач. інформаційно-аналітичного відділу БУ “МТЦ з аквакультури” В. Герасимчук