Стаття від: 28.06.2023
15-16 червня у Брюсселі, Бельгія, був організований Міжнаціональний семінар на тему: «Аквакультура – сталий розвиток – ключовий фактор для продовольчої безпеки». На заході були представники українського бізнесу, органи державної влади та державна установа «методично-технологічний центр з аквакультури».
Даний семінар мав за мету допомогти органам влади України, Молдови та Грузії застосувати ст.34 Регламенту Спільної рибальської політики 1380/2013 «Сприяння сталому розвитку аквакультури»; обмінятись передовими практиками та ноу-хау між державами-членами ЄС та трьома країнами з метою розвитку стійкої аквакультури, продовольчої безпеки, зростання та зайнятості; зміцнити місцеве виробництво та зменшити залежність від імпорту, одночасно підтримуючи перехід до стійких продовольчих систем та підвищити обізнаність країн-партнерів щодо маніпулювання російською інформацією та протистояти фальшивим звинуваченням щодо погіршення глобальної безпекової ситуації. Учасників семінару було ознайомлено зі стандартами та законодавством Європейського союзу у галузі аквакультури, яке нам необхідно імплементувати у майбутньому.
ЧОМУ АКВАКУЛЬТУРА ВАЖЛИВА ДЛЯ НАС ?
Чи знаєте ви, що більше половини риби та інших водних продуктів харчування в світі, які споживаються людиною походять від аквакультури? Насправді, розведення риби та молюсків (аквакультура) було найшвидше зростаюче виробництво харчових продуктів у світі за останні десятиліття. Очікуємо, що це зростання буде продовжуватися.
ЯКІ ПЕРЕВАГИ АКВАКУЛЬТУРИ ?
Якщо аквакультура ведеться в екологічно чистий спосіб, вона може допомогти вирішити деякі з найактуальніших проблем, з якими ми стикаємося сьогодні.
- Забезпечує поживну та різноманітну їжу зростаючому світовому населенню. Це зменшує потребу виловлювати більше дикої риби, щоб задовольнити зростаючий попит на рибу, а отже, сприяє збереженню рибних запасів.
- Аквакультура пропонує свіжу та місцеву їжу.
- Виробляє продукти харчування та корми з меншим впливом на клімат і навколишнє середовище, на відміну від інших типів сільського господарства.
- Створює вкрай необхідні робочі місця в прибережних і сільських громадах, включаючи найвіддаленіші.
- Певні види аквакультури сприяють збереженню екосистем і біорізноманіття.
- Риба, молюски та водорості є хорошим джерелом білка, а також забезпечують різноманітність інших поживних речовин, включаючи мікроелементи, такі як вітамін D і B, селен, йод, цинк, залізо і калій.
Зокрема, довголанцюгові омега-3 жирні кислоти виявлені в них мають важливі корисні властивості, впливають на здоров’я людини і можуть запобігти захворюванням.
АКВАКУЛЬТУРА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
Незважаючи на всі свої переваги, виробництво аквакультури і споживання в Європейському Союзі (ЄС) зростає не такими темпами, як в інших частинах світу. Із загального споживання риби та морепродуктів на середньостатистичного громадянина ЄС лише 25% походять з аквакультури в 2018 р. Виробництво аквакультури ЄС охоплювало лише 10% споживаних морепродуктів в ЄС і становила менше 2% світового виробництва.
Майже 70% продукції аквакультури в ЄС становить продукція аквакультури чотирьох держав-членів (Іспанія, Франція, Італія та Греція). За обсягом продукції аквакультури на категорію видів більше половини становлять молюски, а також морська та прісноводна риба, що складає близько 20% від загального обсягу. Переважна більшість виробництва ЄС припадає на мідії, форель, дорадо, устриці, сібас, короп і молюски.
Це означає, що є великий потенціал для подальшого зростання та диверсифікації виробництва країн і видів, що вирощуються. Аквакультура також може надати споживачам в ЄС ще більше різноманітних, здорових та стійких продуктів харчування, в т.ч ті, що більш широко споживаються в інших регіонах світу, наприклад, водоростей або безхребетних, таких як морські їжаки.
За оцінками, в країнах ЄС працює 15 000 компаній сектора аквакультури, переважна більшість з яких мікропідприємства, в яких працює менше ніж 10 осіб. Загальна кількість зайнятих в аквакультурі наближається до 70 000 (цифри 2018 року) працюючих. Ці мікропідприємства, як правило, належать і користуються сім’єю та мають досить екстенсивні методи і системи виробництва.
Країни ЄС дуже залежать від імпорту водних продуктів харчування. ЄС імпортує понад 70% риби та морепродуктів, що споживає. Тому важливо підтримувати подальше зростання та диверсифікацію аквакультури виробництва в ЄС таким чином, щоб зберегти навколишнє середовище та забезпечити більше робочих місць і економічно-розвинених прибережних і сільських районів.
ЯК РОЗВИВАЄТЬСЯ АКВАКУЛЬТУРА В ЄС?
Ще у 2013 р. ЄС та його держави-члени поставив за мету розвиток аквакультури в Європейському Союзі таким чином, щоб забезпечити його економічну, соціальну та екологічну стійкість. Аквакультура – складна діяльність, що включає багато елементів, наприклад використання простору та води, дбаючи про здоров’я та благополуччя тварин, що вирощуються, та забезпечення безпеки продуктів, які використовуються в сільськогосподарському процесі (наприклад корм або ветеринарне лікування) для навколишнього середовища і для здоров’я людини. Законодавство ЄС, охоплює ці питання, яких виробники аквакультури повинні дотримуватися. В додаток, є спеціальне законодавство для органічного виробництва через сертифікацію та маркування в аквакультурі, що відповідає більш жорстким вимогам виробництва в умовах впливу на навколишнє середовище та добробуту тварин, а також обмежене та регульоване використання ресурсів.
ЯКИМИ ПРАВИЛАМИ НЕОБІДНО КЕРУВАТИСЬ ВИРОБНИКАМ АКВАКУЛЬТУРИ В ЄС, ЩОБ ПРОДУКТИ ДІЙШЛИ НА ВАШУ ТАРІЛКУ?
- Перш ніж аквакультурні ферми зможуть працювати, виробники аквакультури повинні отримати дозвіл від компетентних національних органів. За їхньою оцінкою – органи влади перевіряють, чи підходить запропоноване місце, ретельно перевіряючи потенційний вплив ферми на навколишнє середовище. Уповноважені ферми повинні продовжувати моніторинг їх впливу на навколишнє середовище.
- Щоб захистити здоров’я споживачів, фермери аквакультури повинні дотримуватися суворих правил гігієни харчування та здоров’я тварин. Вони повинні використовувати тільки дозволені та контрольовані корми.
- Для захисту навколишнього середовища виробники можуть використовувати лише авторизовані корми, миючі засоби та медикаменти.
- Виробники аквакультури потребують дозволу перед використанням морської води або прісної води для ферми.
- Коли вони повертають її в навколишнє середовище, стан водойми не повинен погіршуватися.
- Крім того, фермери аквакультури мають зобов’язання щодо здоров’я тварин. Їх виробництва повинні бути зареєстровані, затверджені або схвалені санітарними органами, що займаються охороною здоров’я тварин, а також фермер і ці органи зобов’язані здійснювати нагляд за можливими захворюваннями. Фермери також зобов’язані зберігати постійні записи, в тому числі ті, що стосуються того, скільки тварин потрапляє на ферму та залишає її, а також скільки гине. Також реєструвати заходи, які вони вживають для запобігання та контролю будь-якого ризику захворювання.
- Крім того, фермери повинні забезпечити гуманне поводження з сільськогосподарськими тваринами (водними біоресурсами) протягом усього їхнього виробничого циклу, під час забою та транспортування.
- Для використання ветеринарних препаратів потрібен рецепт від ветеринара, і лише авторизовані ветеринарні препарати, дозволені з дотриманням встановлених періодів виведення та лімітів залишків. Фермери повинні реєструвати всі ветеринарні препарати, якими вони користуються, та зберігати копії рецептів.
Основна відповідальність за забезпечення застосування цих правил та управління аквакультурною діяльністю лежить на органах державної влади в різних державах-членах ЄС. Експерти держав-членів та Європейської комісії також повинні співпрацювати за участі сектору аквакультури та інших зацікавлених сторін, таких як NGO. Разом вони гарантуватимуть, що аквакультура може розвиватися таким чином, щоб приносити користь виробникам, громадам і споживачам, зберігати природне середовище, на яке воно покладається. Ця співпраця базується на стратегічних орієнтирах від Європейської комісії та національних стратегічних планах для сектору.
НОВЕ БАЧЕННЯ СЕКТОРУ АКВАКУЛЬТУРИ ЄС
Європейська зелена угода – це новий порядок зростання ЄС. Його мета – стимулювати економіку і створювати робочі місця, прискорюючи зелений розвиток. У цьому контексті це важливіше ніж забезпечення розвитку аквакультури ЄС в спосіб, який також сприяє досягненню важливих цілей таких як скорочення викидів вуглецю, перехід до більш стійких харчових систем, звернувши назад втрати біорізноманіття, зменшення забруднення та створення робочих місць у прибережних та сільських громадах.
Ось чому Європейська Комісія прийняла у 2021р. нові стратегічні орієнтири розвитку цього сектору в ЄС. Вони проклали аквакультурний шлях до ЄС щоб стати ще більш конкурентоспроможним, стійким сектором та глобальним зразком для сталого розвитку до 2030 року. Комісія залучила країни-члени ЄС, сектор аквакультури, інші зацікавлені групи та громадян до підготовки цих правил.
Стратегічні рекомендації охоплюють усі питання, які актуальні для сталого розвитку аквакультури в ЄС і забезпечують рекомендації для Комісії, держав-членів, виробників аквакультури та інших учасників. Ці рекомендації включають розробку керівництва та належної практики щодо різних аспектів аквакультурної діяльності.
Досягнення цілей стратегічних орієнтирів залежить від усіх нас: ЄС і держав-членів, органів влади, виробників аквакультури, неурядових організації, інвесторів, переробників, роздрібних торговців та споживачів.
ПРОБЛЕМИ, ЩО ВИРІШУЮТЬСЯ В НОВИХ РЕКОМЕНДАЦІЯХ, ВКЛЮЧАЮТЬ:
- Доступ до простору та води, щоб аквакультура ЄС могла продовжувати розвиватися.
- Зменшення непотрібного адміністративного тягаря для дозволу нових аквакультурних ферм.
- Подальше обмеження впливу аквакультури, а також сприяння видам аквакультури, які є найбільш корисними для навколишнього середовища та клімату.
- Покращення заходів щодо здоров’я та добробуту тварин.
- Забезпечення адаптації аквакультури до зміни клімату та сприяння пом’якшенню наслідків зміни клімату.
- Надання більшої та кращої інформації споживачам і громадянам про аквакультуру ЄС.
- Сприяння дослідженням та інноваціям і розвитку відповідних навичок.
- Сприяння диверсифікації виробництва для збільшення пропозицій продуктів аквакультури, особливо нових.
- Перспективні види в ЄС, такі як водорості або морські безхребетні (включаючи молюсків або інших безхребетних, таких як морські їжаки або морські огірки).
