НА ШЛЯХУ РЕФОРМ ТА СТІЙКОСТІ (EUROFISH MAGAZINE 3/2025 22–24 P.)

Автор: Eurofish.

Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.

Зміни в законодавстві, інвестиції в інфраструктуру та відновлення навколишнього середовища – це лише деякі з шляхів, якими Румунія модернізує свій сектор рибальства та аквакультури, щоб краще підготувати його до викликів та можливостей як сьогодення, так і майбутнього.

За останні роки Румунія досягла значного прогресу в модернізації та зміцненні своїх секторів рибальства та аквакультури, пояснює Marian Avram, колишній президент Національного агентства рибальства та аквакультури (ANPA). Реагуючи як на давні структурні проблеми, так і на нещодавні зовнішні виклики, такі як погіршення стану довкілля та геополітична нестабільність, румунська влада впроваджує комплексну програму законодавчих реформ, фінансових інвестицій та стратегічного планування. Цей підхід спрямований на забезпечення сталості та економічної життєздатності цих критично важливих секторів, а також тісного узгодження з екологічними та кліматичними пріоритетами ЄС.

Аквакультура отримала власне законодавство

Важливим кроком вперед стало законодавче розмежування управління рибальством та аквакультурою. У 2024 році Румунія формалізувала цей поділ, прийнявши дві різні законодавчі бази. Закон ‘Про аквакультуру’, прийнятий у 2023 році, але відправлений на конституційне уточнення, мав на меті забезпечити єдину правову структуру для операцій з аквакультури та маркетингу продукції аквакультури. Поки очікується це роз’яснення, ANPA працює над надзвичайною постановою для вирішення нагальних питань для операторів, включаючи спрощення доступу до водних ресурсів та концесійних процедур. Закон про рибальство, який набув чинності у 2024 році, зосереджений на захисті, збереженні, управлінні та сталому використанні живих водних ресурсів у природному середовищі. Ключовою особливістю нового закону є створення спеціального фонду рибного господарства, який фінансуватиметься за рахунок надходжень від дозволів, концесійних платежів та інших подібних джерел. Цей фонд призначений для підтримки низки інвестицій, таких як підтримка інфраструктури та проекти з відновлення довкілля, включаючи поповнення запасів водних видів у природних середовищах існування.

Marian Avram, колишній голова Національного агентства рибальства та аквакультури (ANPA)

Підтримка для компенсації наслідків війни в Україні

Ці законодавчі зміни мали на меті створити більш узгоджену та ефективну систему управління шляхом розмежування унікальних потреб кожного сектору. Однак зовнішні виклики ускладнили їхню реалізацію. Війна, що триває в Україні, призвела до зростання цін на паливо та матеріально-технічні ресурси, що значно збільшило операційні витрати для рибного та аквакультурного бізнесу, зазначає пан Avram. Щоб пом’якшити цей вплив, румунський уряд запровадив схему державної допомоги в середині 2023 року, щоб знизити акцизи на дизельне паливо, яке використовується в аквакультурі, та пом’якшити наслідки інфляції. Додаткові урядові заходи включали компенсацію для аквакультурних об’єктів, що працюють у природоохоронних зонах, та політику, пов’язану зі збором морських відходів, що також узгоджується з ширшими екологічними цілями. Вилов риби в Чорному морі впав з 2018 року, але був стабільним у 2021-2023 роках. Падіння пояснюється поєднанням екологічних факторів, включаючи евтрофікацію, зміну клімату та забруднення, а також обмеженими можливостями Румунії повною мірою використовувати свої права на рибальство. У відповідь на це ANPA розробила плани щодо покращення портової інфраструктури, створення рибних пунктів та розбудови пунктів вивантаження, оснащених переробними та складськими приміщеннями. Ці заходи спрямовані на максимальне використання безповоротних коштів і сприяння переробці та маркетингу уловів, включаючи традиційні та консервовані продукти на основі шпроту.

Підвищення стійкості рибальства та аквакультури до зміни клімату

Ще один вид, що викликає інтерес, – рапана, вилов якої з 2018 року неухильно скорочується. Цей вид, що походить з азійських вод і зараз вважається інвазивним у Чорному морі, став економічно цінним завдяки високому попиту на ринках Східної Азії, зокрема Південної Кореї та Японії. Однак нещодавні проекти з намиву прибережного піску порушили середовище існування виду, а надмірний вилов призвів до виснаження запасів. Вплив виду на місцеві популяції молюсків, які слугують його основним джерелом їжі, створив екологічний дисбаланс. Як наслідок, вилов рапани впав, що вплинуло на рибопереробний сектор Румунії та зменшило обсяги експорту. ANPA, за словами пана Avram’а, визнає необхідність стратегій сталого управління, щоб збалансувати економічну цінність зі здоров’ям екосистеми, і взяла на себе зобов’язання інвестувати в заходи, які дозволять відновити і підтримувати життєздатний рівень популяції, не завдаючи подальшої шкоди місцевим видам. Зміна клімату все більше впливає на динаміку екосистеми Чорного моря. Потепління в регіоні відбувається швидше, ніж у середньому по світу, що призводить до змін у розподілі видів, більш інтенсивних штормів та нерегулярного випадання опадів. Ці зміни мають прямий вплив на життєздатність як аквакультури, так і традиційного рибальства. Румунія зробила кроки для вирішення цих проблем за допомогою низки адаптивних стратегій. Вони включають просування стійких практик аквакультури, таких як вирощування видів, що краще пристосовані до високих температур і мінливих умов навколишнього середовища. Також вдосконалюються практики управління фермерськими господарствами з акцентом на біобезпеку та профілактику захворювань.

У рибальському секторі впровадження гнучких квот і прийняття екосистемних підходів до управління вважаються важливими. Такі підходи спрямовані на підтримку балансу і стійкості ширшої морської екосистеми, а не на ізольований вилов окремих видів. Румунія також інвестує в дослідження і постійний моніторинг морських умов, щоб краще розуміти і реагувати на наслідки зміни клімату. Ці зусилля доповнюються ініціативами регіонального співробітництва, які набувають все більшого значення з огляду на спільний характер ресурсів Чорного моря і екологічних викликів.

Середньострокова стратегія може прискорити вирощування морських двостулкових молюсків

Однією з сфер зі значним потенціалом розвитку є аквакультура двостулкових молюсків, зокрема, вирощування мідій. Однак, незважаючи на законодавчі зусилля, спрямовані на сприяння цій діяльності, обсяги виробництва залишаються незначними: у 2022 році виробництво мідій в аквакультурі, як повідомлялося, було відсутнє. Того року вилов диких мідій сягнув приблизно 450 тонн, але фермерство ще не почало розвиватися. У 2022 році Румунія розпочала середньострокову стратегію розвитку рибного господарства, розраховану на період до 2035 року. Ця стратегія, за словами пана Avram’а, була розроблена шляхом багатостороннього діалогу за участю  міністерств, відомств, науково-дослідних інститутів та представників галузі. Серед ключових етапів – внесення змін до законодавства про концесії на морські води, включення аквакультури до керівних принципів фінансування та створення спеціальних районів аквакультури. Наразі надано три концесії на вирощування двостулкових молюсків, і очікується, що незабаром будуть оголошені конкурси на отримання фінансування в рамках національної операційної програми з рибальства та аквакультури. Пілотні проекти, якими керує Національний інститут морських досліджень і розвитку (INCDM), досліджують вирощування таких видів, як дорада, райдужна форель і мідії. Вони є частиною більш широких зусиль з перевірки адаптивності видів і розвитку морської аквакультури вздовж румунського узбережжя, які зокрема підтримуються Генеральною комісією з питань рибальства в Середземному морі.

Рапана становить основну частину уловів Румунії в Чорному морі. У 2023 році цей морський равлик склав понад 80% від загального обсягу вилову.

Підтримка EMFАF сприяє досягненню амбітних цілей

Дивлячись у майбутнє, цілі Румунії щодо розвитку рибальства та аквакультури тісно пов’язані з програмою Європейського фонду морського господарства, рибальства та аквакультури (EMFAF) на 2021-2027 роки. Ця ініціатива виділяє 232 мільйони євро – 162,4 мільйона євро від ЄС – з акцентом на сприяння сталому зростанню. Національні пріоритети включають дотримання зобов’язань ЄС щодо вивантажень, модернізацію інфраструктури, скорочення викидів вуглецю та просування енергоефективних практик. Не менш важливими є заходи, спрямовані на зміцнення організацій виробників, стимулювання переробки та маркетингу рибної продукції, а також підтримка сталого розвитку прибережних регіонів. Захист довкілля та збереження біорізноманіття також є невід’ємною частиною цих цілей. Значні інвестиції були спрямовані на розвиток портів та створення інфраструктури, такої як причали та рибні пункти. Наприклад, завершено розробку техніко-економічного обґрунтування для порту Midia, і місцева влада вже передала необхідні земельні ділянки для інших інфраструктурних проектів. Будівництво офісів інспекторів у нових рибних пунктах посилить регуляторний нагляд і забезпечить дотримання національного законодавства та законодавства ЄС. Внутрішня аквакультура також привертає увагу: такі масштабні об’єкти, як 600-тонна форелева ферма в повіті Альба і осетрова ферма в Тульчі, слугують прикладами інновацій та масштабованості.

Амбіції збільшити виробництво вирощеної риби майже на п’яту частину до 2025 року вимагають більш широкого використання інтенсивних систем вирощування та зменшення бюрократичних обмежень.

Спрощення адміністративних процедур та посилення діджиталізації

Мета Румунії збільшити виробництво продукції аквакультури до понад 13 500 тонн у 2025 році є амбітною, враховуючи, що виробництво залишалося стабільним на рівні приблизно 11 300 тонн у 2022 та 2023 роках. Досягнення цієї мети вимагатиме розширення видового різноманіття, впровадження сучасних технологій, таких як рециркуляційні системи аквакультури (RAS), та спрощення правил і норм, що регулюють цю діяльність. Розвиток нових ферм, особливо в регіонах з невикористаним потенціалом, має супроводжуватися інвестиціями в інфраструктуру та технічним навчанням. Дослідження відіграватимуть вирішальну роль, особливо у сфері селекції, ефективності кормів та боротьби з хворобами. Ефективна співпраця між науково-дослідними інститутами та приватним сектором має важливе значення для застосування наукових інновацій у комерційних операціях, підкреслює пан Avram. Маркетингові стратегії також повинні розвиватися, щоб підвищити обізнаність споживачів про харчові та екологічні переваги вирощеної риби, що сприятиме зростанню внутрішнього попиту. Спільна рибогосподарсьва політика (CFP) ЄС вимагає, щоб національні стратегічні плани спрощували адміністративні процедури і забезпечували гарантований доступ до водних біоресурсів. Румунія відреагувала на це, спростивши процеси ліцензування, зменшивши бюрократичні бар’єри та сприяючи залученню зацікавлених сторін до формування політики. ANPA реалізує національну ініціативу з діджиталізації, яка передбачає видачу ліцензій та дозволів в електронному вигляді. У Чорному морі розгортаються системи електронної звітності для промислового рибальства, а аналогічні інструменти планується запровадити для любительського рибальства. Хоча любительське рибальство традиційно не має стандартизованого збору даних, Румунія співпрацює з Європейською комісією, щоб усунути цю прогалину і розробити цифрову систему моніторингу.

Збільшення споживання риби та морепродуктів є пріоритетом

Вирощування райдужної форелі в Чорному морі є ще одним перспективним напрямком розвитку. Хоча історично ця діяльність була обмежена внутрішніми гірськими районами, законодавчі зміни та пілотні дослідження відкрили можливість вирощування морської форелі вздовж румунського узбережжя. Дослідження INCDM показали, що види форелі можуть успішно адаптуватися до умов Чорного моря, розвиваючись у великі (3-4 кг) екземпляри за короткий період. Цей прогрес відображає успіх подібних ініціатив у таких країнах, як Туреччина. Значна частина цієї риби, ймовірно, експортуватиметься, оскільки внутрішній ринок дещо обмежений. Сприяння споживанню риби залишається довгостроковим завданням. Незважаючи на попередні кампанії, що фінансувалися EMFAF і зосереджувалися на користі риби для здоров’я та довкілля, споживання риби на душу населення в Румунії залишається нижчим за середній показник по ЄС. Майбутні ініціативи мають на меті розвинути попередні зусилля шляхом вдосконалення маркетингових стратегій та розширення доступності продукції. Фінансування в рамках програми EMFAF продовжуватиме підтримувати ці цілі, особливо щодо переробки, брендингу та освіти споживачів.

За словами пана Avram’а, румунський сектор рибальства та аквакультури перебуває на етапі трансформації. Законодавча реформа, стратегічні інвестиції та міжнародне співробітництво закладають основи для сталого зростання. Однак успіх цих ініціатив залежатиме від ефективної імплементації, постійного залучення зацікавлених сторін та здатності адаптуватися як до екологічних, так і до ринкових змін. Завдяки правильному поєднанню політики, технологій та співпраці, Румунія має потенціал стати більш конкурентоспроможним та сталим гравцем у європейській економіці морепродуктів.

EUROFISH Magazine 3/2025 22–24 p.