Стаття від:3 жовтня 2025.
Автор: Eurofish.
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.
Серія нових досліджень продемонструвала, як взаємодія між поживними речовинами в кормі для риби має вирішальне значення для досягнення оптимального росту, міцного здоров’я та високої якості філе у вирощеного лосося.
Bente Ruyter вважає, що одним з найцікавіших аспектів науки про харчування є вивчення складної взаємодії поживних речовин та її впливу на багато характеристик риби © Tone-Kari K Østbye, Nofima
Науковці особливо відзначають дві синергії: одну між мінералом цинком та омега-3 жирними кислотами EPA і DHA, а іншу між холестерином і насиченими жирами.
Протягом останніх десятиліть риб’ячий жир поступово замінювався рослинною олією в кормах, і протягом цього часу потреба лосося в насичених жирах не отримувала достатньої уваги, пояснює науковець Nofima, Nini Sissener.
“Насичені жири мають більший вплив на якість філе, ніж вважалося раніше. Рибне борошно та риб’ячий жир мають унікальний склад омега-3, насичених жирів та холестерину. Тому важливо оцінити, що ці зміни означають для якості лосося, вирощеного на сучасному кормі, в якому переважають рослинні компоненти”, – пояснила вона в прес-релізі.
Sissener провела це дослідження, працюючи в Інституті морських досліджень.
Дослідження показало, що заморожене філе лосося втрачало більше рідини під час розморожування, якщо воно було отримане від риби, яка отримувала недостатню кількість насичених жирів під час фази росту. Крім того, низький рівень холестерину в кормі знижував щільність філе та його червоне забарвлення.
Молодь лосося потребує достатньої кількості цинку та омега-3
Науковці також дослідили, як рівень цинку впливає на здоров’я та опірність маленьких лососів на стадії прісноводного вирощування.
Високий рівень цинку та омега-3 позитивно впливає на розвиток луски, загоєння ран на шкірі, підвищення щільності кісток та загальний ріст.
“Разом з омега-3 цинк покращує здоров’я шкіри, а більше омега-3 покращує використання цинку. Вони дійсно є потужним дуетом у кормі для лосося і діють синергічно”, — сказала Bente Ruyter, старша науковиця Nofima.
Дослідження показують, що для інтенсивного росту в оптимальних умовах у наземних резервуарах достатньо 6% омега-3 від загальної кількості жирних кислот у кормі.
Лосось потребує більше, коли перебуває в морі
Також були проведені випробування на більших лососях у морських садках, де науковці виявили, що риба втрачала мінерали і мала меншу вагу при вилові, коли її годували раціоном з низьким вмістом цинку. Однак мінералізація покращилася, коли в кормі збільшився вміст омега-3 і зменшився загальний вміст жиру.
Ruyter очолювала цей проект і тривалий час досліджувала потреби лосося в омега-3 жирних кислотах у кормі. Десять років тому рівень омега-3 в кормі для норвезького лосося був нижчим, ніж сьогодні. Коли попередні дослідження показали, що лосось потребує більше омега-3, галузь швидко скоригувала склад корму.
Дослідження в рамках цього проекту показують, що лосось, вирощений у складних умовах у морських садках, потребує більше омега-3 для оптимального росту, здоров’я та якості філе, ніж лосось, вирощений в ідеальних умовах у наземних резервуарах.
Наприклад, лосось, який отримував 11% омега-3 від загальної кількості жирних кислот у кормі, швидше відновлював харчування після дегельмінтизації, ніж той, який отримував 6,5%. Оскільки споживання корму зазвичай знижується після дегельмінтизації, Ruyter підкреслила, що швидке відновлення харчування є надзвичайно важливим.
«Цікавим у цих висновках є те, що взаємодія між поживними речовинами відіграє ключову роль у здоров’ї шкіри, червоному забарвленні, енергетичному обміні, еластичності мембран і здатності лосося пристосовуватися до нових умов виробництва”, – сказала Ruyter.
І якщо є одна здатність, яка необхідна сучасному норвезькому лососю, то це пристосованість:
” Сучасне виробництво передбачає різні технічні рішення, тепліші моря та більшу кількість морських вошей. Щоб пройти виробничий цикл із хорошим ростом, здоров’ям та якістю філе, лосось потребує правильного корму,” – висновує Ruyter.
Дослідницький проєкт, який очолювався Nofimа, профінансовано FHF – Норвезьким фондом досліджень морепродуктів. Партнерами за проєктом були Інститут морських длосліджень, Норвезький університет природничих наук (NMBU), Арктичний університет Норвегії (UiT), Національний науково-дослідний інститут сільського господарства, продовольства та довкілля (INRAE), Університет Гьотеборгу, Skretting Aquaculture Innovation AS та Biomar AS.
