АМБІЦІЙНІ ПЛАНИ З ВИРОБНИЦТВА КАВ’ЯРУ (EUROFISH MAGAZINE 1 / 2025:27-29)

На виробничих майднчиках у Dalaman, Gaziantep, and Elazig компанія AyFish вирощує турецького лосося, а також чотири різновиди осетрових для зариблення, м’яса та кав’яру, для внутрішнього та міжнародного ринків.

У період з 2017 по 2023 рік виробництво аквакультури в Туреччині подвоїлося до майже 560 тисяч тонн морепродуктів. Понад 70 відсотків цієї продукції надходить з морських вод. Вирощують різноманітні види  риб, але три види домінують у виробництві: лаврак, дорада і райдужна форель, на які разом припадає 97% від загального обсягу. Серед нерибних видів, що вирощуються, найбільшої уваги заслуговує середземноморська мідія, виробництво якої з 2017 року зросло більш ніж у 18 разів до 8700 тонн. Серед багатьох видів риб, що вирощуються, є сріблястий горбань, блакитний тунець, коропові, соми та осетрові.

Abdulla Hajiyev (ліворуч), фінансовий директор, та Mikaeil Hosseinzadeh, операційний директор, з чудовою особиною Huso huso (білуга), виду, який домінує у продукції AyFish.

За останні два десятиліття виробництво осетрових на фермах стрімко зростало

Осетрові є одними з найдревніших видів у світі, що налічують 250 мільйонів років і представлені двома родинами та 27 видами у водах північної півкулі. За останні десятиліття дикі запаси постраждали від надмірного вилову, втрати середовищ існування та незаконної торгівлі, і сьогодні близько 20 видів осетрових занесені до додатків I (види, що перебувають під загрозою зникнення, торгівля зразками яких дозволена лише у виняткових випадках) та II (види, що не обов’язково перебувають під загрозою зникнення, але торгівля якими повинна контролюватися, щоб уникнути використання, несумісного з їхнім виживанням) Конвенції CITES. Виробництво осетрових в аквакультурі почалося ще в 19 столітті, але саме в 1980-х роках воно почало зростати спочатку повільно, а потім швидко з початку 2000-х років, коли вилов осетрових в Каспійському і Чорному морях був заборонений. Підвищений інтерес до осетрових зумовлений як бажанням поповнити природні водойми цією рибою, так і високою ціною на осетровий кав’яр. Однак у багатьох видів осетрових риб самицям потрібно 8-10 років, щоб досягти зрілості. У цей період основним продуктом виробництва є м’ясо самців. Воно залишається важливим продуктом навіть після того, як самки стають достатньо зрілими, щоб почати продукувати ікру.

У Туреччині компанія AyFish вирощує осетрових у садках у річці Фірат, як тут називають Євфрат. Заснована у 2018 році, компанія AyFish вирощує турецького лосося (райдужну форель, вирощену в морі) та осетрових. Перший вирощується в Газіантепі поблизу сирійського кордону, де умови дозволяють вирощувати рибу цілий рік, і в Кебані поблизу Елазіга, де також вирощують осетрових. Abdulla Hajiyev, фінансовий директор, кілька років навчався у Великій Британії, а після закінчення навчання у 2020 році приїхав до Tуреччини, щоб керувати бізнесом разом із Мікаелем Хоссейнзаде, співвласником компанії. У той час як пан Гаджиєв опікується рахунками, продажами та маркетингом, пан Хоссейнзаде відповідає за виробництво. У 2020 році, коли пан Гаджиєв приїхав, продажі турецького лосося тільки починалися, але наприкінці року і в 2021 році перші осетри почали прибувати з осетрових ферм в районі Каспійського моря, спочатку в Газіантеп, а трохи пізніше в Кебан, де умови води є кращими для осетрових з точки зору температури, мінералів і рівня кисню. Основними видами, які зараз вирощуються, є Huso huso (білуга), Acipenser gueldenstaedtii (російський осетер), Acipenser persicus (перський осетер) і Acipenser ruthenus (стерлядь). Територія та умови на річці Фірат біля Кебанської греблі, каже пан Гаджиєв, дозволили нам побудувати одну з найбільших осетрових ферм у світі. Осетрових тут вирощують цілий рік, а з жовтня по травень ми також вирощуємо райдужну форель.

За словами пана Гаджієва, на підприємстві Elazig є 150 садків діаметром 30 м і 40 садків діаметром 20 м, що робить його одним з найбільших осетрових господарств у світі.

Одніє з основних цілей є зариблення осетрових

Хоча висока ціна на кав’яр є основним стимулом для вирощування осетрових, Ayfish також зацікавлена у збереженні осетрових та відновленні диких популяцій. З цією метою компанія має намір випустити мільйони молодих особин в дику природу, щоб дати їм шанс заселити Чорне море і річки, які в нього впадають. У майбутньому пан Гаджиєв планує виробляти достатню кількість кав’яру, щоб впливати на ринкову ціну на внутрішньому ринку. Це, в свою чергу, зробить її більш доступною і, таким чином, може зменшити тиск на дикі запаси від браконьєрства. У той час як продаж ікри може не бути проблемою, продаж м’яса осетрових м’яса осетрових на місцевому ринку може бути більш проблематичним. За оцінками OECD, у 2023 році споживання риби на душу населення в Туреччині становитиме близько 8 кг, що значно нижче рівня споживання м’яса, а осетрові є відносно невідомим видом на ринку. Створення ринку для нового виду риби з нуля в країні, яка не є великим споживачем морепродуктів, – це довгострокове зобов’язання. Турецький лосось, з іншого боку, є традиційним продуктом, який турецькі компанії вирощують у Чорному морі протягом останніх кількох десятиліть і експортують до Японії та Росії. На AyFish виробничий процес дуже схожий: молодь лосося вирощують до 400-800 г у прісній воді, а потім запускають у жовтні в садки в річці Фірат. Риба залишається в садках приблизно до травня, коли вода починає ставати занадто теплою для неї. У цей період ріст дуже швидкий, і риба може досягти 4-5 кг до того, як її виловлять. У Газіантепі вода прохолодніша, і рибу можна вирощувати цілий рік. Однак, як зазначає пан Хоссейнзаде, ці переваги компенсуються деякими недоліками. Оскільки Газіантеп знаходиться нижче за течією, якість води в ньому не така висока, як у Кебані, крім того, виробництво в Газіантепі досягло максимально дозволеної потужності, що спонукало до створення майданчика в Кебані.

У Кебані AyFish має 150 садків діаметром 30 м, а також садки діаметром 20 м, в яких утримується дрібна риба. На майданчику є садки як для турецького лосося, так і для осетрових. Молодь лосося вирощують в інкубаторі в Даламані за 1200 км на захід на іонічному узбережжі Туреччини. Ікру імпортують з Франції або Ірану і генетично відібрані для швидкого росту, гарної форми, якості м’яса та витривалості. Вони також є триплоїдними, тому риби не дозрівають статевим шляхом. Крім того, що вони не можуть схрещуватися з місцевими рибами, триплоїди спрямовують всю свою енергію на ріст, а не на розвиток гамет. В даний час турецький лосось продається свіжим на льоду, але компанія планує відкрити переробний цех у 2027 році для виробництва продуктів з доданою вартістю. Тут турецький лосось буде перероблятися на філе та стейки, а також продукти гарячого та холодного копчення. На заводі також перероблятимуть осетрових, видаляючи ікру та додаючи м’ясу додаткову цінність. AyFish має турецьких партнерів, які займаються переробкою вже зараз, до того, як новий завод буде запущений в експлуатацію. Потім лосось експортується, в основному в Росію (свіжий на льоду) і Японію (заморожений з головою і розібраний), але партії також відправляються до ЄС, США, Близького Сходу, Канади і Китаю.

Здорові запаси з меншою ймовірністю зазнають впливу зміни клімату

Працюючи в регіоні Середземномор’я, який є одним з найбільш постраждалих від наслідків зміни клімату, пан Гаджиєв добре розуміє, яку загрозу це становить для бізнесу. За п’ять чи шість років, що минули відтоді, як він розпочав свою діяльність, він помітив більшу непередбачуваність, наприклад, у постачанні води з гір, де вона бере свій початок, до інкубатора в Даламані, а також у температурі та вмісті кисню у воді на всіх ділянках. Осетрові – витривалі риби і краще пристосовуються до мінливих умов, але турецький лосось може постраждати. Пан Хоссейнзаде каже, що компанія вживає запобіжних заходів, наприклад, зменшує щільність риби в садках. Це сприяє кращому добробуту риби і робить її більш стійкою до змін, спричинених кліматом. Водночас такі заходи покращують якість кінцевого продукту. Хоча окремий рибовод не може вплинути на зміну клімату, він може адаптувати свої виробничі процеси, щоб уникнути найгірших наслідків і зробити рибу якомога стійкішою до них. Здорове поголів’я, як вирощене, так і дике є найкращим засобом проти стресів, спричинених наслідками глобального потепління.