Автор : Jason Holland
Стаття від : 14 квітня 2025 року
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”
Ініціатива FAO/GFCM дає можливість студентам розвінчувати міфи про рибництво, сприяти сталому розвитку та підтримці місцевої аквакультури
Навчальний модуль ‘Фермери води’, призначений для студентів та викладачів у Середземноморському та Чорноморському регіонах, розглядає місцеву аквакультуру та її роль у забезпеченні продовольчої безпеки, розширюючи можливості молодих людей зробити свій внесок у її розвиток. Фото Intissare Aamri, надано FAO.
Для того, щоб аквакультура отримала суспільне визнання, необхідна обізнаність громадськості. Не менш важливо, що стале зростання галузі залежить від поінформованого і точного сприйняття громадськості. У чому проблема? За словами Houssam Hamza, співробітника з питань аквакультури Генеральної комісії з питань рибальства в Середземномор’ї (GFCM) Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), більшість інформації в цій галузі залишається неточною та оманливою.
Ці обставини, за словами Hamza, підкреслюють важливість освіти молодих поколінь – забезпечення їх навчальними інструментами, ресурсами знань і здатністю критично мислити і ставити правильні запитання, коли справа доходить до вибору продуктів харчування.
Саме з такою метою GFCM запустила в січні навчальний інструмент ‘Фермери води’ (https://iuns.org/2025/01/fao-education-toolkit-farmers-of-the-water/). Призначений для студентів та викладачів у Середземноморському та Чорноморському регіонах, ресурс розглядає місцеву аквакультуру та її роль у забезпеченні продовольчої безпеки, розширюючи можливості молодих умів зробити свій внесок у її розвиток.
Окрім набуття впевненості у виборі та споживанні продуктів аквакультури, вони також заохочуються до більш глибокого розуміння фермерів, які працюють над виробництвом сталих, здорових та доступних продуктів харчування з водних біоресурсів.
“Освітній інструментарій був розроблений з чіткою місією: надати наступному поколінню знання та навички, щоб зробити усвідомлений вибір щодо аквакультури та сталого розвитку”, – сказав Hamza. “Чому? Тому що майбутнє аквакультури – це не просто збільшення виробництва, а відповідальне ставлення до нього, забезпечення продовольчої безпеки, захист довкілля та участь громад.”
Уможливлення ухвалення обгрунтованих рішень
Розроблений для учнів віком від 5 до 12 і від 13 до 18 років, навчальний інструментарій розбиває екологічні, соціальні та економічні переваги фермерських водних харчових систем за допомогою інтерактивного навчання. Програма побудована навколо трьох основних блоків:
- Блок 1 надає вчителям відповідні базові знання про сектор аквакультури в Середземному та Чорному морях, включаючи його сталість і соціально-економічні аспекти.
- Блок 2 зосереджений на навчанні через гру.
- Блок 3, розроблений ля старших студентів, фокусується на командній роботі та громадській діяльності.
Вивчаючи блоки 2 і 3, студенти переходять від незначних знань про аквакультуру до ґрунтовного розуміння цього сектору. З цього моменту вони можуть ділитися своїми знаннями з товаришами по навчанню.
Розроблений в рамках більш широкої ініціативи GFCM і в рамках Науково-дорадчого комітету GFCM з аквакультури (CAQ), інструментарій має на меті сприяти навчанню та підвищенню соціального сприйняття аквакультури. Він також узгоджується з баченням ФАО ‘Блакитна трансформація’ (Blue Transformation).
“Саме тут ми сподіваємося побачити результат – шляхом підвищення обізнаності та сприяння усвідомленому вибору продуктів харчування”, – сказав Hamza. “Водні продукти, особливо продукти аквакультури, багаті на омега-3, вітаміни та незамінні амінокислоти. Вони забезпечують високоякісними білками, які мають вирішальне значення для нашого загального самопочуття та харчового балансу.”
Але, за словами Hamza, інструментарій пропонує більше, ніж набір уроків – це подорож, покликана допомогти молодим людям зрозуміти, звідки походить їхня їжа та вплив аквакультури на планету. Він також допомагає їм розвивати навички критичного мислення, щоб орієнтуватися в інформації, з якою вони стикаються, а також забезпечує практичне навчання через діяльність та практичні проекти.
“Найголовніше, це може допомогти їм побачити, що вони мають відігравати певну роль – як майбутні споживачі, підприємці, виробники, науковці чи політики” , – каже Hamza, який також сподівається, що на цьому шляху можна буде відновити зв’язок з природою та ринками.
“Я пам’ятаю, як у дитинстві ходив з батьком по базару в Gabès [прибережне місто в Тунісі], де він навчав мене визначати різні види, відрізняти свіжі продукти від менш свіжих і взаємодіяти з їжею за допомогою моїх органів чуття – дотику, нюху і спостереження”, – говорить Hamza. “У сучасному суспільстві такий досвід стає дедалі рідкіснішим, і цей зсув відображається у зміні звичок споживання.”
Частиною навчальних інструментів є проста, мініатюрна система аквапоніки. Фото Intissare Aamri, надано FAO.
Практичний досвід
За словами Hamza, ‘Фермери води’ – це перший навчальний посібник, розроблений GFCM – і він був створений не просто для учнів, а разом з ними. Тестуючи посібник безпосередньо з дітьми, Комісія змогла вдосконалити його зміст на основі реальних відгуків та навчальних потреб. Він також містить спеціальний розділ для вчителів, який допоможе їм направляти і підтримувати учнів.
Школи, обрані для апробації інструментарію, були відібрані на основі добровільних пропозицій країн-учасниць. Але ініціатива вийшла далеко за рамки простого розповсюдження планів уроків і вправ – GFCM створила захоплюючий, практичний досвід навчання, встановивши аквапоніки в обраних школах, що дозволило втілити концепції аквакультури в життя на уроках.
З особистої точки зору, Hamza сказав, що одним з найбільш приємних моментів для нього було те, що він став свідком того, як школи з Лівану, Єгипту та Тунісу активно обговорювали аквакультуру, а самі студенти ініціювали ці дискусії.
“Найбільше мене зворушили посмішки дітей з обмеженими можливостями в Monastir – коли я бачив, як вони садять і збирають базилік в аквапонічних пристроях, готують їжу з власних продуктів і просто переживають момент радості”, – сказав він, додавши, що нічого з цього не було б можливим без місцевих партнерів Комісії, в тому числі НУО “Notre Grand Bleu” (NGB). “Їхня робота в Тунісі є натхненням для всього регіону, і вони досягли значного успіху, уклавши офіційну угоду з Міністерством освіти Тунісу про проведення цих заходів у школах.”
Однак розробка освітнього інструментарію не обійшлася без певних труднощів: “Ми повинні були знайти способи зробити аквакультуру цікавою для молодих школярів, зберігаючи при цьому наукову точність і легкість у сприйнятті матеріалу.”
Щоб зробити це правильно, GFCM об’єднала зусилля з експертами та місцевими неурядовими організаціями, які мають глибоке розуміння систем освіти та потреб учнів. Потім заходи були безпосередньо протестовані в школах, при цьому Комісія тісно співпрацювала з учителями та викладачами. Особлива увага також приділялася тому, щоб інструментарій можна було адаптувати до різних країн і навчальних середовищ.
“півпраця була в центрі всього цього”, – сказав Hamza, додавши, що такі партнери, як NGB в Тунісі, відіграли важливу роль. “Але ми знали, що говорити про аквакультуру недостатньо – ми повинні дати дітям можливість відчути це на власному досвіді. Саме тому ми запровадили в школах відділення аквапоніки, організували кулінарні уроки, давали дітям рибу зі ставка і навіть навчили їх чистити та готувати рибу.”
Руйнування стереотипів
Усуваючи хибні уявлення та занепокоєння щодо аквакультури, освітній інструментарій ‘Фермери води’ прагне зробити навчання цікавим та зрозумілим. Замість того, щоб просто давати відповіді, він заохочує допитливість і критичне мислення, дозволяючи учням і вчителям досліджувати, ставити питання і відкривати для себе істину, сказав Hamza.
Програма з’ясовує їхні головні проблеми та питання і працює з ними над пошуком чітких, цікавих відповідей. Серед найпоширеніших хибних уявлень, які вона розвінчує, є такі: «Чи шкодить аквакультура довкіллю?” та “Чи існує аквакультура лише для великої промисловості та великих фермерів?”
Що стосується навколишнього середовища, Hamza пояснив, що завдяки інтерактивним заходам, таким як проекти з аквапоніки та дискусії про сталий розвиток, студенти дізналися, як відповідальні практики аквакультури допомагають захистити екосистеми.
“Вони дізнаються про стале використання кормів, утилізацію відходів та збереження середовища існування, на власному досвіді переконавшись, що при правильному підході аквакультура може підтримувати здоров’я довкілля, а не шкодити йому,” – каже він.
За його словами, навчальний інструментарій також руйнує “міф про велику промисловість” , показуючи, як аквакультура відіграє ключову роль у місцевих громадах, створюючи робочі місця та економічні можливості для фермерів як на узбережжі, так і в глибині країни.
“Студенти вивчають реальні приклади дрібномасштабної аквакультури та бачать, як вона приносить користь сім’ям, підприємцям та цілим регіонам, а не лише великим корпораціям,” – каже Hamza.
Плани щодо розширення
Після завершення програми студенти мають стати послами сталої аквакультури, допомагаючи покращити її соціальну привабливість та підвищити обізнаність у своїх сім’ях, школах та громадах. За словами Hamza, окрім підвищення обізнаності, вони також можуть виступати за сталий розвиток, просуваючи відповідальне споживання водних продуктів харчування та підтримуючи місцевих виробників аквакультури.
“Діти – це не лише споживачі завтрашнього дня, але й споживачі сьогоднішнього”, – сказав Hamza. “Інвестуючи в їхні знання та обізнаність, ми формуємо майбутнє покоління, яке цінує здорове харчування, дотримується середземноморської дієти та розуміє важливість сталої водної їжі.”
“Приготування водних продуктів разом з родиною – це більше, ніж просто їжа, це традиція, пристрасть і культурна спадщина, яку потрібно передавати у спадок”, – продовжує Hamza. “Кулінарні вправи в рамках пілотної програми в Тунісі чудово підкріпили це, показавши, як практичний досвід може надихнути на все життя цінувати водну їжу та сталий розвиток.”
Hamza та GCFM були приємно вражені високим інтересом, виявленим до інструментарію.Лише за кілька годин після публікації його завантажили понад 300 разів. З огляду на його потенційний довгостроковий вплив, Комісія планує провести додаткові пілотні програми в школах. Ці ініціативи дозволять зібрати додаткові відгуки, що дасть змогу вдосконалити посібник, аби він залишався ефективним і цікавим як для учнів, так і для вчителів.
“Ми сподіваємося, що країни-члени та партнери приймуть, інтегрують і перекладуть його, що зробить його ще більш доступним” – каже Hamza. “Ми вже отримали запити на переклад арабською, іспанською та французькою мовами, що дозволить охопити більшу кількість шкіл і громад у різних регіонах.Розширення охоплення є пріоритетом, оскільки ми вважаємо, що цей посібник має потенціал стати цінним освітнім ресурсом далеко за межами Середземноморського та Чорноморського регіонів”, – каже Hamza.
