by Megan Howell
30 грудня 2022, at 8:00am
Норвезький сектор виробництва сьомги опублікував свої дані щодо складу та використання кормів за 2020 рік, показуючи більше нових інгредієнтів у їх рецептурах та більший врожай сьомги, але через інфляцію та зростання світових цін на сировинні товари комбікормові компанії можуть зіткнутися зі складними питаннями під час закупівлі сировини для майбутніх циклів виробництва.
Гранули комбікорму для гідробіонтів. Корми для гідробіонтів є найбільшим витратним ресурсом лососевої галузі та дають найбільшу частку у кліматичний слід галузі © Nofima
Останні дані з виробництва лосося в Норвегії показують, що промисловість використовувала такі самі інгредієнти для комбікорму в 2020 році, як і в 2016 році, але з невеликим збільшенням економічного коефіцієнта конверсії корму (eFCR) (кормового коефіцієнту). Відповідно до аналізу, опублікованого в Aquaculture Reports, норвезькі фірми з виробництва лосося включають у свої рецептури більше нових інгредієнтів та зменшують обсяг інгредієнтів походженням з продукції рибальства, оскільки вони працюють над тим, щоб стати більш сталими.
Незважаючи на те, що цей набір даних розповідає історію тяглості на фермах та піклування про навколишнє середовище, дослідники відзначають, що в майбутньому глобальні події та аспекти належного догляду за тваринами можуть відігравати більш важливу роль у розробці рецептур кормів для гідробіонтів. Порушення в ланцюзі поставок, спричинені пандемією, зростанням інфляції та війною в Україні, тиснуть на ціни на сировину та імпорт. Норвегія не може легко виробляти власні кормові інгредієнти, а альтернативи імпортному соєвому концентрату недоступні в достатніх обсягах. Ці фактори можуть порушити статус-кво галузі та можуть або підштовхнути впровадження нових кормових інгредієнтів, або змусити сектор зробити важкий вибір при створенні кормів для гідробіонтів.
Чому наголос на кормах?
Норвезька галузь виробництва сьомги має намір розширюватися, щоб задовольнити зростаючий попит на культивовану рибу, що впливає на виробництво та використання кормів для гідробіонтів. Корми все ще розглядаються як ключовий економічний фактор, який, крім іншого, має найбільш значний вплив на довкілля з усіх ланок ланцюга виробництва. Виробництво, транспортування та використання кормів має значний вуглецевий слід – і це ще до того, як галузь врахує викиди, які є результатом іншої рибницької діяльності та власне риби. portfolios.
Лососеві господарства здійснюють кроки із зменшення кліматичного навантаження кормів– але ці стратегічні рішення залежать від інновацій у сегменті харчування, і ці рішення часто супроводжуються компромісами. Корм багатий на поживні речовини та енергію; їх виготовлено з високоякісних інгредієнтів, які продаються на світовому ринку. Джерело походження інгредієнтів, їх концентрація та використання мають вплив на сталість виробництва і загальний екологічний слід виробництва лосося.
Корми для гідробіонтів також мають складну економічну картину. Дієтологи аквакультури неодноразово переглядали списки інгредієнтів, коли стикалися з коливаннями цін на окремі інгредієнти, екологічними нормами або коли в їхніх портфоліо з’являлися нові варіанти продуктів. Споживачі також відіграють важливу роль у формулюванні рецептури кормів, змушуючи фірми вибирати більш сталі пропозиції або пропозиції з меншим впливом на навколишнє середовище.
Ще одна ключова причина, чому наголос робиться на рецептурі комбікормів та їх сталості, пов’язана зі змінами в методах господарювання, догляду за тваринами. Норвезькі фермери, які займаються вирощуванням сьомги, утримувати останнім часом молодь лосося в наземних рециркуляційних системах аквакультупи (RAS) протягом довшого періоду часу, поступово переміщуючи більших за розміром смолтів у морські сажалки та напівзакриті блоки з метою попередження від зараження морськими вошами. Більшу частину року смолтів поступово переводять у морську воду, роблячи перерву лише в найхолодніші зимові місяці. Промисловість також опанувала методи селективного відтворення, які змінили генетику лосося у порівнянні з його диким аналогом.
Молодь риб у рециркуляційній системі. Норвезькі лососівники утримують молодь сьомги у наземних рециркуляційних системах аквакультури (RAS) триваліший час © BioMar
Усі ці фактори відіграють певну роль у використанні кормових ресурсів – корми для гідробіонтів мають лишатись в оптимальних кондиціях для того, щоби бути використаними у RAS, і деякі експерименти показали, що погодні умови та температура можуть впливати на засвоєння кормів рибою. У рості лососевих та використанні поживних речовин велику роль також відіграє і генетика. Загальна сталість корму для гідробіонтів передбачає врахування багато більшої кількості факторів аніж просто перелік включених до комбікорму інгредієнтів.
Як норвезький сектор лососівництва використовує інгредієнти кормів?
Дослідники проналазували дані чотирьох великих норвезьких виробників кормів Cargill, Mowi, Skretting та BioMar. На ці компанії припадає майже 100% комбікормів для гідробіонтів, що використовуються норвезькою індустрією лососівництва. Дослідники також зібрали зразки тканин тіла та філе від сьомги ринкового розміру (того, що йде на забій); та виміряли використання кормів.
Дані показують, що галузь лососівництва використала 2020-го року 1,976,709 тонн інгредієнтів корму для виробництва 1,467,655 тонн сьомги. Такий ступінь використання мав результатом економічний кормовий коефіцієнт (eFCR) від 1.35 до 1.28 – що дещо вище, аніж числа від 2016-го року (1.30 – 1.21).
У розрізі використаних інгредієнтів, дослідники зазначити потужну подібність з інгредієнтами, використаними 2016-го року. Ключовим елементом кормів були інгредієнти рослинного походження (73.1 %), а на інгредієнти морського походження припало 22.4% складу корму. Близько 4.1 % кормів вироблялось з мікроінгредієнтів таких як вітаміни та премікси мінералів, астаксантин та кристалічні амінокислоти. Дослідники змогли визначити інгредієнти 99,8 % комбікорму, який вони відібрали. Весь соєвий концентрат, який використовується в норвезьких кормах, був сертифікований в частині того, що соя, з якої його виробили, вирощена не на площах знищених лісів, тоді як морські інгредієнти були отримані з рибальських господарств, які мали принаймні одну екологічну сертифікацію.
Екструдовані гранули комбікормів для гідробіонтів. Галузь і 2016-го, і 2020-го року використовувала ті ж самі інгредієнти, але у цей час до комбікорму додається вже більше інгредієнтів з альтернативних джерел
Хоча профіль інгредієнтів був загалом 2020-го року подібним до 2016 року, промисловість у 2020-му році використовувала більше нових інгредієнтів. В комбікормі для лосося 2020-го року було використано 8126 тонн одноклітинних білків, борошна з комах, ферментованих продуктів і мікроводоростей– приблизно 0,4 % сліду інгредієнтів . Частка морських інгредієнтів в комбікормі зменшилася порівняно з показниками 2016 року. Дослідники очікують, що пропорція та кількість нових інгредієнтів у кормі з плином часу зростатиме, оскільки компанії роблять більше заяв/обіцянок щодо економіки замкнутого циклу/циркулярної економіки та реагують на вподобання споживачів.
Галузеві показники і коефіцієнти
Дослідники розрахували такі ключові показники, як ефективність використання, утримання поживних речовин, eFCR, FIFO/FFDR*, а також коефіцієнти білкової, ліпідної та енергетичної ефективності. Вони виявили, що економічний коефіцієнт перетворення корму (eFCR), або співвідношення ваги продукції до ваги корму, який використовується для виробництва риби, збільшився до 1,35-1,28. Це збільшення може бути викликано кількома факторами, такими як споживання корму, температура середовища вирощування, процедури очищення (від вошей), спалахи захворювань тощо. Дослідники підкреслюють, що зростання між 2016 і 2020 роками є відносно незначним – його слід розглядати як частину довгострокової тенденції, перш ніж робити конкретні висновки.
З точки зору утримання поживних речовин – оцінка того, скільки енергії із загальної кількості інгредієнтів корму утримується в готовій рибі – дослідники відзначили, що лосось утримує більше ліпідів, ніж у 2016 році. Утримання фосфору також зросло.
У 2020 році промисловість використовувала менше морських інгредієнтів, ніж у 2016 році. Очікуваний FIFO для рибного борошна в 2020 році становив 0,7, тоді як FIFO для риб’ячого жиру становив 1,8. Розрахунковий FFDR для рибного борошна та риб’ячого жиру становив 0,5 та 1,5 відповідно, тоді як коефіцієнт залежності від білка морського походження та коефіцієнт залежності від олії морського походження становили 0,5 у 2020 році. Дослідники підкреслили, що FIFO та FFDR не обов’язково є індикатором загальної сталості корму для гідробіонтів. Однак споживачі (суспільство) все більше зосереджуються на цих показниках у міру розширення аквакультури лосося.
*(FM = рибне борошно, FO = рибна олія. Коефіцієнт економічного перетворення корму, кормовий коефіцієнт eFCR = використано корму (тонн)/ вироблено сьомги (тонн) Утримання поживних речовин (%) = 100 • Обсяг поживних речовин або енергії, інкорпорованої у сьомзі (тонн)/ обсяг поживних речовин або енергії у використаних кормах (тонн). Коефіцієнт ефективності протеїнів, PER = вироблено сьомги (тонн) /протеїну у кормах (тонн) Коефіцієнт ефективності ліпідів (LER) та коефіцієнт енергетичної ефективності (EER) розраховувались за формулою так само як PER. Коефіцієнт «риба на годування- риба як готовий продукт (“Fish-in-fish-out ratio, FIFO(FM or FO) = 100 • ( FM або FO , що використано у виготовленні кормі (тонн). Коефіцієнт залежності від «кормової» риби (що виловлюється з метою переробки на борошно) (FFDR) обчислюється як FIFO, але з використанням FM та FO , вироблених виключно з «кормової» риби)
Рибальство анчоуса. Хоча такі показники, як FIFO та FFDR, можуть ілюструвати обсяг інгредієнтів морського походження, необхідних для виробництва вирощеної риби, вони не є загальним показником сталості © Alamy
Надходять новітні інгредієнти
Альтернативні та новітні кормові інгредієнти були останніми роками актуальною темою галузі, і в 2020 році їх ще більше потрапило до списків використовуваних інгредієнтів. Їжа від комах, одноклітинні білки, ферментовані продукти та мікроводорості широко розглядаються як спосіб для сектора виконати свої зобов’язання щодо сталого розвитку. Борошно з комах розглядається як потенційна заміна сої, і багато ферментованих і одноклітинних продуктів можна отримувати з відходів, що робить їх ключовими у цьому напрямі, оскільки галузь працює над досягненням своїх екологічних цілей.
Але попереду в сегменту все ще важкий шлях, незважаючи на те, що кількість альтернативних інгредієнтів зростає. Основними проблемами для нових кормових інгредієнтів є виробничі витрати і обсяги виробництва. Стабільність поставок є ще одним фактором, особливо для інгредієнтів, вироблених із відходів переробки. Ці вузькі місця завадили кормам з комах, мікроводоростям і одноклітинним протеїнам витісняти рослинні та морські інгредієнти в складі кормів для гідробіонтів.
Самі по собі інгредієнти також створюють непередбачувані бар’єри. Одноклітинні білки (SCP ) показали хороші результати під час випробувань кормів і дають дієтологам можливість додавати «функціональні» компоненти, які покращують здоров’я риб. Однак багато SCP містять неперетравлюваний матеріал клітинної стінки, який виділяється у вигляді додаткових фекалій. Дослідники також відзначають, що деякі з SCP мають низьку смакову привабливість. Ці характеристики роблять їх менш привабливими як кормові інгредієнти. Споживання корму є ключовим фактором для добробуту риби та продуктивності; і фекалії негативно вплинуть на якість води під час виробництва – особливо тому, що більше сьомги вирощується в системах рециркуляції.
Брак обсягів виробництва залишається каменем спотикання для використання як інгредієнтів личинок комах. Хоча їжа з комах потенційно може замінити концентрат соєвого білка в кормах для гідробіонтів, заміна «один на один» поки що неможлива. Щоб замінити 413 611 тонн концентрату соєвого білка, знадобиться 1,47 мільйона тонн личинок – це майже обсяг лосося, який виробляє Норвегія. Іншими словами, промисловість могла б відмовитися від концентрату соєвого білка в кормах для гідробіонтів, якщо б комах вирощували в такому ж масштабі, як лосося. До досягнення цієї мети ще далеко, навіть за найоптимальніших прогнозів розвитку індустрії комах.
Зміна глобального контексту
Останні три роки напевно не були часом для ведення “бізнесу як завжди”. Криза Covid-19, збурення в ланцюжках поставок, інфляція, яка досягла 40-річного максимуму, і російсько-українська війна тиснуть на світове виробництво продуктів харчування. Цей збіг подій посилює вимоги до самозабезпечення, що має серйозні наслідки для промисловості аквакультури сьомги.
У 2020 році Норвегія виробила 273 кг лосося на душу населення завдяки своїм ресурсам корму для гідробіонтів, але 91,7 % інгредієнтів кормів довелося імпортувати. Клімат країни не може підтримувати місцеве виробництво кормових інгредієнтів, що робить повне самозабезпечення неможливим. Це робить виробництво корму для гідробіонтів вразливим до ланцюга поставок і економічних потрясінь. Хоча Бразилія була основним постачальником джерел рослинного білка (соєвого), значна частина списку інгредієнтів походить зі Східної Європи. Індустрія не може робити ставку на глобальну стабільність у середньостроковій перспективі – сировина для кормів може стати дефіцитнішою та дорожчою вже 2023-го року.
Дослідники припускають, що це може призвести до зміни складу корму для лосося; галузь прийме SCPs або залучатиме інші джерела білка та ліпідів до складу комбікорму. Хоча SCP зараз неконкурентоспроможні з іншими кормовими інгредієнтами, це може змінитися зі зростанням цін на продукти харчування та інші товари.
«На папері» інгредієнти та рецептура кормів у цій галузі практично не змінилися з 2016 року, але варто відзначити, що відтоді промисловість Норвегії значно збільшила обсяги виробництва сьомги. Ці цифри знаменують початковий підйом сектору альтернативних інгредієнтів. Коли у 2024 році будуть опубліковані дані про інгредієнти кормів, вони можуть виявити швидке розширення сегменту та реакцію галузі на різке зростання цін на сировину.
Читайте повний текст огляду in Aquaculture Reports.
Посилання
Turid Synnøve Aas, Torbjørn Åsgård, Trine Ytrestøy (2022) Utilization of feed resources in the production of Atlantic salmon (Salmo salar) in Norway: An update for 2020. Aquaculture Reports, Vol 26
