Стаття від: 15 серпня 2024 року
Автори нового дослідження закликають до змін у харчових звичках, інфраструктурі та адаптації до клімату
Нове дослідження Університету штату Мен (https://www.nature.com/articles/s44183-024-00069-3) показало, що Сполучені Штати потенційно можуть задовольнити всі свої потреби в морепродуктах за рахунок внутрішнього виробництва. Однак це вимагатиме змін у споживчих звичках, інвестицій в інфраструктуру та адаптацію до зміни клімату.
Дослідницька група стверджує, що якби Сполучені Штати могли покладатися лише на власну пропозицію морепродуктів, це покращило б раціон харчування та продовольчу безпеку, особливо у випадку, якщо глобальні ланцюги поставок зіткнуться з перебоями. Однак, навіть зараз Сполучені Штати можуть виробляти достатньо морепродуктів, але вони здебільшого експортують те, що виробляють, і імпортують понад 80 відсотків морепродуктів, які споживають американці.
“Існує тенденція забувати, що морепродукти є невід’ємною частиною продовольчої системи країни, але досягнення більшої незалежності у частині забезпечення морепродуктами може покращити рівноправність, здоров’я та захистити від зміни клімату,” – каже Joshua Stoll, співавтор дослідження, доцент Університету штату Мен з морегосподарської політики.
Дослідження показало, що США можуть задовольнити всі свої потреби в морепродуктах на внутрішньому ринку, але для цього потрібні зміни в законодавстві та поведінці споживачів. Фото Mark Buckawicki, via Wikimedia Commons.
Дослідники використовували 50-річні дані (1970-2021) про споживання та виробництво морепродуктів у країні та семи регіонах США. Вони оцінили, наскільки добре країна та кожен регіон можуть задовольнити попит на морепродукти за рахунок внутрішнього виробництва, причому 100% означає потенційну незалежність у частині забезпечення морепродуктами.
Національне споживання морепродуктів, особливо риби та інших видів, аніж молюски, видів, зросло за останнє століття разом зі зростанням населення та змінами в кулінарних уподобаннях, але не настільки, щоб перекрити загальний підйом у виробництві. За даними дослідників, споживання на душу населення зросло з 11,7 (5, 3 кг) до 20,3 (9, 2 кг) фунтів. Виробники, однак, досягли середньорічного обсягу виробництва в 7,5 мільярдів фунтів (3401942775 кг = 3401943 тонн) , що може дати 21,4 (9, 7 кг) фунта їжі на душу населення на рік.
Незважаючи на високі обсяги виробництва, з 2012 по 2021 рік США могли задовольнити лише 76% свого попиту на морепродукти за рахунок внутрішньої пропозиції. За останні 50 років ця самодостатність коливалася між 59 і 110 відсотками, причому розрив пояснювався експортом і використанням морепродуктів як приманки (каліфорнійська сардина зокрема).
“Оскільки ми прагнемо підвищити нашу самодостатність у виробництві морепродуктів, ми маємо переоцінити напрями використання нами виловлених видів. Зосередившись на таких видах, як оселедець, анчоус та інші менш споживані (як продукти харчування) види, а не на тих, які ми експортуємо або використовуємо для наживки, ми можемо скористатися їхньою винятковою поживною цінністю, багатими жирними кислотами омега-3 та необхідними поживними речовинами.,” – каже Tolulope Oyikeke, співавтор дослідження, аспірант. “Ця зміна не тільки зміцнить нашу внутрішню пропозицію морепродуктів, але й сприятиме створенню більш сталої, з доступними за іною морепродуктами та безпечної для здоров’я продовольчої системи.”
Сполучені Штати змогли досягти морської незалежності значною мірою завдяки Алясці, яка забезпечує дві третини національної продукції водних боресурсів протягом 30 років і може задовольнити 27 000 % власного попиту (попиту населення штату Аляска) на морепродукти. На противагу цьому, середньоатлантичний регіон задовольняє лише 7 % свого попиту. Нова Англія, колись третій за самодостатністю регіон, досягла піку самозабезпеченості на рівні 179% у 1979 році, але до 2021 року впала до 36% через надмірний вилов риби, регулювання вилову та зростаюче споживання.
“Важко передбачити, що станеться в майбутньому, але поточні зусилля з відновлення рибальства в затоці Мен та сектор аквакультури, що зароджується, але швидко розвивається, можуть допомогти збільшити потенціал самодостатності в майбутньому,” – каже Oyikeke.
Сполучені Штати могли б досягти незалежності в частині забезпечення морепродуктами, але нинішнє споживання 20,3 фунта (9, 2 кг) на людину є нижчим за рекомендовані Міністерством охорони здоров’я США 26,07 фунта (11, 8 кг). Щоб підвищити самодостатність і поліпшити показники харчування, дослідники пропонують сприяти споживанню недостатньо використовуваної риби та збільшенню виробництва молюсків шляхом інвестування в дрібномасштабну аквакультуру в громадах. Дослідницька група також рекомендує покращити доступ для маргіналізованих груп населення та інвестувати в покращення умов зберігання, доступу до узбережжя та дистриб’юторських мереж, враховуючи вплив зміни клімату.
“Оскільки все більше уваги приділяється взаємозв’язку між соціально-економічним добробутом, здоров’ям людини та продуктами харчування, зараз саме час інвестувати у збільшення самозабезпеченості морепродуктами. З огляду на поточний рівень виробництва морепродуктів, це не є недосяжним,” – каже Stoll.
Посилання на оригінал статті: Could all U.S. seafood market needs be met domestically?
