Стаття від: 21 січня 2025 року
Дрібномасштабне рибальство відіграє важливу, але недооцінену роль у світовому виробництві рибної продукції і є ключовим фактором у боротьбі з голодом і недоїданням, а також у підтримці засобів до існування в усьому світі, згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature (https://www.nature.com/articles/s41586-024-08448-z). Дослідження, опубліковане міжнародною групою вчених 15 січня, є першим дослідженням, в якому дається точна кількісна оцінка того, як морське і внутрішнє дрібномасштабне рибальство сприяє вилову водних біоресурсів, а також забезпеченню продовольчої та соціально-економічної безпеки в глобальному масштабі.
Незважаючи на різні визначення, до малих рибних господарств зазвичай відносять домогосподарства або громади, переважно в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, які використовують менш технологічні та більш трудомісткі методи рибальства для отримання продуктів харчування або заробітку, порівняно з великими рибними господарствами. Історично склалося так, що особи, які приймають рішення, з різних причин маргіналізували дрібномасштабне рибальство в планах управління ресурсами, аналізі продовольчих систем, політиці в галузі сільського господарства, харчування та розвитку. Наприклад, дані переписів населення зазвичай об’єднують дрібних рибалок з працівниками сільського господарства.
“Мільйони людей, які ловлять рибу в морських і внутрішніх водоймах, по суті, залишаються поза увагою науки і політики. Ігнорування їхнього внеску і потреб може завдати шкоди не лише рибалкам, але й навколишньому середовищу і суспільству в цілому,” – каже співавтор дослідженняXavier Basurto, який під час проведення дослідження очолював кафедру Басса з передового викладання і досліджень в Школі навколишнього середовища Ніколаса при Університеті Дьюка.
“Наш аналіз показує, що дрібномасштабне рибальство забезпечує майже половину улову в усіх видах рибальства. Вони відіграють вирішальну роль у забезпеченні продовольчої безпеки та харчових потреб мільярдів людей,” – додає співавтор дослідження Nicolas L. Gutierrez, старший спеціаліст з питань рибальства у Відділі рибальства та аквакультури Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO).
У 2017 році ФАО створила унікальне партнерство зі Школою Ніколаса та міжнародною дослідницькою організацією WorldFish, щоб оцінити, як мале рибальство вписується в Порядок денний сталого розвитку ООН – план вирішення глобальних проблем, таких як голод, бідність та гендерна нерівність. Нове дослідження ґрунтується на звіті за 2023 рік, опублікованому групою, яка називає свою співпрацю Ініціативою «Висвітлення прихованих уловів» (Illuminating Hidden Harvests Initiative) (IHH).
“Наше основне питання було простим: Хто, як і для кого виробляє водну їжу?”, – сказала співавтор дослідження Nicole Franz, яка очолює групу з питань справедливих засобів до існування у Відділі рибальства та аквакультури ФАО, де і виникла початкова ідея створення IHH. “Відповідь на це питання виявилася складнішою і вимагала залучення величезної команди різноманітних експертів у таких галузях, як рибогосподарська наука, харчування, управління, гендерні питання та економіка“.
Загалом над новим дослідженням працювали понад 800 авторів з усього світу. Вони зібрали та проаналізували безліч даних з тематичних досліджень, опитувань та баз даних, щоб зрозуміти вплив дрібномасштабного рибальства на такі питання, як глобальний вилов, харчування та зайнятість.
Результати дослідження показують, що дрібномасштабне рибальство є невід’ємною частиною досягнення Цілей сталого розвитку, пов’язаних зі зменшенням голоду, бідності та наслідків зміни клімату, а також зі збереженням водних ресурсів, забезпеченням прав жінок та економічним зростанням.
Наприклад, улов від дрібномасштабного рибальства забезпечує 20% раціону харчування за шістьма основними поживними речовинами, включаючи вітаміни, мінерали та омега-3 жирні кислоти, для 2,3 мільярда людей, які живуть у межах 20 кілометрів, або близько 12 миль, від берегової лінії або великої внутрішньої водойми. Іншими словами, приблизно кожна четверта людина, ймовірно, залежить від дрібномасштабного рибальства, яке постачає значну частину кількох ключових поживних речовин.
Крім того, майже 500 мільйонів людей, або кожна 12-та людина, принаймні частково залежить від дрібномасштабного рибальства як джерела засобів до існування – це загальний термін для опису засобів, що використовуються для задоволення базових потреб. Майже половина з цих людей – жінки, що є недооціненою демографічною групою в рибогосподарських дослідженнях.
“Жінки беруть участь у всіх аспектах рибальства, від підготовки до вилову риби до її переробки, наприклад, чищення. Вони мають важливе значення для цих виробничих систем, які забезпечують їжею мільйони людей”, – сказав співавтор дослідження John Virdin, директор Програми океанічної та прибережної політики в Інституті енергетики, навколишнього середовища та сталого розвитку Ніколаса Університету Дьюка та викладач Школи Ніколаса.
Дослідження показало, що щонайменше 40% світового улову припадає на дрібномасштабне рибальство. На дрібномасштабне рибальство також припадає 44% економічної вартості вивантажених виловів, або грошей, отриманих від рибальства в усьому світі.
З усіх проаналізованих дрібномасштабних рибних господарств найбільший внесок у глобальний вилов та харчування роблять африканські підприємства. Тим часом, дрібномасштабне рибальство в Океанії, що включає країни південної та центральної частини Тихого океану, відіграє важливу роль у підтримці засобів до існування в регіоні.
“Наші висновки щодо Океанії допомагають показати, наскільки важливим є дрібномасштабне рибальство в країнах, де можливості заробляти на життя більш обмежені. У цих випадках необхідні додаткові зусилля для досягнення ефективного управління рибним господарством для забезпечення сталості підгалузі,” – каже Gutierrez.
Незважаючи на значний внесок у розвиток суспільства, багато дрібних рибалок не мають влади над своїм промислом. Зокрема, згідно з дослідженням, близько двох третин улову малих рибних господарств у 51 досліджуваній країні припадає на рибалок, які не мають формальних прав на участь в управлінні ресурсами та процесах прийняття рішень.
Не маючи повноважень, малі рибалки є вразливими до зовнішньої конкуренції або дискримінаційної політики , яка може поставити під загрозу природні ресурси, на які вони покладаються, та їхній потенційний внесок у сталий розвиток.
“Часто ці рибалки мають коріння у водному середовищі та громадах протягом сотень і тисяч років. Відсутність належної підтримки з боку місцевої або національної влади часто підриває місцеві зусилля, спрямовані на уникнення сценаріїв ‘вседозволеності’, які можуть легко призвести до надмірного вилову риби” , – каже Басурто, який зараз викладає в Школі сталого розвитку Дорр при Стенфордському університеті.
Дослідження прокладає шлях для додаткових політичних дій з боку урядів та політиків для найкращої підтримки дрібномасштабного рибальства та, як наслідок, навколишнього середовища та глобального здоров’я.
“Це дослідження поклало початок кількісній оцінці впливу дрібномасштабного рибальства в усьому світі та його зв’язку з важливими політичними програмами щодо зміни клімату, управління природними ресурсами, врядування, збереження, гендерної рівності, соціальної інтеграції, раціону та харчування. Я вважаю, що наше дослідження, зробивши ці зв’язки очевидними, дало політикам шлях до підтримки дрібномасштабного рибальства,” – сказав співавтор і головний науковий співробітник WorldFish Едвард Х. Еллісон (Edward H. Allison).
Норвезьке агентство з питань співробітництва у сфері розвитку (NORAD) та Шведське агентство з питань міжнародного співробітництва у сфері розвитку (SIDA) надали фінансування ФАО; Університет Дьюка отримав фінансування від Фонду Оук, а WorldFish отримала фінансування з гранту багатостороннього донорського трастового фонду Консультативної групи з міжнародних сільськогосподарських досліджень (CGIAR) в рамках Ініціативи ‘Стійкі водні продовольчі системи’.
Посилання на оригінал статті: SMALL-SCALE FISHERIES ESSENTIAL TO GLOBAL NUTRITION
