Автор: Lela Nargi
Стаття від: 19 липня 2023 року

Тріска – смачна їжа. Але, застосувавши трохи творчості, дослідники виявили, що рештки тварини, які колись викидали як відходи, можуть принести набагато більше користі. Фото Zoonar Gmbh/Alamy Stock Photo
Голови тріски, шкіра, кров: є ініціатива, що б все, щоб ви не називали, перетворити на цінний продукт і вилучити зі сміття.
Досвітній мандрівник, що йде через зал прильоту ісландського аеропорту Keflavik, з виряченими очима дивиться на видовище, яке спочатку важко помітити: величезну рекламу, на якій зображений чоловік без сорочки, що тримає на руках немовля. На тулубі та руці чоловіка видніється смуга шкіри, вкрита зморшками. Він виглядає як напівводна істота, наче член якогось всесвіту супергероїв.
Але насправді ці враження подорожуючого, який щойно прокинувся, не такі вже й далекі від істини. Чоловік з немовлям на руках, Pétur Oddsson, працює на електростанції. У 2020 році його вдарило струмом напругою 60 000 вольт, внаслідок чого майже половина його тіла була вкрита глибокими термічними опіками, які обвуглили шари шкіри. Такі глибокі та обширні опіки можуть бути смертельними – пошкоджена таким чином шкіра не здатна до регенерації нових клітин, і до неї легко потрапляють збудники інфекційних захворювань. Але життя Oddsson’у врятував геніальний винахід: пересаджена шкіра тріски – 7 000 квадратних сантиметрів. Процедура прикрасила верхню частину тіла Oddsson’а постійним, чітким відбитком луски.

Pétur Oddsson отримав сильні опіки значної частини тіла. Його рани були закриті шкірою тріски. Фото Kerecis
Трансплантати з шкіри тріски в Oddsson’а – це диво медичної техніки. Але вони також представляють дещо інше: прояв незвичайного та амбітного експерименту з екологічної ефективності. Шкірні трансплантати – це лише один з багатьох продуктів, серед яких капсули з Омега-3, спреї від застуди та ласощі для собак, виготовлені з того, що колись було відходами ісландського вилову тріски. Вони з’являються в основному завдяки зусиллям 100% Fish – проекту, ініційованого інкубатором Iceland Ocean Cluster у співпраці з науково-дослідними інститутами та приватними компаніями, щоб визначити, як перепрофілювати побічні продукти з сектору морепродуктів країни, що оцінюються в 2 мільярди доларів США.
На сьогоднішній день підприємливі ісландці знайшли застосування майже 95 % тріски – досить потужний стрибок вперед. У 2003 році люди знали, що робити лише з 40 % риби.
Árni Mathiesen, старший радник кластера і колишній міністр рибного господарства країни, каже, що проект “100% риба” створив робочі місця і представив колись рідкісні товари вітчизняного виробництва. Він також, додає Alexandra Leeper, керівник відділу досліджень та інновацій кластера, забезпечує постачання рибного борошна з меншим впливом на довкілля зростаючу галузь аквакультури. Крім того, “100% Fish” не обмежується вирощуванням тріски. Компанія Nordic Fish Leather переробляє шкіру лосося, що вирощується на фермах, на шкіру для аксесуарів, а інша, Primex, видобуває хітозан з панцирів атлантичних північних креветок, що виловлюються в дикій природі, який може використовуватися як засіб для згортання крові.
Трансплантати зі шкіри тріски – дітище Fertram`а Sigurjonsson’а, хіміка і засновника біотехнологічної компанії Kerecis, яка є частиною проекту “100% риба”. Трансплантати бувають різних розмірів – широкі смужки для великих ран, рукавички для рук, і гранули, які діють як шпаклівка в менших ранах – і були використані для лікування тисяч постраждалих від опіків, хворих на діабет з відкритими ранами і жінок з інфікованим кесаревим розтином. Лікарі можуть виконувати деякі з цих процедур за допомогою трансплантатів зі свинячої шкіри, але її заготовляють у тварин, які були спеціально виведені для цієї мети. Риб’яча шкіра, навпаки, походить від тріски, яку рибалки виловлюють для споживання в їжу в північно-західному рідному місті Sigurjonsson’а – Isafjordur. (Рибалкам також наледить доволі великий пакет акцій його компанії).Sigurjonsson каже, що наразі Kerecis перетворює на трансплантати лише 0,01 % ісландської шкіри тріски. Але оскільки попит зростає, а відділ досліджень і розробок Kerecis визначає нові сфери застосування – вони досліджують реконструкцію молочних залоз – він планує розширювати виробництво.
За вагою тріска складається приблизно на вісім відсотків зі шкіри. Окрім того, що шкіра тріски є чудовим матеріалом для трансплантації, вона багата на колаген, який необхідний для здоров’я шкіри, зв’язок і кісток людини. Шкіра тріски легко втрачає цей білок, коли її варять у воді з ензимами, каже Hrönn Margrét Magnúsdóttir. Вона є засновницею компанії з виробництва колагенових добавок та енергетичних напоїв Feel Iceland, яка використовує колаген, отриманий з 700 тонн риб’ячої шкіри на рік.
Кістки складають щонайменше 35 відсотків ваги тріски. Ісландські компанії вже давно сушать риб’ячі голови та хребти, використовуючи багату геотермальну енергію країни, та експортують їх до Нігерії, де вони є основою багатого на білок супу. Але Margrét Geirsdóttir, керівник проекту в Matís, науково-дослідному інституті харчових продуктів і біотехнологій, який співпрацює з Ісландським океанічним кластером, каже, що непередбачуваність цього ринку змушує дослідників шукати нові способи застосування – наприклад, вилучення/екстрагування кальцію для харчових добавок..
Безумовно, найскладнішими для використання цілої риби є кров та очні яблука, каже Geirsdóttir.
Згідно з ісландським повір’ям, витискання рідини з очного яблука окуня-клювача на рану запобігає інфікуванню. Вчені Matís’а дослідили, чи можуть очні яблука тріски мати антисептичні властивості. Не пощастило. У них також був проєкт, розповідає Geirsdóttir, щоб з’ясувати, чи містять очі цінні жири. Вона каже, що вони є, “але їхня кількість дуже мала, і їх потрібно було б видобувати вручну, тож проєкт не окупився”.Риб’яча кров, що становить 10 відсотків ваги риби, може бути використана для виготовлення продуктів, подібних до тих, що виготовляються з крові наземних тварин, таких як ковбасний фарш, корм для риб або добриво. Проте Geirsdóttir каже, що найважче в роботі з риб’ячою кров’ю – це її збір. На комерційному рибальському судні тріску швидко знекровлюють, щоб зберегти її свіжість. Переконати скептично налаштованих рибалок інвестувати в зберігання риби недоторканою означає довести, що ця справа варта того.
Однак є й оптимістичний прецедент. Колись рибалки викидали печінку тріски за борт, а тепер це дорогий делікатес, який рибалки залюбки зберігають. Що ж змінилося? Кілька років тому, розповідає Geirsdóttir, рибалки почали отримувати високі прибутки від продажу печінки тріски. “Тоді вони почали бачити в цьому цінність”, – каже вона.
Посилання на оригінал: Iceland’s Quest to Use 100 Percent of Its Fish Waste


