КРЕВЕТКИ У ХОЛОДНОМУ КЛІМАТІ

Європа не є тропічним регіоном, але європейці в захваті від одного тропічного виду. Це тихоокеанська білонога креветка (Litopenaeus vannamei), яка є одним з найбільш продаваних морепродуктів в Європі.

Креветка L.vannamei

Однак імпорт L.vannamei у великих обсягах має свої недоліки. Вирощування креветок все ще має погану репутацію, коли йдеться про вплив на навколишнє середовище, а той факт, що креветки доводиться заморожувати перед експортом до Європи, означає, що креветки, які продаються в супермаркетах, є, м’яко кажучи, не найсвіжішими.

Все більше підприємств намагаються вирішити ці проблеми, виробляючи креветки в Європі для європейських споживачів. В умовах прохолодного європейського клімату це означає наземне виробництво- в RAS (рециркуляційних системах аквакультури) або біофлокуючих установках, які використовують мікроорганізми, що допомагають управляти якістю води.

Група дослідників під керівництвом вчених з Інституту Альфреда Вегенера та Інституту екології прісних вод та внутрішнього рибальства ім. Лейбніца за підтримки Німецького фонду навколишнього середовища (DBU) в рамках проекту CrustaWohl опублікувала статтю, яка має на меті надати короткий огляд поточних практик у цьому секторі, що розвивається.

Статя”Європейські перспективи аквакультури Litopenaeus vannamei: Експертне опитування” (European perspectives on Litopenaeus vannamei aquaculture: An expert’s survey (Paolo Gamberoni et al) базується на опитувальнику з 17 пунктів, надісланому визначеним гравцям європейського креветочного сектору.

Дослідники отримали 29 відповідей. Як пояснюється в статті: “Європейський Союз лише нещодавно почав займатися аквакультурою L.vannamei. Станом на 2020 рік у Німеччині функціонують або будуються 14 креветочних ферм, і ще 18 по всій Європі, сукупний обсяг виробництва яких становить 418 тонн на рік (Euroshrimp Network, 2020, FAO, 2022). Очікується, що в найближчі роки будуть розширюватися і відкриватися нові підприємства. На відміну від основних світових виробників, які переважно працюють у ставках, європейське вирощування креветок майже повністю покладається на закриті приміщення. Кліматичні умови та відсутність постійного доступу до морської теплої води роблять виробництво аквакультури в закритих системах єдиним практичним методом у більшості країн Європи”.

Просто взяти модель вирощування риби і застосувати її до креветок не спрацює, стверджується в статті. Одна з проблем полягає в тому, як управляти креветочним “екзувієм” (панциром або шкірою, які линяють, коли креветка росте), а інша – в тому, як поводитися з креветками, що линяють).

Крім того, креветки потребують іншого типу середовища для годування та іншої поведінки, тому, наприклад, багато виробників використовують лотки для годування та/або субстрат в акваріумах.

Креветкова ферма Oceanloop. Німеччина

Орієнтири для найкращих практик

Опитування мало на меті виявити загальні практики щодо таких питань, як частота перевірок якості води, щільність посадки та бажані температури.

Щодо екскрементів, 55% виробників активно видаляють їх (половина вручну, половина за допомогою автоматики), тоді як 41% залишають їх у системі, щоб креветки самі їх споживали. Вибір варіанту залежить від типу системи. Установки RAS, як правило, видаляють екзувій, тоді як системи біофлоку часто залишають його на місці.

Системи RAS (близько 44%) були найпоширенішими, за ними йшли біофлокові (28%), але також були представлені “гібридні RAS” (10%), “аквапоніки” (5%) та “інші”.

Що стосується частоти перевірок системи, результати опитування виявили сильну тенденцію серед більшості респондентів проводити щонайменше щоденні перевірки (83%), причому деякі з них виконують кілька перевірок на день (31%).

Крім того, 75,9% опитуваних повідомили, що використовують системи онлайн-моніторингу для сповіщення персоналу у разі виникнення неполадок.

Під час опитування щодо їхньої думки про щільність посадки тварин, яка вимірюється в кг/м² та кг/м³, більшість респондентів вважають щільність посадки до 0,5 кг/м² “низькою”. Щільність від 1 до 5 кг/м² вважається “стандартною”, згідно з дослідженням, тоді як щільність понад 5 кг/м², як правило, класифікується як “висока”.

Ключовими хімічними параметрами води для виробників L.vannamei є: а) температура, б) рН, в) солоність, г) лужність води, д) концентрація СО2 та е) концентрація нітратів.

Оптимальні значення температури переважно вказані в діапазоні 27-30 °C (77 %), з деякими відповідями на користь 24-27 °C і кількома – на користь інших варіантів. Респонденти віддали перевагу оптимальному діапазону рН 7,5-8,0 (48 %), також іноді вказувалися діапазони 7,0-7,5 (35 %) і вище 8,0 (17 %).

Що стосується солоності, то двома бажаними діапазонами були 15-20 ppt (частин на тисячу) (35% вибрали цей діапазон) і 20-25 ppt (вибрали 29%).

Хоча рівень вуглекислого газу (CO2) вважається критичним, 55% господарств наразі не контролюють цей параметр. Рівень нітратів (“NO3-N”), тим часом, загалом утримувався на рівні нижче 150 мг/літр.

Трохи більше половини (51%) виро ничих об’єктів имагають, щоб у системних контрольних списках було зазначено як спостереження за поведінкою, так і за станом здоров’я підопічних. “Аномальна поведінка” включає порушення плавання, “екстремальну поведінку втечі” та відмову від їжі.

Перевірка стану здоров’я також включає моніторинг пошкоджень очей, антен та інших частин тіла.

У статті зазначається: “Не існує встановлених стандартів щодо частоти перевірок стану здоров’я та поведінки тварин у креветочному господарстві… Що стосується європейської аквакультури креветок у приміщенні, то перевага надається більш консервативному, щоденному підходу, коли більшість операторів перевіряють щонайменше один раз на день. Окрім поведінки, на багатьох підприємствах також проводяться спостереження за біологічними показниками здоров’я.

 “Така практика підкреслює важливість визначення та розуміння основних операційних показників добробуту, характерних для креветок. Поточні результати показують, що європейські оператори креветок зазвичай покладаються на безпосереднє спостереження за морфологією та поведінкою для оцінки здоров’я креветок, а спостереження за реакцією на стрес є майже універсальними і, ймовірно, впливають на прийняття рішень в операціях на фермах у різних часових масштабах. Однак деякі концепції може бути важко перенести на великі ставки або системи, де вода не така прозора, як у RAS.”

На завершення дослідники наводять перелік рекомендацій, серед яких важливість систем дистанційного моніторингу та (щонайменше) щоденних перевірок якості води.

Вони також визначають оптимальні, на їхню думку, параметри таких факторів, як температура і солоність, а також індекс показників здоров’я і добробуту.

У документі робиться висновок: “За умови подальшого вдосконалення та адаптації до умов аквакультури в закритих приміщеннях цей індекс може слугувати цінним інструментом для оцінки добробуту креветок.

Поєднання цих результатів може призвести до збільшення виробництва, раннього виявлення аномальних умов у креветок і загальної оптимізації культури креветок.”

European perspectives on Litopenaeus vannamei aquaculture: An expert’s survey (Paolo Gamberoni, Sven Wuertz, David Bierbach, Mirko Bögner, Matthew James Slater) Aquaculture Reports, July 2025.

Типи систем (Paolo Gamberoni et al)

Частота перевірки систем (Gamberoni et al)

Ключові висновки

• Системи в приміщенні, дистанційна сигналізація та регулярні ручні перевірки (щоденні/щотижневі) є тенденцією та рекомендовані в європейській аквакультурі креветок.
• Використання ексувії та її споживання креветками розділяють експертів, тоді як збагачення час від часу використовується.
• Зафіксовано оптимальні діапазони хімічного складу води та оцінки комерційної щільності посадки, незалежно від більшості відомих типів систем.
• Найчастіше зустрічаються ураження опорно-рухового апарату, антен та уроподів. Якість зябер краща у RAS, в той час як вусики та очі можуть залежати від щільності посадки.
• Аномалії плавання є найбільш часто вимірюваними параметрами і можуть стати основою для майбутніх розробок штучного інтелекту.