Стаття від: 26 жовтня 2023 року
Шоста Міжнародна коропова конференція відбулась у Szarvas, Угорщина, наприкінці серпня цього року та привабила 110 учасників з усієї Європи
Екосистемні послуги заслуговують на більшу увагу
Шоста Міжнародна коропова конференція, що відбулася в Szarvas, Угорщина, була організована провідними асоціаціями коропових фермерів і є одним з найважливіших заходів, присвячених розвитку європейської коропової аквакультури. Члени організаційного комітету представляли найбільш значущі країни-виробники коропових в Європі: Польща, Чехія, Угорщина, Німеччина, Румунія, Хорватія, а також новачок 2023 року – Австрія, представлена Австрійською асоціацією озерного рибальства та аквакультури.
Перша Міжнародна коропова конференція була організована в 2011 році Польською асоціацією виробників риби. Після цього міжнародний організаційний комітет вирішив проводити захід кожні два роки в різних країнах. Рішення про організацію наступної конференції в Угорщині було прийнято на конференції 2019 року в Німеччині, але через епідемію COVID вона відбулася лише у 2023 році.
Широке представництво європейських виробників та міжнародних організацій
Шоста Міжнародна коропова конференція була організована спільно Угорською міжгалузевою організацією аквакультури та рибальства (MA-HAL) та Дослідницьким центром рибальства та аквакультури Угорського університету сільського господарства та природничих наук (MATE-HAKI) у м. Szarvas, Угорщина, з 30 серпня по 1 вересня 2023 року.
Понад 110 учасників з 17 країн світу представляли ланцюжок створення вартості коропа на дводенній конференції. Серед них були фермери, виробники рибних кормів, фермерські асоціації, представники урядів, неурядових організацій, науковці та кілька міжнародних організацій, які відіграють важливу роль у розвитку європейської та світової аквакультури, такі як ФАО, Федерація європейських виробників аквакультури (FEAP), Європейська платформа технологій та інновацій в аквакультурі (EATIP), Європейська консультативна комісія з питань рибальства та аквакультури у внутрішніх водоймах (EIFAAC), Міжнародна організація “Eurofish “, а також Мережа центрів аквакультури в Центральній та Східній Європі (NACEE). Конференція відбулася за підтримки Міністерства сільського господарства Угорщини, Угорської платформи технологій та інновацій в аквакультурі (HUNATIP), компанії Noack Magyarország Ltd. та інших спонсорів.
Коропівництво потребує більш широкого визнання
Хоча міжнародне визнання коропівництва та ставкового рибництва в Європі дещо зросло за останні 15 років, цей сектор аквакультури все ще стикається з багатьма проблемами. Його видимість і визнання не пропорційні комплексним екологічним, соціальним та економічним цінностям, які створює і підтримує ставкове рибництво. Саме тому девізом 6-ї Міжнародної коропової конференції було “Повернемо коропу його законне місце в аквакультурі”. Конференція була спрямована на зміцнення “коропового сегменту” в європейській аквакультурі; покращення іміджу коропа, а також визнання ставкової аквакультури нашою спільною європейською спадщиною; збільшення європейського внеску в розвиток світової коропової аквакультури, дослідження можливостей, які пропонує короп в “блакитній аквакультурі”. Конференція також мала на меті наблизити наукові результати та європейську політику до виробників.
Зліва направо: Javier Ojeda, FEAP; Bernhard Feneis, VDBA; Béla Halasi-Kovács, MATE-HAKI; та David Basset, EATiP.
Вступні промови виголосили пан Gábor Csörgits, керівник Департаменту аквакультури та управління рибним господарством Міністерства сільського господарства Угорщини; пан István Németh, президент MA-HAL, та Béla Halasi-Kovács, директор MATE-HAKI. Вони представили огляд угорського коропівництва; виклики та можливості, з якими стикається сектор; його позицію щодо європейського та світового коропівництва; а також стан досліджень у цій галузі. Після вступного слова було представлено коротке відео під назвою “Краса коропа”.
Перед аудиторією виступила група міжнародно визнаних експертів
Теми конференції були висвітлені та розкриті як за допомогою ключових доповідей, так і під час панельних дискусій, де аудиторія також отримала можливість поставити запитання або поділитися власними думками чи досвідом з конкретних тем, і таким чином взяти активну участь в обговоренні.
Доповідачами на пленарному засіданні були міжнародно визнані експерти в галузі коропівництва та пов’язаних з ним досліджень. Пан Dong Zaijie з Дослідницького центру прісноводного рибного господарства Китайської академії рибогосподарських наук (FFRC-CAFS) представив вичерпну презентацію про історію та сучасний стан виробництва коропа в Китаї. Він представив різні системи вирощування коропа, впроваджені в Китаї, а також вимоги та характеристики коропового ринку та різні продукти, які добре сприймаються споживачами.
У своїй презентації пан Dong підкреслив, що китайське ставкове рибництво стикається з багатьма тими ж проблемами, що і європейське, такими як екологічні проблеми та низький рівень доходів виробників. Catalin Platon, президент Національної асоціації рибних виробників Румунії (ROMFISH), зробив ґрунтовний огляд історії виробництва коропа та поточних тенденцій у Європі. Він наголосив на важливості співпраці всередині галузі. Béla Halasi-Kovács, директор MATE-HAKI, представив виробництво коропа в контексті світової аквакультури. Він детально описав цінності, загрози та потенціал коропової аквакультури, наголосивши на необхідності інновацій по всьому ланцюжку створення вартості. Ana Gavrilovic, яка представляла EIFAAC, розповіла про роль своєї організації в європейській короповій аквакультурі. Від пана Nándor’а Puskás’а, генерального директора Biharugra Fishfarm, Угорщина, аудиторія також отримала інформацію про специфічні аспекти сталої екстенсивної ставкової аквакультури з позиції керівника господарства.
П’ять сесій було присвячено всім ключовим питанням, що стоять перед коропівництвом
Ключову роль у програмі відіграли панельні дискусії. П’ять сесій під керівництвом визнаних європейських експертів з аквакультури охопили основні питання коропового господарства: (1) Посилення ролі Європи у світовому коропівництві (група під керівництвом пана Javier Ojeda (FEAP); (2) Ставкова аквакультура як європейська спадщина, екологічні переваги, що надаються ставковою аквакультурою, та обговорення можливостей підвищення обізнаності про традиційну ставкову аквакультуру (пан László Váradi (NACEE, HUNATiP); (3) Розвиток систем і технологій вирощування коропа за допомогою інновацій по всьому ланцюжку створення вартості (пан David Basset (EATiP); (4) Майбутні можливості в генетиці та селекції коропа ( пан Marco Frederiksen (Eurofish); (5) Нещодавні та майбутні виклики для здоров’я та добробуту коропа (пан Bernhard Feneis (VDBA). На запитання модераторів та учасників відповідали визнані експерти з Австрії, Китаю, Хорватії, Чехії, Німеччини, Угорщини, Мальти, Молдови, Польщі, Румунії та Хорватії. Конференція надала хорошу можливість для науковців представити результати своїх досліджень на сесії стендових доповідей. Після офіційної програми був час для неформальних професійних дискусій та нетворкінгу, включаючи гала-вечерю, де також подавалися традиційні угорські страви з коропа.
Консенсус щодо необхідності інновацій для подальшого розвитку
На основі обговорень всі погодилися, що коропівництво має майбутнє, оскільки цей об’єкт аквакультури дуже адаптивний, а ставкове рибництво має хороший потенціал для розвитку. Ставкове рибництво підтримує різноманітну екосистему, сприяє збільшенню біорізноманіття, пов’язаного з водно-болотними угіддями, і забезпечує комплекс екосистемних послуг. Збереження обсягів виробництва продукції з європейських ставків є основною відповідальністю зацікавлених сторін, однак для подальшого розвитку необхідні інновації. Учасники також погодилися, що більш тісна співпраця в секторі та між зацікавленими сторонами по всьому ланцюжку створення вартості, а також краща комунікація та важливі для посилення ролі коропівництва в Європі та світі.
На другий день конференції учасники мали можливість відвідати банк генів живого коропа та експериментальну інфраструктуру HAKI. У зв’язку з короповою конференцією, 47-й Національний фестиваль рибної кулінарії MA-HAL організував конкурс з приготування рибних страв, в якому могли взяти участь і учасники конференції. Учасники також були запрошені на оглядову екскурсію по Szarvas.
Підсумкова декларація пропонує загальноєвропейську стратегію розвитку коропівництва
Одним з найважливіших результатів Міжнародної коропової конференції є схвалена “Сарваська декларація”(Szarvas Declaration). Вона є основою стратегії розвитку коропового сектору аквакультури на національному рівні та на рівні ЄС. Документ, після вступної частини, що описує сучасну ситуацію, пропонує особам, які ухвалюють рішення, та зацікавленим сторонам засоби, які можуть бути використані для покращення становища сектору виробництва ставкового коропа в Європі. У ньому підкреслюється, що короповому господарству слід відвести належне місце як унікальному сегменту європейської аквакультури, який, окрім виробництва сталих і здорових продуктів харчування, створює, підтримує і захищає комплексні соціально-економічні та екологічні цінності. Ставкове рибництво ідеально гармонує з концепціями циркулярної економіки”Блакитна біоекономіка” та “Одне здоров’я”, а також сприяє реалізації Європейського зеленого курсу, “Блакитної трансформації” ФАО та Цілей сталого розвитку ООН. Визнання ставкового коропового господарства також може бути покращено шляхом його включення до Системи глобально важливої сільськогосподарської спадщини ФАО (GIAAHS) та Системи нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО (ICHS).
ДЕКЛАРАЦІЯ SZARVAS 2023
Вирощування ставкового коропа є унікальним аспектом європейської прісноводної аквакультури. Окрім виробництва екологічно чистих та здорових продуктів харчування, вирощування ставкового коропа створює, підтримує та захищає комплексні соціально-економічні та екологічні цінності. Воно знаходиться в повній гармонії з циклічними концепціями “Блакитної біоекономіки” та “Єдиного здоров’я” і сприяє досягненню цілей Європейського зеленого курсу, “Блакитної трансформації” ФАО та Цілей сталого розвитку ООН.
Визнаючи науково обґрунтовані докази цих комплексних численних переваг ставкової аквакультури, виробники прагнуть зберегти ці цінності, підтримуючи тисячолітні традиції ставкової аквакультури, засновані на вирощуванні коропа звичайного.
Відзначаючи глобальні тенденції у виробництві та високий попит на сталість, циклічність, стійкість та необхідність коротких ланцюгів постачання продуктів харчування, європейські виробники коропа зобов’язуються посилити свої зусилля, щоб брати більшу участь у виробництві сталих та здорових прісноводних водних продуктів харчування в ЄС.
Реагуючи на економічні та екологічні виклики, виробники прагнуть розвивати свої виробничі системи на основі наукових досліджень, враховуючи реальні можливості та відмінності в екологічних і соціальних умовах кожного регіону, а також специфіку використовуваних технологій.
Погоджуючись з тим, що необхідна більш тісна співпраця між виробниками та зацікавленими сторонами по всьому ланцюжку створення вартості коропа, вважають необхідним особливий наголос на посилення лобіювання та представництва на європейському рівні, включаючи більш цілеспрямовані та професійні комунікаційні ініціативи.
ПОСИЛЕННЯ РОЛІ ЄВРОПИ У СВІТОВОМУ КОРОПІВНИЦТВІ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЇЇ ТРАДИЦІЙ І ЦІННОСТЕЙ
Виробники коропа підкреслюють, що необхідні термінові цілеспрямовані дії для забезпечення того, щоб прісноводне рибництво продовжувало забезпечувати інклюзивні, ефективні та сталі шляхи виробництва та зменшувало залежність від імпорту, гарантувало засоби до існування, підтримувало продовольчу безпеку, а також підкреслюють реальну потребу сектору в узгодженому та послідовному підході в рамках політик ЄС, національних та регіональних стратегій та планів дій.
Довгостроковими цілями щодо аквакультури ЄС має бути визнання її як основної галузі в Договорі про функціонування Європейського Союзу (TFEU) і, як наслідок, розробка окремої Спільної політики ЄС щодо аквакультури, включаючи форми індивідуальної підтримки, які можуть сприяти збільшенню сталого виробництва. У будь-якій такій політиці Комісія повинна приділяти більше уваги кращому використанню потенціалу традиційної аквакультури прісноводних низькотрофних пелагічних риб для досягнення цілей блакитної біоекономіки ЄС.
Коротко- та середньостроковими цілями національних стратегій мають стати спрощення адміністративних процедур та бюрократії, впорядкування доступу до води та простору для аквакультури, зокрема щодо будівництва нових рибницьких ставків, управління водними ресурсами та екологічних і природоохоронних обмежень під час експлуатації, а також розгляд заявок на отримання субсидій.
Регулювання контролю за хижаками в межах господарства має бути як спрощеним, так і підтримуваним [ЄС], враховуючи проблему занедбаності ставкових господарств (через хижацтво) та пов’язану з цим наступну за цим деградацію оселищ. Слід розглянути можливість оцінки та відповідної компенсації факторів, що загрожують екологічній та економічній сталості ставкових господарств, приділяючи особливу увагу розробці європейського плану управління бакланами і видрами та компенсації завданої ними шкоди.
Сталий розвиток ставкового рибництва неможливий без економічної життєздатності господарств. Ця діяльність має бути привабливою як для молодих фермерів, так і для інвесторів, збільшуючи виробництво коропа, диверсифікуючи продукцію та забезпечуючи стабільну пропозицію на ринку за доступними цінами.
Необхідно визнати збереження природних цінностей, що генеруються ставковою аквакультурою, і надати відповідну фінансову підтримку шляхом узгодження таких структурних фондів, як Європейський фонд сільського розвитку (ERDF) та Європейський фонд мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF), оскільки ця діяльність тісно пов’язана з цілями розвитку сільських територій ЄС та прагненням до виробництва прісноводної аквакультури.
Як представники європейського коропівництва, заняття, яке розвивалося протягом тисячоліть і передавалося з покоління в покоління, розвиваючись як відповідь на потреби місцевих громад, створюючи в них почуття ідентичності та тяглості від предків до нащадків, ми визначаємо і визнаємо цю діяльність частиною нематеріальної культурної спадщини Європи. Ми погоджуємося співпрацювати щодо включення ставкового рибництва до Системи глобально важливої сільськогосподарської спадщини ФАО (GIAAHS) та Системи нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Дослідження та інновації в коропівництві повинні бути спрямовані на краще розуміння викликів та можливостей управління рибницькими ставками, особливо в контексті зміни клімату; дослідження ролі рибницьких ставків у збереженні природних цінностей; забезпечення високоякісним посадковим матеріялом на основі скоординованої науково обґрунтованої селекційної програми; більш ефективного управління поживними речовинами у ставках; а також розвитку сталої інтенсифікації та зміцнення циркулярної економіки. Необхідні подальші зусилля для сприяння передачі знань, а також застосування результатів досліджень та інновацій на практиці.
Необхідним є посилення інтеграції ставкового рибництва з іншими наземними продовольчими системами, яка, окрім спільного використання поживних речовин і сировини, ґрунтується на необхідності зміцнення циркулярного фермерства та визнанні потенціалу взаємозалежності та спільних дій у спільному використанні ресурсів, розвитку сільських територій, організації ринків, спільних інноваціях, розробці стратегій європейської продовольчої політики та спільних діях для сталого розвитку продовольчих систем.
