На світлині: Члени дослідницької групи NTU-TP (задній ряд, зліва направо): професор NTU Stefan Wuertz, Школа цивільної та екологічної інженерії та заступник директора Центру, SCELSE; Dr Loo Poh Leong, науковий співробітник SCELSE; Dr Ezequiel Santillan, старший науковий співробітник, SCELSE, (передній ряд, зліва направо) Dr Woo Yissue, науковий співробітник, SCELSE; Dr Diana Chan, очільниця AIC уTemasek Polytechnic.
Науковці заміщують рибне борошно в аквакультурі на мікробний протеїн, що походить з стічних вод після обробки соєвих бобів.
Науковці з Технологічного університету Nanyang (NTU) та Temasek Polytechnic у Сінгапурі успішно замінили половину білка з рибного борошна в раціоні вирощуваного барамунді на «одноклітинний білок», вирощений з мікробів у стічних водах переробки сої, проклавши шлях до більш сталих практик вирощування риби.
Використання культивованого білка є новим для аквакультурного виробництва, кажуть вчені з Сінгапурського центру інженерії екологічних наук про життя (SCELSE), який очолює зусилля NTU в дослідженні, та Інноваційного центру аквакультури (AIC) Політехнічного інституту Temasek. Вирощувані об’єкти аквакультури значною мірою залежать від корму, виготовленого з риби походженням з рибальства, відомого як рибне борошно, що не є сталою практикою і сприяє надмірному вилову риби в морях.
Одноклітинний білок, що є сталою альтернативою, можна отримувати зі стічних вод харчової промисловості. Зокрема, стічні води від переробки сої містять організми з пробіотичним потенціалом, які необхідні для здорового росту риби.
Стічні води харчової промисловості не містять патогенних мікроорганізмів та інших забруднень, що робить їх придатними для вирощування мікробів. Зазвичай після переробки стічні води скидаються і потрапляють на очисні споруди. Поживні речовини, що містяться у стічних водах, не відновлюються, що призводить до втрати можливості максимально ефективно використовувати ресурси.
