Автор : Robert Outram
Стаття від : 19 серпня 2024 року
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”
Два дослідження студентів Університету Swansea, відзначені нагородами, пропонують новий погляд на добробут риби та креветок.
CSAR, Центр сталих водних мешканців Університету Свонсі є одним з провідних наукових центрів Великої Британії у своїй галузі. Цього року троє студентів Свонсі були відзначені за свої дисертації щорічними нагородами центру.
Charlotte (“Lottie”) Oulton та Oliver (“Ollie”) отримали спільну нагороду за найкращу дисертацію з питань добробуту в аквакультурі за дослідження, яке показало, як надання вибору кормів може покращити добробут вирощуваної тилапії. Jack Van Eker отримав нагороду за найкращу дисертацію з аквакультури за дослідження креветок, що вирощуються на фермах, та їхніх температурних уподобань.
Ці дві нагороди були підтримані журналом Fish Farmer як медіа-спонсора, а нагорода за Найкращий добробут в аквакультурі була підтримана органом сертифікації добробуту тварин RSPCA Assured.
Крім того, звіт Edwin’а Batchelor’а, в якому порівнювався добробут, ріст і коефіцієнт перетворення корму (кормовий коефіцієнт) тилапії, вирощуваної протягом чотирьох тижнів з трьома різними системами годівлі (на запит, імпульсною і безперервною), був визнаний переможцем в номінації «Кращий практичний звіт з аквакультури».
“За допомогою шатл-боксу особини мали змогу виражати свої температурні вподобання”
Розробка заходів позитивного добробуту для нільської тилапії Charlotte Oulton & Oliver Duke
Більшість сучасних заходів із забезпечення добробуту вирощуваної риби зосереджені на зменшенні або усуненні негативного впливу на добробут тварин. Однак риба також може отримати позитивний досвід, який традиційні заходи із забезпечення добробуту ігнорують.
Передумовою дослідження було те, що надання рибам можливості вибору їжі, а також часу і кількості їжі, може повернути їм відчуття свободи вибору, підвищуючи позитивний рівень добробуту. Нільська тилапія (Oreochromis niloticus) є однією з найбільш вирощуваних риб у світі, але мало що відомо про її позитивні потреби в добробуті.
Відправною гіпотезою було припущення, що риби, поміщені в «акваріуми з вибором», демонструватимуть кращу поведінку, пов’язану з добробутом, таку як сміливість і допитливість, ніж риби в «акваріумах без вибору».
Це дослідження заповнило цю прогалину в знаннях шляхом вивчення потенціалу вибору раціону харчування для покращення добробуту нільської тилапії, що вирощується на фермах.
Шістдесят мальків нільської тилапії вирощували у двох акваріумах і годували за допомогою маятникових годівниць на вимогу протягом шести тижнів. Маятникові годівниці дозволяли нільській тилапії отримувати їжу при контакті з маятником.
Одна група мала вибір з двох різних раціонів у кожній годівниці (вибір раціону), тоді як інші групи мали однаковий раціон у кожній годівниці (без вибору раціону). Усі використовувані раціони мали однакову поживну цінність.
Поведінка нільської тилапії (кількість агресивних взаємодій та взаємодій з годівницями) реєструвалася протягом шести тижнів, а деякі поведінкові показники добробуту (сміливість, неофобія та тигмотаксис, тобто реакція на фізичний контакт) реєструвалися для окремих риб наприкінці дослідження.
За умови вибору раціону харчування нільська тилапія продемонструвала вищий рівень сміливості, меншу тривожність перед новим об’єктом і меншу агресивність. Однак на інші показники добробуту можливість вибору раціону не вплинула.
Результати цього дослідження свідчать про те, що вибір дієти може змінювати афективні стани, що може покращити добробут риб у штучному середовищі, дозволяючи їм проявляти більш природну поведінку. Вибір дієти, на думку Oulton і Duke, може відкрити перспективний шлях для впровадження заходів позитивного добробуту риб, що вирощуються на фермах.
Charlotte (“Lottie”) Oulton каже: “Думка про вивчення чогось, що може покращити життя тварин, істот, які не можуть впливати на те, як їх вирощують/утримують (наприклад, риби в аквакультурі), справді заінтригувала мене, і думка про те, що я можу змінити життя цих тварин на краще, була дуже привабливою.
Крім того, можливість працювати з такими людьми, як професор Garcia de Leaniz [директор CSAR] та іншими професіоналами в CSAR, була захоплюючою». Вона додала, що вирощування тилапії з мальків і будівництво обертової металевої установки для годування були найприємнішими частинами проекту, в той час як найскладнішою була робота в лабораторії при постійній температурі 32°C.
Oliver (“Ollie”) Duke комнтує: “Весь цей дослідницький проект був цікавим, але більшість елементів були складними, насамперед тому, що я ніколи раніше не доглядав за 120 нільськими тилапіями! Окрім проблем, пов’язаних з вивченням агротехніки утримання наших нільських тилапій, я також навчився працювати з новими (і цікавими) даними та проектувати наші експериментальні установки. Все це було складно і цікаво одночасно.”
Він додає: “Це дослідження спонукає мене продовжувати вдосконалювати свої академічні навички, щоб проводити кращі дослідження у відповідних галузях, які потребують змін.”
Emilie Wix, Керівниця відділу взаємодії з фермерськими господарствами RSPCA Assured, каже: “Ми раді знову підтримати ці чудові проекти з добробуту риб, які реалізуються студентами Університету Свонсі. Добробут вирощеної риби є важливим питанням, і ми сподіваємося, що, спонсоруючи подібні нагороди, ми можемо допомогти заохотити майбутніх фахівців рибної галузі надавати пріоритет підвищенню стандартів добробуту. «Ми пишаємося тим, що програма RSPCA Assured та вищі стандарти добробуту атлантичного лосося та форелі, що вирощуються на фермах RSPCA, стали каталізатором змін протягом останніх 20 років, і ми з нетерпінням чекаємо, що Lottie та Ollie зроблять далі».
Майданчик для тестування тилапії з незнайомим об’єктом
Дехто любить гаряче: оцінка температурних переваг білоногих креветок (Litopenaeus vannamei) Jack Van Eker
Незважаючи на популярність білоногих креветок (Litopenaeus vannamei) як виду, що вирощується на фермах, брак науково-дослідної інформації щодо їхніх екологічних уподобань завдає шкоди зусиллям, спрямованим на покращення здоров’я та добробуту окремих особин.
У цьому дослідженні для оцінки температурних уподобань L. vannamei використовували човникову коробку (шатл-бокс), яка дозволяє особинам динамічно регулювати температуру – метод, який ще не застосовувався для цього виду.
Човниковий бокс складається з двох підкамер, з’єднаних проходом, що дозволяє особині «човником» переміщатися між підвищеною і зниженою температурою води без її змішування. Верхня камера фіксує положення креветки, і в камеру подається або тепліша, або холодніша вода, щоб змусити її зробити новий вибір. Максимальна температура тестування становила 33°C, мінімальна – 20°C (на основі наявної інформації), а швидкість зміни температури була встановлена на рівні +/-2°C на годину.
Загалом за 30 прісноводними постличинками спостерігали індивідуально протягом 24 годин. Їх вимірювали і зважували в герметичних пластикових пакетах, наповнених водою для зменшення стресу, і отримували три теплові показники: бажану температуру, верхню температуру уникнення і нижню температуру уникнення.
Вимірювання личинок білоногих креветок
Результати показали, що оптимальний температурний діапазон для L. vannamei знаходиться в межах від 29,16°С до 32,83°С (рис. 2), причому менші особини надають перевагу теплішим температурам, а більші особини демонструють значно більшу варіабельність.
Це тепліше, ніж нижча температура, яка зазвичай використовується на креветочних фермах RAS (25,5°C). Підвищення поточної низької температури вирощування на 3-4°C має покращити добробут за рахунок запобігання тепловому стресу, який, за даними цього дослідження, може починатися при температурі нижче 29°C.
Підтримання температури вище нижнього порогу уникнення 29°C є особливо важливим для личинок віком до 8 г, оскільки вони надають перевагу теплішим водам, стаючи більш холодостійкими в міру зростання.
Такі дослідження допоможуть отримати цінну інформацію про фізіологічні та поведінкові реакції L. vannamei на зміну умов навколишнього середовища, а також розробити рекомендації щодо забезпечення добробуту, які сприятимуть сталому розвитку аквакультури.
Jack van Eker коментує: “Практична частина дослідження, така як вирішення проблем та налагодження техніки, була цікавою. Аналіз даних був, мабуть, найскладнішою частиною роботи, а саме через те, наскільки великим був набір даних і як сильно мій ноутбук ненавидить великі файли.”
Він додав, що серед основних висновків проекту були: “Важливість цілісного підходу до дослідження; враховувати екологію, поведінкові зміни та вподобання тварин.”
Посилання на оригінал цієї статті : Welfare insights
