РАКИ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ ЗАПАСІВ (EUROFISH MAGAZINE 4 / 2024: Р.29-31)

Раки – це десятиногі ракоподібні, що мешкають у прісних водоймах по всьому світу. Всього налічується близько 650 видів, п’ять з яких є рідними для Європи. Ще десять видів також зустрічаються в Європі, але вони є інвазивними. Серед них – сигнальний рак (Pacifastacus leniusculus), якого сьогодні можна зустріти по всій Данії.

Сигнальний рак є проблемою в Данії (а також у Швеції, Норвегії та Фінляндії), оскільки він може конкурувати з місцевим широкопалим раком (Astacus astacus) завдяки коротшому терміну дозрівання (два роки проти трьох-шести років) і вищій плодючості (~400 яєць проти ~100). Тому в струмках, де мешкають обидва види, широкопалий рак з часом вимирає. Деякі різновиди сигнальних раків також є переносниками хвороби – ракової чуми (Aphanomyces astaci), високоінфекційного грибка, який є смертельним для широкопалих раків. Сигнальні раки також мають інші небажані наслідки, оскільки вони харчуються ікрою та личинками форелі та інших риб і можуть змінювати вигляд ставка чи озера через свою рийну активність. Щоб уповільнити поширення сигнальних раків, Данське агентство з охорони навколишнього середовища рекомендує вбивати сигнальних раків, коли їх виловлюють, і не тримати їх живими у відкритих ставках або басейнах, оскільки вони можуть втекти на сушу. Єдиний вид, який можна випускати в дику природу – це широкопалий  рак, і тільки після отримання дозволу від влади. Агентство також рекомендує дезінфікувати одяг та обладнання (пастки, сітки тощо) перед використанням в іншому ставку, щоб запобігти поширенню грибка.

Присутність широкопалих раків свідчить про здорове навколишнє середовище

Широкопалих раків у Данії вирощують у ставках та озерах.  Маточне поголів’я або виловлюється в дикій природі, або береться з культивованих популяцій і зазвичай розводиться в парі у співвідношенні один самець на дві самки.  По всій країні налічується близько 60 виробників раків, розкиданих по всій країні, і вони представлені Данською асоціацією виробників раків.  Асоціація була створена в 1988 році з метою розвитку та просування розведення широкопалих раків. Крім того, вона займається захистом і поширенням цього виду. Крім того, що широкопалі раки є прекрасною їжею, вони допомагають підтримувати водойму, в якій живуть, у гарному стані. На ранніх етапах розвитку раки харчуються комахами та зоопланктоном у воді, але в міру дорослішання їхній раціон змінюється на такий, що складається переважно з рослинної їжі. Видаляючи залишки рослин, відмерлі водорості та інший органічний матеріал, вони сприяють оздоровленню озерного середовища. Раки віддають перевагу чистій воді з високим вмістом кисню, тому власники ставків повинні періодично очищати свої водойми від очерету та іншого органічного сміття. Глибина ставків повинна варіюватися максимум до чотирьох-п’яти метрів, а дно має бути твердим і заселеним камінням або корінням дерев, які дають ракам можливість сховатися. Згідно з інформацією на сайті асоціації (www. odkrebs.dk), раки можуть переносити лише прісну воду з рН від 7 до 8 і вмістом кисню не менше 5 мг/л. Навіть низький вміст солі у воді або рН нижче 6 може перешкоджати линьці або розмноженню раків. Влітку середня температура протягом трьох місяців повинна бути вище 15 градусів для нормального росту, тоді як більш високі темпи росту можуть бути досягнуті при температурі від 17 до 22 градусів, але не вище.

Søren Wiggers, власник Blue Rock Fiskepark, та президент Данської асоціації виробників раків

Змішування та циркуляція води позитивно впливає на рибу та раків

Søren Wiggers є президентом асоціації і сам є раківником. На своєму підприємстві Blue Rock, розташованому за 20 хвилин їзди від Свенборга на данському острові Фюн, пан Wiggers поєднує вирощування раків у ставках, які він зариблює для рибалок.  Серед видів риби- кілька видів форелі та не менше 20 різновидів чистопородних і гібридних осетрів. Крім того, є кілька порід коропа, окунь, минь, сом, лин, судак та інші. Два озера на ділянці площею 38 гектарів спочатку утворилися в результаті діяльності попереднього власника, який видобував камінь для будівельної індустрії.  У 2007 році ділянка перейшла у власність пана Wiggers ‘а, а перше рибальське озеро відкрилося у травні 2008 року. Після незвично теплого літа 2018 року, коли температура трималася на рівні 30 градусів протягом шести тижнів, а температура води у ставках досягла 28 градусів, що вбило всіх раків, пан Wiggers запровадив систему, яка б забезпечувала циркуляцію і перемішувала воду в мілководних ставках. Його надихнув той факт, що температура в штучному струмку не досягала того ж рівня, що і в ставках, завдяки руху і перемішуванню води, що дозволило ракам, які там мешкали, вижити. З діаметром труби 1,4 м і швидкістю води 1,5 м/с насос є потужною машиною, яка працює 12 годин на добу в літній період, коли існує ризик підвищення температури до нестерпного рівня. Ставки є рибальськими і містять різні види форелі (струмкову, золоту, райдужну), тож робота насоса приносить користь і їм. Крім того, перемішування води не тільки знижує температуру верхніх шарів, але й підвищує її на дні, що сприяє харчуванню та росту риби (і раків).  Риба і раки співіснують, оскільки риба походить з рибницьких господарств і звикла харчуватися гранулами, а не добувати їжу для себе. Таким чином, витрати на експлуатацію насоса можна розділити між раками та рибою. Насоси також використовуються для перекачування води з великого озера до менших, коли випадає недостатньо опадів.  Останні п’ять років кількість опадів була недостатньою, але взимку 2023/24 року випало стільки опадів, що пан Wiggers передбачає, що води буде достатньо принаймні на наступні п’ять років, навіть якщо дощі не підуть.

Потужний насос циркулює і перемішує воду, забезпечуючи рівномірну температуру і вміст кисню від поверхні до дна водойми.

Рослинність, глиняне дно, прозора вода та високий рівень кисню сприятливі для раків

Восени цього року пан Wiggers випустить від 1 500 до 2 000 особин раків у ці ставки. З них дві третини становитимуть самки і одна третина – самці. Істоти будуть взяті з його власного поголів’я, з якого він відбере найбільших особин або тих, що мають найбільші клешні. Зазвичай фермери збирають найбільші екземпляри для продажу або особистого споживання, а менші залишають для подальшого зростання. Проблема полягає в тому, що маленькі раки можуть бути генетично запрограмовані ніколи не виростати великими. Якщо їх використовувати як маточне поголів’я, то з часом все поголів’я може складатися лише з дрібних особин. Тому пан Wiggers рекомендує повертати принаймні 10% найбільших екземплярів назад у воду для розмноження. Таким чином фермер зможе збирати раків вагою не 50-70 г, а щонайменше 100 г. Від дрібних раків практично нічого не отримують, тоді як і для великих, і для малих особин робота з видобутку м’яса однакова. М’ясо раків отримують як з хвостів, так і з клешень, і у великих екземплярів клешні можуть давати стільки ж м’яса, скільки і хвіст. Раки люблять водойми з рослинністю, оскільки вона забезпечує їм і корм, і притулок. Søren Wiggers посіяв у ставках пшеницю, на якій раки можуть пастися і яка також захищає їх від хижих риб. Тварини також віддають перевагу глиняному дну, оскільки воно забезпечує сприятливий рівень рН і дозволяє їм рити нори, де вони можуть сховатися і розмножуватися. Пан  Wiggers прогнозує, що ставок, де він планує запустити раків, дозволить йому за кілька років збирати додаткові 250-300 кг на рік. Раціон раків змінюється від молодого віку, коли вони полюють на дрібних комах, личинок та іншу їжу, придатну для хижаків, до дорослого, коли вони віддають перевагу більш вегетаріанській дієті. Але раки також харчуються равликами і навіть мертвою рибою, якщо вона щойно здохла – як тільки вона починає розкладатися, вони, як правило, віддаляються, оскільки процес розкладання поглинає кисень з навколишньої води. Ставки на фермі загалом мають близько 18 га водної поверхні. Вирощування раків є корисним додатковим джерелом доходу у серпні та вересні – єдиних місяцях, коли раків можна збирати. Зі свого “Озера зразків”, де водяться коропи, соми та осетрові, пан Wiggers щороку виловлює від 2 000 до 3 000 молодих (дворічних) раків, а з озера “Дай і візьми” (Put and Take Lake), де водиться переважно форель, він отримує близько 100 кг великих раків. Крім того, є невелике “дитяче” озеро і ще два ставки, в яких також водяться раки. Ставки природним чином заселені різноманітними водоростями родини Charophyceae, які виділяють значну кількість кисню у воду, а також забезпечують раків їжею та укриттям. Для підтримання pH на бажаному рівні між 7 і 8 у ставки час від часу вносять карбонат кальцію (вапняк), щоб протидіяти підкисленню, яке виникає внаслідок потрапляння у воду листя та іншого сміття.  Однак це не є необхідністю.

Якщо є ставок або озеро, розведення широкопалого рака не потребує значних грошових або часових витрат.

Виробництво раків все ще залишається здебільшого дрібномасштабним

Данський ринок раків більший за обсяги виробництва, і асоціація намагається заохочувати своїх членів та інших до вирощування цієї тварини. Пан Wiggersкаже, що міг би легко продавати вдесятеро більше, ніж зараз. Раки ще більш популярні у Швеції, де влітку часто влаштовують ракові вечірки. Більшість данських фермерів, близько 90%, вирощують раків лише для власного споживання і ставляться до виробництва більше як до хобі, ніж до чогось іншого. Час від часу у них можуть траплятися невдачі, які знищують їхні запаси, але тоді вони купують ще молодняк і починають все спочатку. У Blue Rock більшість клієнтів, які купують раків для споживання, – це приватні особи, які влаштовують приватні вечірки. Раки продаються живими, тому вони абсолютно свіжі, коли їх готують. Існує також ринок менших раків, якими покупці зариблюють свої озера. Це може варіюватися від 10 раків для невеликого приватного ставка до 3 000 штук для великого озера. Наразі річний врожай раків у Blue Rock становить близько 120 кг, з яких 20 кг – для власного споживання. Ці раки повинні бути мінімум 9 см завдовжки або 10-12 штук на кілограм і мати вік близько трьох років. Якби їм дозволили рости ще два роки, вони були б більш ніж удвічі більшими. Раків ловлять у пастки, які пан Wiggers наживляє шматочками білої риби (сигів?). Інші фермери використовують свинячу печінку або сухий корм для собак, але він вважає, що ніщо не може зрівнятися зі свіжою білою рибою. Пастки ставлять у воду ввечері, а наступного ранку виймають раків.

Водорості Charophyceae, які природно ростуть у ставках, виділяють кисень у воду, що приносить користь живим істотам, які там мешкають.

Піщані мілини у ставку сприяють циркуляції води та забезпечують притулок і корм для риб і раків.

Врожаї раків у Данії стабільно становлять близько 500 кг на рік. За словами пана Wiggers’а, є можливість збільшити цей показник, оскільки у приватних володіннях є ставки та озера, де власники можуть зариблювати широкопалих раків. Принадність у тому, що вони не потребують догляду; їх можна зарибити, ігнорувати протягом трьох років, а потім зібрати врожай, а ціна на них наразі становить 50 євро за кілограм. Крім того, це сприятиме поширенню цього місцевого виду, що є дуже бажаним перед лицем загрози з боку сигнального рака. Розширюючи виробництво в Blue Rock, пан Wiggers робить свій внесок у збереження данської популяції широкопалих раків і сподівається, що це надихне інших наслідувати його приклад.

Посилання на оригінал журналу Eurofish Magazine Issue 4 2024 (August)