Рибоїдні птахи як переносники збудників хвороб риб: шкода аквакультурі, профілактика та контроль

17 березня 2023, at 8:00am

Natan Wajsbrot фахівець із захворювань риб, Phibro Aqua

Сіра чапля ловить рибу. Хижі птахи можуть становити загрозу для добробуту та біобезпеки під час діяльності з провадження рибництва.

Харчування рибоїдних птахів в основному складається з різних видів риб, які іноді доповнюються іншими видами водних тварин, такими як ракоподібні і молюски. Харчова активність таких птахів відбувається довкола прісних та солоних водойм.

Рибоїдні птахи можуть завдавати шкоди рибі прямо чи опосередковано. Пряме пошкодження трапляється, коли хижак вбиває або серйозно пошкоджує рибу, що робить її непридатною для продажу (розміщення на ринку). Непряма (опосередкована) шкода дуже сильно варіює за проявами та включає нелетальні пошкодження риби; хронічні стреси та, як наслідок, погіршення стану здоров’я та кормового коефіцієнту (ефективності перетворення корму); та трансферу (перенесенні) таких збудників захворювань та патогенів як бактерії. віруси та паразити. Іноді вони можуть навіть фізично пошкоджувати/руйнувати прихистки (сажалки, загорожі) тварин, що призводить до втеч риби з таких пристроїв.

Птахи, які добувають їжу на звалищах, такі як чайки, можуть «підхоплювати» та поширювати патогенні мікроорганізми такі як сальмонелли та кишкову паличку. Зростання концентрації бактерій у водосховищах корелює з числом чайок, що відпочивають на водоймі. Деякі види бактерій, виділені з посліду птахів (наприклад Edwardsiella tarda), були причетні до спалахів септицемії та ентеритів у лососевих.

Баклани- морські птахи, які живляться рибою. Ці птахи зазвичай їдять рибу вагою менше за 150 г.

Втрати господарствами статусу “вільних від хвороб” унаслідок інтродукції екзотичних патогенів більш ніж значні за числом. Загальна шкода, яка спричиняється птахами-хижаками популяціям культивованих риб, може бути величезною та коштувати дуже дорого залежно від низки факторів. Відповідні знання щодо негативного впливу конкретного хижака на місця розташування рибницьких потужностей вимагають оцінки біології популяції цього конкретного виду птахів, їх харчової поведінки, агресивності, міграційних пересувань та ефективних заходів з контролю над хижаками.

Наступні види рибоїдних птахів становлять особливо великий інтерес та важливі з огляду на їх економічний вплив:

Пелікани: поїдають головне рибні запаси тварин майже ринкового розміру або й ринкового розміру. Вони здійснюють набіги на рибницькі ставки під час облову. Вони виловлюють рибу вагою до 1 кг  та ефективно полюють на рибу у рибницьких ставках завглибшки у 2 м.

Лелеки, баклани та чаплі (біла, руда та сіра): харчуються зазвичай рибою масою до 150 г або рибою, ослабленою у результаті захворювань.

Чайки: присутні протягом року. Вони травмують рибу, кусаючи її, намагаючись зловити, зокрема під час облову. Чайки також клюють хворих мальків.

Американський білий пелікан. Присутність хижих птахів під час здійснення аквакультури може збільшувати біологічні стреси у риби.

Основні проблеми з рибоїдними птахами в аквакультурі:

1. Хижацтво призводить не лише до прямих втрат, але й серйозних уражень, які стають воротами вторинної інфекції збудниками захворювань.
2. Втручання птахів в штучне годування об’єктів аквакультури не тільки безпосередньо впливає на споживання корму, але й опосередковано змінює процес годівлі риби через концентрацію хижих птахів навколо місць годування.
3. Поширення хвороб риби від одного ставка до іншого може бути надзвичайно швидким.

Тилапія, що серйозно травмована рибоїдними птахами. Уражені у результаті зіткнень з рибоїдними птахами можуть стати джерелом додаткової інфекції.

Перенесення потенційно патогенних організмів птахами та поширення від однієї популяції риб до іншої добре вивчено. Відомо, що віруси, що спричиняють інфекційний панкреонекроз (IPN), вірусну геморагічну септицемію (HSV) і віремію весняного коропа (SVC), були виділені з дзьобів або відригнутої їжі птахів через кілька годин після того, як птахи з’їли інфіковану рибу.

Особливо важливими є види птахів, які є кінцевими хазяями звичайних багатоклітинних ендопаразитів прісноводних риб, зокрема дігенетичні сисуни (клас: Digenea), стьожкові черви (клас: Cestoda) та нематоди (тип: Nematoda).

Дигенеї або дигенетичні сисуни — підклас пласких червів класу трематодових. Це паразитичні черви з синцитіальним покривом, зазвичай оснащені двома присосками -однією ротовою і однією черевною. Дорослі особини переважно паразитують у травному тракті, але можуть інфікувати будь-який орган усіх класів хребетних, включаючи людину.

Перенесення потенційно патогенних організмів птахами та поширення від однієї популяції риб до іншої добре вивчено. Відомо, що віруси, що спричиняють інфекційний панкреонекроз (IPN), вірусну геморагічну септицемію (HSV) і віремію весняного коропа (SVC), були виділені з дзьобів або відригнутої їжі птахів через кілька годин після того, як птахи з’їли інфіковану рибу.

Особливо важливими є види птахів, які є кінцевими хазяями звичайних багатоклітинних ендопаразитів прісноводних риб, зокрема дігенетичні сисуни (клас: Digenea), стьожкові черви (клас: Cestoda) та нематоди (тип: Nematoda).

Дигенеї або дигенетичні сисуни — підклас пласких червів класу трематодових. Це паразитичні черви з синцитіальним покривом, зазвичай оснащені двома присосками -однією ротовою і однією черевною. Дорослі особини переважно паразитують у травному тракті, але можуть інфікувати будь-який орган усіх класів хребетних, включаючи людину.

Біологічний цикл трематод

Дигенетичні сисуни — це гетероксенові (з життєвим циклом кількох господарів) плоскі черви, і першим проміжним господарем має бути молюск.

Узагальнений життєвий цикл Centrocestus formosanus (дигенетичні сисуни). Дигенетичним сисунам потрібний молюск як перший проміжний хазяїн до того, як вони інфікуватимуть рибу. (від чаплі далі за годинниковою стрілкою: чапля- остаточний хазяїн; яйця потрапляють у воду з фекаліями; мірацидії з яєць інфікують равликів; Равлики- перший проміжний хазяїн; З інфікованих равликів з’являються церкарії, що вільно плавають; другий проміжний хазяїн- тилапія: церкарії можуть контактувати з зябрами та причіплятись до них; інкапсульовані метацеркарії на зябрах; риба з’їдається птахом)

Серйозність пошкодження риби залежить від кількох факторів

1. Виду риби
2. Розміру риби
3. Серйозності інфікування
4. Виду паразиту
5. Цільового органу або тканини

Тилапія, сильно інфікована «жовтими личинками» (дигенетичні сисуни Clinostomum sp.). Жовті личинки отримали свою назву від жовтих червів – як личинкова стадія, що зустрічається в м’ясі безпосередньо під шкірою.

Centrocestus formosanus (Trematoda – Digenea)

1. Впливає на темп росту риби.
2. Сприяє проліферації інших паразитів та вторинному інфікуванню бактеріями.
3. Призводить до високого рівня смертності за коінфікуванням з озерним вірусом тилапії (TiLV).
4. Падіння рівня кисню у воді часто достатнє для виникнення смертності риб, сильно інфікованих паразитом.

Інфікована зябровими червами тилапія. Нормальні зябра тилапії (ліворуч) та зябра, сильно інфіковані  Centrocestus formosanus (праворуч).

Метацеркарії неідентифікованих дигенетичних сисунів в печінці молоді тиляпії.

Зразки печінки тилапії, інфіковано сисунами. Цисти метацеркаріїв неідентифікованих сисунів у печінці молоді тилапії (0.4 g).

Нематоди (круглі черви)

Відомі як круглі черви, Nematoda є одним з найбільших за числом таксонів типів серед класифікованих безхребетних.

Nematoda \ типом несегментованих червів, вкритих товстою кутикулярною оболонкою та таких що ведуть вільний або паразитичний спосіб життя. Contracaecum є родом паразитичних нематод. У ній Anisakis разом з іншими видами несуть відповідальність за важкий паразитоз людини, викликаний споживанням сирої (необробленої термічно) риби.

Життєвий цикл Contracaecum multipapillatum. Нематоди є типом несегментованих червів, і різні види можуть викликати серйозні паразитози (від пелікана проти годинникової стрілки: пелікан – остаточний хазяїн; яйця; личинкова стадія; перший проміжний хазяїн –циклопи (Копеподи); тилапія)

Тилапія інфікована круглими червами. Ліворуч – мальок тилапії, інфікований (Contracaecum multipapillatum), праворуч- сильно інфікована доросла тилапія.

Cestodes – плоскі черви

Cestoda – клас тварин з типу пласких червів, до якого входять близько 4,000 видів, майже усі вони паразитичні. Вони характеризуються доволі складним біологічними циклом , що включає декількох хазяїв, включно з людиною.

Вони є ендопаразитами травного тракту хребетних та ектопаразитами, зі стрічкоподібним тілом, що складається з низки сегментів, які називаються проглоттидами. В них немає власної травної системи.

Інфікована цестодами (стьожковими червами) печінка тилапії. Личинки (метацестоди) (Amirthalingamia macracantha) у печінці тилапії.

Методи профілактики для зменшення проблем, що виникають у зв’язку з рибоїдними птахами

• Елімінація. Відстріл цих небажаних пташиних відвідувачів рибних ставків непрактичний і часто незаконний, оскільки багато видів диких птахів охороняються законом у більшості західних країн.
• Пристрої для відлякування птахів. Велику кількість візуальних і звукових засобів стримування, іноді в комбінації, було випробувано з перемінним успіхом. Звукові засоби стримування включають гучні звуки (постріли, дзижчання, автоматичні газові гармати, феєрверки), записані людські голоси та сигнали лиха чи сигнали тривоги. Певні типи шуму, наприклад шуми, спричинені транспортними засобами, що проїжджають, виявилися неефективними для зменшення кількості птахів. Використовувати відлякувачі гучного шуму не рекомендується, якщо ділянка знаходиться поблизу місця проживання людей або якщо поблизу є худоба чи мисливські тварини. Поєднання методів стримування, як правило, ефективніше, ніж покладатися на одну стратегію.
• Зменшення вразливості до нападу рибоїдних птахів. Найпрактичнішим є будівництво фізичних бар’єрів. Було показано, що повне огородження деяких об’єктів аквакультури сітками є, мабуть, найефективнішим методом запобігання хижацтву всіх типів рибоїдних птахів.
• Патрулі що лякають, турбують. Для відлякування птахів на об’єктах аквакультури, особливо на великих об’єктах, широко використовуються патрулі, які мають на меті залякування у той чи інший спосіб, які використовують піше патрулювання чи транспортні засоби. Зазвичай таке патрулювання передбачає використання піротехнічних засобів. Ефективність техніки значною мірою пов’язана зі страхом, з яким птахи реагують на присутність людини. Однак ця техніка може стати дуже трудомісткою через необхідність патрулювання протягом дня та ночі. З цієї причини потрібні людські опудала, автоматичні підривники та інші пристрої, щоб доповнити ці патрулі, коли немає персоналу.

Профілактичні заходи для зменшення числа равликів (проміжних хазяїв) у ставках

• Хімічна обробка: мідний купорос 25 ppm протягом 72 годин, ретельно промити водою перед тим, як запустити рибу.

• Регулярна боротьба з бур’янами вручну або за допомогою гербіцидів.
• Механічна очистка: видалення мулу, що накопичився на дні ставків.
• біологічний контроль: використання риб – молюскоїдів, таких як чорний амур (Mylopharyngodon piceus) або ракоподібних, таких як гігантська річкова креветка (Macrobrachium rosenbergii).

Профілактичні заходи для зменшення числа копепод (проміжні хазяї) у земляних ставках:

• Хімічна обробка: Naled-Bromex – у багатьох країнах використання органічних фосфатів не дозволено під час культивування риби, призначеної для харчування людини.

• Dimilin (diflubenzuron)
• Біологічний контроль: використання риб-планктофагів, таких як строкатий товстолобик (Hypophthalmichthys nobilis).

Тобто, менеджерам рибного господарства та рибоводам для зменшення проблем, пов’язаних з птахами, доступні кілька профілактичних та покращувальних заходів. Однак лише кілька варіантів, окрім повного закриття запасів, ймовірно, будуть повністю ефективними, а комбінація стратегій, ймовірно, буде кращою, ніж покладатися на будь-який окремий захід. Слід ретельно розглядати економічну ефективність будь-яких заходів.

Я вдячний Dr Angelo Colorni за його критичні пропозиції під час написання цієї статті.

Natan Wajsbrot

Natan Wajsbrot є міжнародним експертом з питань здоров’я риб. Він має ступінь бакалавра біологічного факультету Університету Беер-Шева та ступінь магістра зоології марикультурі Університету Тель-Авіва. Протягом останніх 8 років він обіймав посаду головного іхтіопатолога у Phibro Aqua (https://www.pahc.com/aus/products-and-services/aqua/).