ТРАНСФЕР РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ У ВИРОБНИЦТВО(EUROFISH Magazine 3/2025 25–27 p.)

Автор:Eurofish.

Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.

Національний інститут морських досліджень і технологій “Grigore Antipa” зі своєю багатопрофільною командою вчених проводить цінні дослідження, що мають практичне значення. Мета полягає в тому, щоб продемонструвати потенційним інвесторам технічну здійсненність цих підходів.

Національний інститут морських досліджень і технологій “Grigore Antipa” (NIMRD) в Констанці є провідним центром морських наук в Румунії. Заснований у 1970 році і названий на честь видатного румунського зоолога Григоре Антіпа, інститут перетворився на мультидисциплінарний центр морських і прибережних досліджень, моніторингу екосистем і сталого розвитку. Сьогодні Інститут відіграє ключову роль у формуванні майбутнього морської аквакультури, збереженні біорізноманіття та управлінні морськими ресурсами в Румунії.

Зліва направо:, Dr Florin Tofte, генеральний директор, Dr Magda Nenciu, Bianca Mata, Dr Oana Marin та Dr Victor Nita, Начальник відділу морських живих ресурсів

Дослідження за різноманітними напрямами морських дисциплін

NIMRD функціонує як державний науково-дослідний інститут, що координується Національним управлінням наукових досліджень. Він проводить наукові дослідження, прикладні розробки та технічні консультації з питань морських екосистем, рибальства, аквакультури, динаміки узбережжя, моніторингу навколишнього середовища та впливу на клімат. Як національний орган з питань морського середовища Чорного моря, NIMRD відповідає за регулярну екологічну оцінку та моніторинг біорізноманіття, в тому числі відповідно до Рамкової директиви ЄС про морську стратегію. У той же час, він виконує більш широку регіональну роль. Як один з двох демонстраційних центрів аквакультури Генеральної комісії з питань рибальства в Середземному морі (GFCM), NIMRD надає експертизу та практичні рішення для розвитку сталої морської аквакультури в Чорноморському регіоні. Хоча теоретичною спеціалізацією інституту є молюски, він підтримує проекти з вирощування як молюсків, так і риб, враховуючи специфічні потреби Румунії та умови навколишнього середовища.

Морська аквакультура становить особливий інтерес

Д-р Niță, керівник відділу морських живих ресурсів, розповів про активну участь інституту в розвитку морської аквакультури в Румунії – недостатньо експлуатованому, але перспективному секторі. Незважаючи на законодавчу невизначеність і складні екологічні умови, NIMRD відіграє активну роль у дослідженні придатності видів, тестуванні технологій аквакультури та передачі ноу-хау потенційним інвесторам. Одним з яскравих прикладів є експериментальне вирощування райдужної форелі (Oncorhynchus mykiss) у морських садках. У партнерстві з приватним підприємцем інститут підтримав випробування з вирощування прісноводної форелі в Чорному морі протягом холодних місяців. Починаючи зі 100-грамової молоді, вирощеної на гірських фермах, форель була успішно акліматизована до морської води з мінімальним стресом і смертністю.

Випробування також визначили, що більші риби при заселенні в морську воду потребують більше часу для акліматизації. Рециркуляційні системи аквакультури (RAS) на об’єктах інституту показали, що форель у морській воді росла вдвічі швидше, ніж їхні прісноводні побратими, ймовірно, завдяки прискореному метаболізму та більшому споживанню корму. Однак така швидкість росту не може бути досягнута в морі, оскільки умови в установах інституту є більш сприятливими для росту, ніж у садках у морі. Хоча великомасштабне вирощування форелі в морських садках ще не працює в повному обсязі, дослідження підтверджує технічну можливість сезонного вирощування форелі в солонуватих умовах Чорного моря. Риба може перебувати в морі з жовтня по травень, коли температура сприятлива; за межами цього вікна вода занадто тепла для риби.

Результати особливо актуальні з огляду на зростаючий інтерес до так званого ‘чорноморського лосося’, який вже продається турецькими виробниками з використанням подібних методів. Доктор Nita пояснює, що роль інституту є подвійною: він розробляє і проводить початкові випробування на замовлення, а також прогнозує майбутні потреби в консультаціях і послугах, якщо морська аквакультура і аквакультура солонуватих вод буде розвиватися в Румунії. Так, наприклад, він провів випробування з вирощування лаврака і доради в солонуватих водних системах, оскільки це може виявитися ще одним видом, який може зацікавити підприємців. Пілотне дослідження показало, що в той час як дорада ріс швидко, лаврак ріс повільніше, але обидва види швидко адаптувалися до зміни морських умов на солонуваті.

Молюскові проєкти: Від дослідження до представлення результатів

Поряд з вирощуванням риб, NIMRD очолює зусилля з розвитку аквакультури молюсків. За підтримки GFCM Інститут розпочав пілотний проект з вирощування тихоокеанських устриць (Crassostrea gigas) з використанням дво- або тримісячної устричного спату, імпортованого з Італії, та інноваційних кругових садків, також розроблених в Італії. Така конструкція дозволяє саджалкам обертатися за течією, запобігаючи біологічному обростанню і допомагаючи формувати більш гладкі черепашки з більш високим виходом м’яса. Перші результати були багатообіцяючими: особини, вирощені в умовах Чорного моря, показали співвідношення м’яса до панцира понад 20%, що значно вище, ніж 5-15%, які зазвичай спостерігаються в Адріатичному морі. Такий високий вміст м’яса пояснюється багатим на поживні речовини фітопланктоном, який підтримується притоками прісної води Дунаю. Хоча у 2024 році прибережні води стали холоднішими, темпи зростання устриць залишалися сприятливими, і особини досягали ринкового розміру (>35 г) протягом декількох місяців. Планується утримувати їх протягом цілого року і спостерігати за довгостроковим зростанням до 100 г. Важливо, що види устриць, які використовуються, є дозволеними для аквакультури в Румунії.

Влітку NIMRD планує провести семінар, щоб представити ці результати та результати експериментів з рибою приватним інвесторам, рибалкам та політичним діячам, щоб надати комерційним суб’єктам впевненості в тому, що вони можуть займатися фермерським господарством. Наше завдання – продемонструвати, що вирощування риби і молюсків у Чорному морі є технічно можливим, – каже д-р Nita, додаючи, що якщо попит зросте, інститут планує побудувати місцевий інкубатор, щоб зменшити залежність від іноземного імпорту спату і забезпечити безперервність поставок для нових виробників.

Експерименти показують, що водорості мають величезний потенціал

Паралельно NIMRD інвестує в розширення своїх потужностей з вирощування мікроводоростей і макроводоростей – секторів з потенційно високим прибутком і екологічними перевагами – під керівництвом д-ра Timofte. За підтримки проекту Ex-Aqua, що фінансується Horizon, інститут розпочав розробку лабораторної та пілотної інфраструктури для вирощування водоростей. Разом з партнерами з Гентського університету та Інституту Альфреда Вегенера основна увага приділяється двом аспектам: розвитку місцевого досвіду у вирощуванні водоростей, а також виявленню та управлінню шкідливим цвітінням водоростей. Д-р Timofte пояснює, що водорості забезпечують більш швидке повернення інвестицій порівняно з мідіями або рибою, з меншою залежністю від умов відкритого моря, оскільки водорості можна вирощувати на наземних об’єктах. Інститут вже розпочав пілотне вирощування таких видів водоростей, як Ulva та Porphyra, які цінуються за їх використання в косметиці, біостимуляторах та фармацевтиці. Спіруліна використовується як вид початкового рівня завдяки простоті вирощування та знайомству з ринком.

Експерименти з вирощування устриць проводяться з використанням круглих кліток (саджалок), які обертаються з течією, що запобігає біологічному обростанню і робить черепашки більш гладенькими.

Проекти з макроводоростей також сприяють відновленню довкілля. Однією з пріоритетних сфер є Cystosetra barbata, вид, що формує середовище існування, якому загрожують заходи із захисту узбережжя від ерозії. Інститут експериментує з лабораторними методами розмноження як для підтримки майбутнього поповнення популяції в дикій природі, так і для визначення найбільш ефективних технологій вирощування, оскільки це буде ключовим фактором для будь-якого інвестора.

Проект працює над адаптацією технологій вирощування водоростей з Азії та Північної Європи до місцевих умов Чорного моря, використовуючи переваги високого рівня сонячного світла в Румунії, доступного простору для наземних систем і більш сприятливої структури витрат у порівнянні з північноєвропейськими країнами. Водорості мають багато потенційних застосувань, в тому числі як біопаливо, корми, добрива, продукти харчування, а також у косметичній, нутрицевтичній і фармацевтичній промисловості, каже д-р Timofte, але спочатку він зосередиться на більш легких продуктах, таких як добрива і біостимулятори для рослин, оскільки критерії вирощування водоростей для використання в цих галузях менш суворі, ніж для використання їх як продуктів харчування або кормів. Зрештою, ідея полягає в тому, щоб переконати інвесторів в економічній доцільності, щоб заохотити їх розпочати бізнес, який стимулюватиме економічну активність у регіоні.

Прикладна наука для екологічного моніторингу та безпечності

Робота інституту виходить за межі аквакультури. Його лабораторії також проводять токсикологічні дослідження таких забруднювачів, як пестициди, антибіотики та фармацевтичні препарати, знайдені в морському середовищі. Нещодавній експеримент був зосереджений на тебуконазолі, фунгіциді, що широко використовується в сільському господарстві. Навіть у низьких концентраціях він виявився високотоксичним для молоді кефалі, що викликає занепокоєння щодо впливу стоків на прибережні екосистеми. NIMRD дотримується протоколів OECD для тестування на гостру токсичність, прагнучи створити надійну базу даних про хімічні ризики в контексті Чорного моря.

Зміна клімату є ще однією сферою, що викликає все більше занепокоєння. Інститут зафіксував зміни температури води, коливання солоності, частоти штормів та шляхів міграції риби.

Наприклад, у 2024 році навесні прибережні води були незвично холодними, що завадило традиційній міграції дунайського оселедця вздовж румунського узбережжя. Замість того, щоб бути виловленими прибережними рибалками, цей вид залишився у відкритому морі перед тим, як потрапити в Дунай. У той же час, минулого літа спостерігався місячний період з незвично високою температурою води, яка поширювалася від поверхні до глибини 1,5 м. Це був вітряний період, тому рівень кисню у воді був досить високим, але часто висока температура призводить до цвітіння водоростей і виснаження кисню. Високі температури також фіксуються протягом більш тривалих періодів, іноді розтягуючись з літа до вересня або жовтня. Шторми також посилилися з роками, ставши більш руйнівними. Ці зміни мають наслідки як для рибальства, так і для планування аквакультури, а також сприяють поширенню чужорідних видів.

Перевірка технологій та екологічна стійкість

NIMRD також відіграє важливу роль у перевірці фізичної стійкості інфраструктури аквакультури. У 2024 році тестова установка інституту витримала рекордну 7,4-метрову хвилю, перевищивши попередні прогнози. Успішна витривалість цих установок кидає виклик скептицизму рибалок та політиків, які вважали, що бурхливість Чорного моря завадить розвитку аквакультури.

Ключовим моментом, наполягає д-р Dr Nita, є суворе дотримання технічних специфікацій, а не економія на витратах. Цей обережний, але науково обґрунтований підхід лежить в основі всіх польових експериментів NIMRD. Незалежно від того, чи досліджується швидкість росту риби, смертність устриць або структурна стабільність плавучих садків, інститут прагне надати комерційним суб’єктам реальні дані. За відсутності зрілих приватних інвестицій дрібномасштабні випробування NIMRD слугують життєво важливою демонстрацією здійсненності.

Відремонтовані лабораторії, нещодавно обладнані рециркуляційними аквакультурними системами, які використовуються для вивчення поведінки райдужної форелі в солоній воді.

Хоча NIMRD не є комерційним виробником, він має юридичну можливість створювати дочірні компанії або співпрацювати зі стартапами. Така гнучкість набуває все більшого значення, оскільки інститут прагне підтримувати інновації, залишаючись при цьому зосередженим на своїй основній дослідницькій місії. Наразі інститут оцінює внутрішні процедури для таких партнерств з метою сприяння сталому розвитку бізнесу, який застосовує висновки NIMRD у реальних умовах. Енергетична самодостатність – ще одна мета на майбутнє. Зростання цін на електроенергію спонукало інститут подати заявку на створення фотоелектричної інфраструктури для покриття власного споживання. Хоча регуляторні та технічні бар’єри залишаються, д-р Timofte відзначає довгострокову важливість зменшення залежності від зовнішніх джерел енергії, особливо з огляду на потреби лабораторного вирощування та систем аквакультури.

Місток між дослідженнями, регулюванням та підприємництвом

Зрештою, цінність NIMRD полягає в його здатності виступати в ролі сполучної ланки. Він надає наукове підґрунтя для формування політики, технічні консультації підприємцям та екологічні дані для національних та європейських систем моніторингу. Команда інституту, що складається з біологів, хіміків, фізиків, інженерів і техніків, співпрацює в різних галузях науки і працює над вирішенням складних морських проблем. Доктор Nita і його колеги регулярно співпрацюють з міжнародними мережами, від GFCM і ФАО до університетських консорціумів і проектів, що фінансуються програмою Horizon. Хоча сектор морської аквакультури Румунії все ще перебуває в зародковому стані, NIMRD створив передумови для його розвитку. Генеруючи знання, демонструючи життєздатність і ділячись досвідом, інститут позиціонує себе як наріжний камінь ‘блакитної’ економіки Румунії. Оскільки кліматичний тиск посилюється, а Європа прагне до більшої продовольчої безпеки та сталості, Чорноморський регіон не може залишитися осторонь. Такі інституції, як NIMRD, гарантують, що Румунія може брати участь не лише як спостерігач, але і як активний, реальний учасник у майбутньому управлінні морськими ресурсами.

EUROFISH Magazine 3/2025 25–27 p.