Всеукраїнський рибогосподарський форум «Рибне господарство України: на шляху до європейської інтеграції»
24 березня 2026 року в місті Києві відбувся Всеукраїнський рибогосподарський форум «Рибне господарство України: на шляху до європейської інтеграції». Організаторами форуму були Мінекономіки, Держрибагентство за сприянням Проєкту Європейського Союзу «Підтримка у проведенні українського законодавства, політики та інституцій у відповідність до acquis ЄС у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій» (EU4SmallFarms) та офісу ефективного регулювання BRDO.
Під час форуму Заступником Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарасом ВИСОЦЬКИМ були озвучені основні тези реформи рибного господарства, що ґрунтуються на запровадженні європейських стандартів, новітніх електронних сервісів та прозорих правил ведення рибогосподарського бізнесу. Голова Державного агентства України з питань меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Ігор КЛИМЕНОК ознайомив учасників форуму з інструментами реформування рибогосподарського сектору, а саме: імплементація українського законодавства до норм ЄС, цифровізація та покращення інвестиційної привабливості галузі.
Всі ці завдання наразі здійснюються у постійному діалозі між представниками держави, бізнесу, суспільства та міжнародних партнерів, що надають неоціненну допомогу у створенні ефективної, прозорої та конкурентної моделі рибного господарства в Україні.
В роботі форуму приймали участь представники міжнародних організацій – партнерів України на шляху до євроінтеграції, представники депутатського корпусу Верховної Ради України, урядовці, представники рибогосподарської науки, громадськості, бізнесу.
На дискусійних панелях обговорили важливі питання реформування рибогосподарського комплексу України – це процес інтеграції рибної галузі до європейського правового поля і стандартів, роль цифровізації та інших механізмів реформи на інвестиційну привабливість рибної індустрії.
Міжнародні партнери високо оцінили проведену роботу з євроінтеграції, цифровізації та переформатування ринку української рибної продукції і підтримали українську сторону щодо подальшої стратегії змін в рибогосподарському секторі. Народні депутати, представники рибогосподарського бізнесу, науки та громадськості теж наголосили на необхідності формування конкурентного і прозорого ринку в сфері українського рибного господарства.
Під час дискусій учасники форуму висловили низку тез, які, на думку фахівців, мають слугувати для реформаторів галузі орієнтирами на шляху євроінтеграції та створення сучасного та ефективного ринку.
До вашої уваги деякі з них:
- Рибна галузь України – недооцінений сектору вітчизняної економіки, що володіє потужним потенціалом.
- З європейського досвіду: для розкриття потенціалу рибного господарства необхідні чіткі процедури, ефективне адміністрування та інновації.
- Зміни українського рибогосподарського сектору в розрізі цифровізації та дерегуляції є необхідними умовами переформатування ринку під європейські стандарти.
- Є запит суспільства на здійснення інституційних змін роботи рибоохорони – в основі функціоналу Рибного патруля мають бути сервісні послуги, в тому числі захист бізнесу.
- Запровадження системи управління галуззю та системи простежуваності рибної продукції на основі цифрової платформи створюють можливість переведення роботи сектору рибного господарства України на засадах сталості та стійкості.
- Розбудова потенціалу спроможності рибного господарства може відбуватися за умови співпраці з європейськими рибогосподарськими фондами.
- Для подальшого просування реформ рибного господарства необхідна стратегія. В Україні вона існує.
- Неодноразово було наголошено, що управлінські рішення щодо розвитку рибогосподарського сектору мають прийматися на основі наукових обгрунтувань.
- Для розкриття потенціалу галузі необхідно розвивати виробництво з доданою вартістю, зокрема рибопереробку.
- Стратегія імпортозаміщення вітчизняної риби: кошти, що в процесі закупівель залишаються в країні – це інвестиція в галузь, а закупівля імпортованої продукції – це внесок в розвиток імпортера.
- Інвестиції у виробництво надходять лише в активи, що є власністю виробника. Проблема інвестиційної привабливості української аквакультури – відсутність у суб’єкта аквакультури права власності на виробничі фонди.
- Стимулювання розвитку сектору аквакультури неможливе без державної інституційної допомоги.
- Критерії розвитку рибної галузі: адекватні ціни на продукцію, надходження до бюджету, створення нових робочих місць.
- Любительське рибальство – сектор, який теж має трансформуватися відповідно до європейських практик.
Отож, реформування галузі продовжується, ми на правильному шляху, у нас є підтримка євроінтеграційним перетворенням, маємо розуміння і бажання. СЛАВА УКРАЇНІ.
