РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ «ВПЛИВ COVID-19 НА АКВАКУЛЬТУРУ УКРАЇНИ» ЗА 2020 РІК

Фахівцями Бюджетної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» було проведено опитування державних та приватних господарств на тему «Вплив COVID-19 на аквакультуру України».

Проведення опитування має важливе значення для розуміння становища рибницьких господарств після карантинних обмежень пов’язаних з COVID-19. Дослідження дає уявлення про функціонування аквабізнесу в умовах карантинних обмежень та вказує на фактори, які впливають на виробничі процеси аквакультури в цілому.

Анкета була підготовлена фахівцями БУ «МТЦ з аквакультури», запитання в ній стосувалися впливу від карантинних обмежень, та впливу на основні аспекти рибогосподарської діяльності: виробництва, збуту продукції, коливання ціни, підвищення виробничих затрат тощо.

Результати дослідження в більшій мірі підтвердили прогнози спеціалістів про деякий спад виробництва продукції аквакультури, але в цілому значного негативного впливу  українська аквакультура не зазнала.

Питання 1. Чи вплинув Covid – 19 на обсяги та асортимент виробництва продукції аквакультури у порівнянні з минулим роком?

На 60 % опитаних господарств Covid – 19 вплинув і обсяг та асортимент виробництва продукції аквакультури у порівняянні з минулим роком зменшився;

20% господарств відзначили, що Covid – 19 не вплинув на обсяг та асортимент виробництва продукції аквакультури у порівнянні з минулим роком;

10% господарств зазначили, що Covid – 19 вплинув та збільшив  обсяг та асортимент виробництва продукції аквакультури у порівнянні з минулим роком;

10% господарств не можуть відповісти на дане запитання.

Обсяги виробництва продукції аквакультури зменшилися у більш ніж половини опитаних господарств, причиною може слугувати –  загальне зниження рівня доходів населення, що призвело до зниження попиту на нішеві продукти. Інший фактор, який спричинив негативний вплив на асортимент виробництва – це видова специфіка об’єктів вирощування та відсутність високоякісних кормів. Деякі господарства закуповують корм із закордону, оскільки під час карантинних обмежень кордони було закрито, це ускладнило постачання корму закордонних компаній.

Питання 2. Чи спостерігалося падіння/зростання роздрібної/гуртової ціни на Вашу продукцію під час карантинних обмежень протягом 2020 року?

67% опитаних господарств не помітило ніяких змін стосовно падіння/зростання роздрібної/гуртової ціни на продукцію під час карантинних обмежень протягом 2020 року;

Для 22% господарств ціна на роздрібну/гуртову продукцію під час карантинних обмежень протягом 2020 року збільшилася;

11% господарств помітили зменшення ціни на  роздрібну/гуртову продукцію, під час карантинних обмежень протягом 2020 року.

Під час карантинних обмежень основні канали збуту продукції рибницьких господарств були закриті, крім продовольчих магазинів та супермаркетів. Тому в деяких регіонах об’єми продукції аквакультури, як виявились, перевищували попит населення і для її реалізації продавці вимушені були знижувати ціну на рибопродукцію (а це 11 % респондентів).

А у деяких регіонах відбулося зменшення запропонованої продукції аквакультури в торгівельній мережі, що викликало дефіцит. Це дало можливість 22 % респондентів підняти ціну власної продукції.

Питання 3. Чи виникали у Вас проблеми із транспортуванням товарної продукції територією України та перетині кордонів, якщо Ви займаєтесь зовнішньоекономічними операціями, протягом 2020 року?

– 25 % респондентів відзначили, що протягом 2020 року не виникало проблем із транспортуванням товарної продукції;

– 75% респондентів відповіли, що проблеми з транспортуванням товарної продукції протягом 2020 року виникали.

Криза, спричинена пандемією, призвела до обмеження транспортування товарної продукції аквакультури внаслідок порушення логістики, закриття експортних ринків, готелів, ресторанів, закладів громадського харчування та туристичної галузі, це мало негативний вплив на транспортування товарної продукції для 25 % респондентів.

 Питання 4. Чи були втрати рибницької продукції у зв’язку із складнощами її реалізації протягом 2020 року?

• 56% респондентів зазнали втрати рибницької продукції у зв’язку із складнощами її реалізації протягом 2020 року;
• Проте, 44% респондентів не зазнали втрати рибницької продукції протягом 2020 року.

Реалізація продукції аквакультури (здебільшого живої риби) відбувається у різні терміни і кожне господарство саме визначає терміни, спосіб та об’єми реалізації. Багато залежить від наявності у суб’єкта аквакультури ємностей для передпродажної перетримки риби, зимувальних ставків, садків для перетримки риби та рибопереробних потужностей. Це дає можливість ефективної диверсифікації продажу риби. Невеликі господарства, що не мають можливості перетримки або переробки реалізують свою продукції відразу після вилову. Очевидно, що таким господарствам вдалося реалізувати свою продукції до запровадження жорстких карантинних обмежень. Цим пояснюється відносно високий відсоток респондентів (44 %), які відзначили відсутність втрати рибницької продукції у зв’язку із складнощами її реалізації протягом 2020 року.

Питання 5. Чи виникали на вашому підприємстві нові фінансові затрати у зв’язку з карантинними обмеженнями?

Результати опитування:

– 67 % респондентів відзначили виникнення нових витрат;

– 33 % респондентів не помітили ніяких змін.

До основних фінансових витрат, які виникли у зв’язку з карантинними обмеженнями належать: витрати на перетримку риби, відхід живої риби при перетримці та втрата ваги, транспортні послуги та профілактичні заходи.

Питання 6. Які фінансові затрати виникли на Вашому підприємстві у зв’язку з карантинними обмеженнями?

• 50% респондентів зазнали фінансові затрати у зв’язку перетримки риби у водоймах;
• 25% респондентів зазнали фінансові затрати у зв’язку з транспортними послугами;
• 25% респондентів зазнали фінансові затрати у зв’язку з профілактичними заходами.

Під час карантинних обмежень основні канали збуту продукції рибницьких господарств були закриті, крім продовольчих магазинів та супермаркетів. Це стало причиною появи надлишку риби у водоймах та призвело до додаткових витрат, пов’язаних з утримання водних біоресурсів у виробничих потужностях (50%). Також, під час карантинних обмежень робота громадського транспорту була обмежена, суб’єктам аквакультури довелося перевести працівників на віддалений режим роботи, або знаходити можливості для доставки робітників до місця роботи.

Питання 7. Під час впровадження обмежувальних заходів щодо поширення коронавірусної інфекції виникали у Вас проблеми із ускладненнями пошуку робочої сили?

• 78% респондентів відзначили, що Covid-19 не викликав такої проблеми, як ускладнення пошуку робочої сили;
• 22% респондентів зазначили, що під час карантинних обмежень виникали проблеми із пошуком робочої сили.

Причини ускладнення пошуку робочої сили, знову ж таки пов’язані із обмеженням роботи громадського транспорту під час Сovid-19.

Питання 8. Зіштовхувалися Ви із ускладненнями з придбання витратних складових виробництва (посадковий матеріал, корми, обладнання, матеріали, тощо)?

– 44 % респондентів відзначили, що були ускладнення з придбанням витратних складових виробництва;

– 56 % респондентів відзначили відсутність ускладнення з придбанням витратних складових виробництва;

Карантинні обмеження в різних областях були різної жорсткості і в більшості розповсюджувались на пересування громадян, що ускладнило можливість підприємцям закупити рибопосадковий матеріал, особливо коли господарство яке їх йому постачало знаходилось у сусідній області. Саме це вплинуло на відповіді респондентів.

Питання 9. Чи сплачували Ви в повному обсязі обов’язкові платежі ( податки, оренда, тощо) протягом карантинних обмежень в 2020 році?

– 89 % респондентів відзначили, що сплачували в повному обсязі обов’язкові податки протягом карантинних обмежень;

– 11% респондентів, що не сплачували у повному обсязі обов’язкові податки протягом карантинних обмежень.

Незважаючи на жорстокі карантинні обмеження, що спричинили проблеми з обсягом та асортиментом продукції аквакультури, складнощі  з її реалізацією, нові фінансові затрати (перетримка риби, транспортні послуги, профілактичні заходи) та ускладнення придбання складових виробництва, більшість господарств у повному обсязі сплачували обов’язкові платежі (податки, оренда, тощо).

Питання 10. Чи вплинули карантинні обмеження на попит на рибу у вашому регіоні?

• 78% респондентів відповіли, що карантинні обмеження на попит на рибу вплинули;
• 22% респондентів відповіли, що карантинні обмеження на попит на рибу не вплинули.

Загальне зниження рівня доходів населення, призвело до зниження попиту на продукцію аквакультури, від цього постраждало 78% рибних господарств. У сільській місцевості реалізація продукції, як це було до карантинних обмежень, не відбувалась. Проте, торгівля частково відбувалась у великих містах. В цей період популярності набрали дешеві види риб наприклад: карась сріблястий.

Набрало деякої популярності схема замовлення свіжої рибної продукції через соціальні мережі, коли фермер приймав замовлення і виловлював лише необхідну кількість товару, після чого доставляв відразу до покупців. Проте обсяги продукції аквакультури реалізованої через інтернет-торгівлю нам не відомі.

ВИСНОВКИ

1. Більше половини респондентів (60 %) визначили негативний вплив карантину на обсяги та асортимент виробництва продукції аквакультури.
2. Обсяги реалізації господарства вимушені були зменшити через відсутність постійних покупців (ресторани, магазини) та фінансових можливостей населення, що загалом негативно вплинуло на фінансово-економічні показники самих господарства.
3. Виникали нові фінансові затрати (перетримка риби, транспортні послуги, профілактичні заходи).
4. 67% респондентів відмітили появу нових витрат, які є наслідком карантинних обмежень, найбільше респондентів (50%) зазначили, що до нових витрат відноситься перетримка риби, у зв’язку з  обмеженням обсягів реалізації продукції аквакультури внаслідок порушення логістики, закриття експортних ринків, готелів, ресторанів, закладів громадського харчування та туристичної галузі.
5. Найбільший вплив карантинних обмежень на національну аквакультуру спостерігався в сфері реалізації продукції (56%) зазнали втрати рибницької продукції у зв’язку із складнощами її реалізації. Але, вплив на виробничі процеси незначний.
6. 78% респондентів зазначили, що карантинні обмеження вплинули на попит на рибу у їхній місцевості. Проте, це не завадило 89% респондентів сплачувати у повному обсязі обов’язкові платежі (податки, оренда, тощо).