Аналіз проведення консультативно-дорадчої роботи БУ «Методично-технологічний центр з аквакультури» у 2022 році

Попри складні умови здійснення своєї діяльності у зв’язку з військовою агресією російської федерації,  працівники бюджетної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» (далі центр з аквакультури) протягом 2022 року продовжили надавати консультаційно-дорадчу допомогу усім зацікавленим в ній особам.

Фіксація консультаційної діяльності проводилась шляхом реєстрації кожної окремої консультації з подальшим внесенням інформації про неї в журнал реєстрацій. Проте, у зв’язку з нестабільною ситуацією в країні, велика кількість наданих консультацій не була зареєстрована. В журналі реєстрації зафіксовано тільки 52 консультації, з яких більшість надано у телефонному режимі.

Найбільш поширеною темою протягом 2022 року було роз’яснення щодо законодавства у сфері аквакультури як приватним особам, так і деяким державним організаціям. Відмінним від інших років є те, що у 2022 році більшість консультацій була надана саме державним органам управління. Велика увага приділялась співпраці з українським офісом ФАО, з представниками Офісу ефективного регулювання BRDO. Також була надана інформація представнику Грузії щодо можливості придбання сигових видів риб. Представники ж аквакультурного бізнесу здебільшого цікавились методами та технологіями вирощування водних біоресурсів.

Проаналізувавши одержану інформацію, в результаті маємо майже 40 відсотків наданих консультацій щодо законодавства та більше 19 відсотків консультацій з вирощування різних видів водних біоресурсів.

Багато респондентів цікавились питаннями створення, розвитку, ведення діяльності рибницьких господарств та придбання різних видів риб, що склало близько 12 та близько 6 відсотків відповідно.

У грудні 2022 року працівники центру з аквакультури прийняли участь у розробці грантової підтримки ФАО для мікро- та малих виробників аграрної продукції Львівщини, а також надали роз’яснення виробникам щодо її застосування. Так відсоток обговорення цього питання склав близько 12 відсотків від загальної кількості зареєстрованих консультацій.

Ще однією надзвичайно важливою темою для сучасної вітчизняної аквакультури є питання застосування сучасних спеціалізованих рибних кормів та кормовиробництва. Серед консультацій цього напряму були питання ефективності використання українських рибних кормів, їх асортимент та якість.

Більшість осіб (юридичні та фізичні), що звертались до нас за консультаційною підтримкою активно цікавились питаннями оренди водних об’єктів та гідроспоруд, технологічних аспектів розвитку марикультури, експертного потенціалу різних видів риб, ринку аквакультурної риби в України та ін.

Також об’єктом цікавості були питання конструкції і реалізації плавучих садків в Україні, ціни на рибопосадковий матеріал, заповнення статистичної звітності щодо впливу браконьєрства та бакланів на аквакультуру України.

Дані по напрямкам наданих консультацій у відсотках наведені нижче в діаграмі (мал.1).

Мал. 1. Відсоток наданих консультації за напрямами.

В розрізі областей найбільш активними були Київська, Львівська, Івано-Франківська, Одеська, Миколаївська області та місто Київ (мал. 2).

Мал. 2. Кількість наданих консультації по областях.

По місту Київ консультації надавалися здебільшого щодо законодавства у сфері рибного господарства, а представники Київської області цікавились в основному питанням вирощування різних видів водних біоресурсів.

Представників Львівської області в основному цікавили роз’яснення по грантовій програмі ФАО; щодо діяльності господарства з вирощування ракоподібних та придбання плідників коропових видів риб.

Представників Івано-Франківської області – технологія створення садкового господарства; перспектива відтворення аборигенних видів риб у Західній України;  допомога у розробці аквакультурної програми розвитку регіону.

Представників півдня України, а саме Миколаївщини – цікавила інформація щодо розвитку рибницького господарства на Південно-Українській АЕС; вирощування раків та вирощування кларієвого сома в басейнах.

Представників Одещини – питання щодо можливості вирощування раків; можливості співпраці по рибопродукції та щодо законодавчого врегулювання спеціального використання водних біоресурсів у басейні Чорного моря у 2022-2023 роках.

Серед інших областей за консультаційною підтримкою до центру з аквакультури звертались з Дніпропетровської, Житомирської, Полтавської, Черкаської та Чернівецької областей.

Надано консультацію представнику Грузії.

З початку вторгнення російської федерації на територію України працівники установи намагалися в межах своєї компетенції надавати різнопланову інформаційну допомогу з питань аквакультури особистими засобами зв’язку через перебування на дистанційному режимі роботи. Також активно проводились опитування суб’єктів аквакультури про їх стан та роботу під час воєнних дій, консультаційна допомога та моніторинг щодо можливості функціонування господарств у воєнний період, налагоджувались зв’язки з громадськими організаціями зарубіжних країн з метою формування гуманітарної допомоги для України та підтримки нашої держави. Також продовжувалось регулярне висвітлення різноманітної галузевої інформації на сторінці установи у Фейсбук (https://www.facebook.com/bumtcaqua) та на сайті бюджетної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» (https://bumtca.com.ua).

Висновки.

1. Аквакультура в Україні продовжує стагнувати – про це говорять статистичні показники виробництва продукції аквакультури за галузевою формою звітності № 1А-риба (річна) «Виробництво продукції аквакультури за 2022р.». Продовжується зменшення обсягів виробництва, є системні проблеми у сферах управління, орендних взаємовідносин тощо. Стан сектору погіршився з початком військової агресії росії. Вирішення цих проблем потребують комплексних підходів та рішень уряду шляхом внесення відповідних змін до нормативно-правових актів.
2. Тінізація виробництва продукції аквакультури в Україні є досить високою. Це реакція бізнесу на несприятливий бізнес клімат та відсутність державного регулювання і підтримки цього сектору агропромислового комплексу держави. Однак навіть внаслідок військових дій на території України у 2022 році не відбулося тотального обвалу виробництва продукції аквакультури, який очікувався. Це дуже схоже на інерцію виробничих процесів, але через тінь визначити «запас міцності» вітчизняного виробничого сектору неможливо.
3. Вкотре констатуємо про найбільший інтерес у суб’єктів аквакультури до норм законодавства. Традиційно високий відсоток консультацій щодо орендних відносин в аквакультурі. Оренда водних об’єктів (та їх частин) і гідротехнічних споруд є проблемою № 1 навіть у військові часи.
4. Приємно відмітити, що інтерес до аквакультури, попри війну та інші негаразди, в українців залишається. Серед найбільш популярних консультацій – який напрямок з аквакультури є найбільш прибутковий, ризики бізнесу та порядок оформлення необхідних документів. Є запит суспільства щодо створення методичних посібників по конкретному об’єкту розведення (виду) аквакультури.
5. Актуальним питанням серед суб’єктів аквакультури – порядок отримання грантової допомоги від міжнародних організацій. У 2022 році представництвом ФАО ООН в Україні була ініційована грантова програм з підтримки малого бізнеса у сфері сільського господарства, в тому числі аквакультури. Як показує практика український бізнес потребує запровадження різних фінансових інструментів, особливо дотаційних, але не має достатнього досвіду для отримання такої підтримки. Цей напрямок для нас є перспективним і потребує відповідних знань та навчання щодо заповнення спеціальних форм.
6. Тінізація та інші негаразди в процесах виробництва продукції аквакультури є гальмівними факторами розвитку, але все ж таки інтерес вітчизняного бізнесу інвестувати в аквакультурну сферу залишається. Можна сказати, що українці зацікавлені вкладати кошти і розвивати власні рибницькі господарства (найчастіше мікро- та малі ферми), але ризики, пов’язані з процедурами оформлення документів дозвільного характеру переважають.

березень 2023 року.