Джерела: Поул Оле Нільсен (Poul Ole Nielsen), Qfish / Eurofish (3 липня 2026 р.); редакція Eurofish Magazine, Eurofish (9 лютого 2026 р.). Переклад та аналітична адаптація виконані фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.
Рибні аукціони за своєю природою працюють за класичним і прозорим комерційним принципом: товар отримує той, хто пропонує найвищу ціну. Проте сучасні аукціонні майданчики давно вийшли за рамки простого продажу — сьогодні вони пропонують комплексні послуги з контролю якості, сортування, оцінки, зберігання, розподілу та навіть первинної переробки рибної сировини.
Данські рибні аукціони є першою та ключовою точкою входу свіжої риби на європейський ринок, але у 2026 році вони змушені вести складну боротьбу на кілька фронтів: проти кліматичних змін, зростаючого бюрократичного тиску та майбутніх жорстких вуглецевих податків.
- Цифровізація та консолідація: логістична оптимізація
Протягом останніх років сектор рибної торгівлі в Данії пройшов через глибоку консолідацію. На сьогодні в країні діє кілька потужних аукціонних майданчиків, чотири з яких — у містах Тюборон (Thyborøn), Торсмінде (Thorsminde), Хвіде Санде (Hvide Sande) та Гіллелейє (Gilleleje) — працюють під єдиною структурою управління та використовують передову голландську цифрову систему PEFA. Окремі великі аукціони також успішно функціонують у портах Ханстхольм (Hanstholm), Хіртсхальс (Hirtshals), Страндбю (Strandby) та Грено (Grenaa).
Консолідація призвела до злиття місцевих приймальних та сортувальних пунктів. Водночас це не погіршило становище дрібних рибалок у віддалених регіонах: спеціалізовані рефрижераторні вантажівки регулярно об’їжджають навіть найменші причали, збирають улов та оперативно доставляють його на великі аукціони. Завдяки невеликим відстаням рибалки виграють від об’єднання їхньої продукції у великі однорідні партії, що дає змогу отримувати значно вищі ціни.
Сучасні данські аукціони пропонують як традиційні фізичні торги, так і онлайн-трансляції:
- фізичний формат: залишається затребуваним місцевими переробними компаніями, які мають заводи безпосередньо в порту та відправляють своїх експертів для особистого оцінювання якості сировини, наприклад, при купівлі преміального норвезького омара під керівництвом аукціоніста;
- цифровий формат (онлайн-аукціон): дає можливість проводити торги значно швидше та залучати покупців з інших країн, зокрема з Нідерландів та Франції, які отримують детальні електронні дані про кожен лот та коробку риби. Наприклад, покупець у Парижі може придбати лот онлайн та гарантовано отримати свіжу рибу на свій склад протягом 24 годин.
Різниця в цінах між цими двома форматами є мінімальною.
- Норвезький вектор: Данія як комерційні ворота до ЄС
Для данської рибопереробної індустрії улови іноземних суден є критично важливим джерелом постачання сировини. Більші аукціони активно залучають іноземні кораблі для розвантаження у своїх портах, створюючи позитивний комерційний цикл: більше риби приваблює більше покупців.
Головним рушієм цього процесу є гроші. Ціни на данських аукціонах стабільно є вищими порівняно з іншими великими європейськими хабами — такими як Урк (Нідерланди), Зебрюгге (Бельгія) чи Булонь-су-Мер (Франція). У результаті норвезькі рибалки дедалі частіше віддають перевагу Данії, ігноруючи своїх місцевих покупців. У 2025 році данська влада зафіксувала рекордні 26 317 тонн вивантажень безпосередньо з норвезьких рибальських суден (що майже на 10 000 тонн більше, ніж у 2024 році), де оселедець склав 21 365 тонн, а сайда — 2 057 тонн.
Крім того, капітани цінують гнучкість: значну частину улову вивантажують на півночі Норвегії та оперативно доставляють на данські аукціони автомобільним транспортом, що є фінансово вигіднішим та допомагає суднам не витрачати час на переходи, а залишатися в морі на промислі. Покупець на аукціоні в Ханстхольмі знає, що придбана норвезька риба досягне ключових європейських ринків споживання всього за 24–36 годин.
Наукові дослідження в Норвегії підтвердили економічну доцільність аукціонної конкуренції: збільшення кількості покупців напряму підвищує ціни. Наприклад, при торгівлі замороженою тріскою поява другого учасника торгів піднімає ціну на 4,51% (порівняно з торгами з одним покупцем), третього — на 6,47%, четвертого — на 7,18%, а п’ятого — на 9,88%.
- Кліматичні зміни та трансформація асортименту
Підвищення температури моря внаслідок глобального потепління безпосередньо впливає на асортимент риби. Традиційні види Північного моря поступово мігрують або скорочують свою чисельність, натомість у сітках данських рибалок дедалі частіше з’являються теплолюбні південні види, такі як барабулька, європейський лаврак, зевс (сонцевик) та кефаль-губач. Також фіксується зростання вилову норвезьких омарів та збільшення попиту на кальмарів.
Загалом у 2025 році через данські аукціонні платформи було реалізовано близько 48 000 тонн свіжої риби із загального обсягу в 174 000 тонн, вивантажених у країні для споживання людиною. При цьому спостерігається чітка спеціалізація портів:
- Гіллелейє та Страндбю лідирують у продажах норвезького омара;
- Ханстхольм є головним центром торгівлі білою рибою (тріскоподібними);
- Тюборон домінує в сегменті камбалових видів риби.
- Бюрократичний тиск та вуглецевий податок: загрози для бізнесу
Попри високу ефективність, данська аукціонна модель потерпає від надмірного регуляторного навантаження, яке нав’язують політики. Директор компанії Qfish Поул Оле Нільсен (Poul Ole Nielsen) зазначає, що хоча ЄС постійно посилює вимоги контролю, данські чиновники додатково затягують та ускладнюють їх впровадження на національному рівні. Це змушує бізнес дублювати звіти по два-три рази без жодного практичного сенсу.
Найбільш критикованим є новий Регламент контролю ЄС (2023/2842). Він вимагає повторно перезважувати на суходолі рибу, яка вже була офіційно зважена й упакована на борту судна за допомогою сертифікованих ваг. Для цього рибу доводиться пересипати в нові ящики без льоду, що травмує сировину, відкладає торги на наступний день та призводить до втрати свіжості, зменшення терміну придатності й падіння ціни.
Ще одним викликом є намагання деяких політиків повністю заборонити донне тралення. За оцінками експертів, заборона тралового лову не є науково обґрунтованою, проте вона здатна повністю знищити данське рибальство в його сучасному вигляді та моментально позбавити аукціони 80% їхнього фінансового обороту.
Додатковий тиск створює майбутній екологічний податок на CO₂ для риболовецьких суден. Його впровадження вже відкладали, оскільки воно призвело до різкого скорочення заходів іноземних суден у данські порти. Проте податок планують поетапно запровадити:
- з 2029 року — за ставкою 375 данських крон за тонну CO₂;
- з 2030 року — повна ставка складе 750 данських крон за тонну CO₂.
Пан Нільсен попереджає, що це рішення матиме катастрофічні наслідки для данської рибопереробної промисловості, чий річний оборот у 2020 році оцінювався у 21 млрд данських крон, забезпечуючи роботою близько 1800 осіб.
- Захист від незаконного промислу (ННН)
Завдяки тотальному цифровізованому контролю, данські аукціони є надійно захищеними від потрапляння нелегальної продукції. Усі імпортні улови супроводжуються обов’язковими сертифікатами вилову, а дані про розвантаження миттєво передаються державним органам та автоматично звіряються з електронними судновими журналами. Експерти наголошують, що ризик ННН-продукції (незаконного, незареєстрованого та нерегульованого рибальства) на аукціонах практично відсутній, а потенційні лазівки для браконьєрів існують хіба що в секторі прямих неконтрольованих продажів.
Висновок
Данські рибні аукціони успішно модернізуються, впроваджуючи передові системи електронних торгів (PEFA) та залучаючи іноземних постачальників високими цінами й першокласним сервісом. Проте їхня подальша життєздатність як ключового європейського дистрибуційного вузла критично залежить від здатності регуляторів послабити бюрократичний тиск, скасувати вимоги щодо подвійного перезважування риби та знайти компроміс у питаннях екологічного оподаткування.
