Автори: Kocour, M. Prchal, J. Lipka, O. Valentová, Kocour Kroupová
Вступ
У Центральній Європі, особливо в Чехії, коропа звичайного розводять у штучних ставках, здебільшого за умов напівінтенсивного господарювання. Більшість ставків були побудовані кілька століть тому, вільно розташовані в ландшафті і нагадують природні озера, басейни та водно-болотні угіддя. Такі ставки виконують інші, крім суто товарного рибництва, важливі екологічні та невиробничі функції. Це є причиною безперервних публічних дискусій про сучасну роль ставків та розведення коропа звичайного. Практики рибальства часто критикують як руйнівні для біорізноманіття та якості води (Pechar, 2000). Немає жодних сумнівів щодо впливу популяції коропа звичайного на екосистеми ставків, але на якість води у ставках впливають і багато інших чинників. Проте, якщо поглянути на систему вирощування коропа звичайного в Чехії як на цикл виробництва тваринницької продукції, то важко знайти іншу подібну систему з точки зору добробуту тварин та вуглецевого сліду (Roy et al., 2020). З точки зору рибовода, для рентабельності вирощування коропа звичайного важливо максимізувати вихід рибної маси з одиниці водної площі. Одночасне дослідження показало, що коропові стада з вищим потенціалом продуктивності краще використовують природну продуктивність екосистеми ставка (Kocour et al., 2022). Тут ми зосередилися на взаємозв’язках між виробничими параметрами, типом використовуваних додаткових кормів та основними параметрами якості води, щоб оцінити рівень можливого негативного впливу більш високого обсягу виробництва коропа в ставках на навколишнє середовище.
Матеріяли та методи
Протягом 2019-2022 рр. було досліджено 60 ставків (площею від 0,8 до 11,7 га) за основними показниками якості води: амонійний азот (N-NH4+), нітратний азот (N-NO3-), загальний неорганічний азот (TIN), загальний фосфор (TP), хімічне (CODMn) та біохімічне (BOD5) споживання кисню. Проби води відбиралися один раз на місяць з травня по вересень (тобто протягом основного вегетаційного періоду) поблизу вихідного отвору ставка та у притоках (за наявності). Середні значення параметрів якості води для кожного ставка та року були розраховані на основі п’яти значень. Баланси між параметрами якості води на виході та в притоках були розраховані там, де це було застосовно. Ставки було зариблено різними віковими категоріями (AC) коропа звичайного- двома породами дзеркального коропа з різним потенціалом продуктивності (позначені як М2 та М2 х AL) та контрольною групою лускатого коропа (для оцінки умов у ставку). Риб годували двома видами додаткових кормів (пшеничне зерно або шрот та рослинний гранульований корм). Під час збирання врожаю реєстрували кількість та середню масу дзеркального та лускатого коропа, що вижили, а також розраховували кінцеву масу коропа та масову продуктивність запасів дзеркального та лускатого коропа в розрахунку на 1 га акваторії ставка. Також враховували кількість витраченого корму та інші фактори (зимовий період, присутність диких качок, надмірна кількість небажаної риби). Після виключення некоректних даних до статистичного аналізу (однофакторний та багатофакторний ANOVA, непараметричний U-критерій Манна-Уітні, ANCOVA, множинна кореляційна матриця, PCA) було включено інформацію з 41 ставка.
Результати
Дані показали значно вищий приріст маси (WG) у тварин М2 х AL у деяких вікових категоріях порівняно з М2. Протягом третього вегетаційного періоду різниця у прирості ваги становила до 33,6 % залежно від типу аналізу. Навіть виживання, як правило, було кращим у групі M2 x AL, але різниця була статистично незначущою. Також було показано, що уніфікований врожай/вихід (MY) і коропа (CM) у групи M2 x AL були вищими, ніж у групи тварин M2, хоча і незначно. Однак, частка гроупи M2 x AL у загальній MY коропа була значно вищою порівняно з групою M2. Сумарна MY коропа у ставках коливалася від 203 кг*га-1 до 1246 кг*га-1. Статистичний аналіз не виявив потужних взаємозв’язків між якістю води та параметрами вирощування коропа (MY, CM, типом використовуваного коропового стада, кількістю використовуваного додаткового корму та питомим кормовим коефіцієнтом). З іншого боку, зв’язок між деякими параметрами якості води був значним, від помірного до високого. Баланси між якістю вхідної та вихідної води вказують на те, що екосистема ставка не змінила якість води суттєво, навіть якщо параметри органічного забруднення можуть бути помірно змінені по відношенню до маси коропа в ставках.
Обговорення та висновки
Припускалось, що у ставках з вищим вмістом СМ у воді спостерігаються вищі рівні TP, TIN, COD та BOD5. У представленому дослідженні СМ у ставках варіював у досить широких межах, але не було виявлено жодних кореляцій СМ зі згаданими параметрами, за винятком помірної, але значущої кореляції з COD. Здається, що можуть існувати більш важливі фактори, відповідальні за екологічний стан ставків, ніж СМ, поширений у ставках Чехії. Порівняння історичних даних і наших спостережень за рівнем ТР у ставках Чехії (Pechar, 2000) показало, що з 1990-х років не спостерігається збільшення рівня цієї основної поживної речовини, відповідальної за евтрофікацію води. Баланси параметрів якості води у припливній та вихідній частинах ставків чітко показали, що у досліджуваних нами ставках в середньому зменшився вміст TIN (на 1,91 мг*л-1), практично не змінився вміст TP (-0,003 мг*л-1) і лише незначно збільшився вміст COD (2,95 мг*л-1) та BOD5 (5,21 мг*л-1). Що стосується органічного забруднення, то позитивний вплив ставків можна побачити хоча б у тому, що вони збільшили частку органічної речовини, яка може бути легко біологічно мінералізована (на 2,26 мг*л-1). Крім того, отримані результати свідчать про те, що вплив СМ у ставку на збільшення органічного забруднення є досить малим. На основі отриманих результатів можна зробити висновок, що певне збільшення середнього вмісту СМ у ставках, що є необхідною умовою для реалізації програми селекційного відтворення, не повинно кардинально впливати на основні показники якості води.
Подяки
Це дослідження було підтримано Мінсільгоспом Чеської Республіки, проєктом Національної агенції з сільськогосподарських досліджень (NAZV) No. QK1910430.
Посилання
Kocour, M., Prchal, M., Lipka, J., Gela, D., 2022. The effect of a genetically improved common carp stock on the productivity of pond ecosystem from fish farmer point of view: implication for selective breeding in nature-close conditions, Aquaculture Europe, 27–30 September, Rimini, Italy.
Pechar, L., 2000. Impacts of long-term changes in fishery management on the trophic level water quality in Czech fish ponds. Fisheries Management and Ecology 7, 23-31.
Roy, K., Vrba, J., Kaushik, S.J., Mraz, J., 2020. Nutrient footprint and ecosystem services of carp production in European fishponds in contrast to EU crop and livestock sectors. Journal of Cleaner Production. 270, 122268.
Повний збірник тез за посиланням: Balanced Diversity Aquaculture Development
