Автор: Jason Holland
Стаття від: 5 липня 2023 року
Звіт FAO підкреслює життєво важливу роль, яку відіграє дрібномасштабне рибальство в забезпеченні глобальної продовольчої безпеки та сталого розвитку
Останнє глобальне дослідження FAO, “Висвітлення прихованих урожаїв: внесок дрібномасштабного рибальства в сталий розвиток,” підкреслює ту життєво важливу роль дрібномасштабного рибальства, яку воно відіграє у забезпеченні продовольчої безпеки та сталого розвитку.
Дрібномасштабне рибальство (SSF) відіграє вирішальну й безпосередню роль у забезпеченні засобів до існування приблизно півмільярда людей, забезпечуючи продовольчу безпеку та засоби до існування в незліченних прибережних регіонах, але воно також стає все більш важливим компонентом ширшої глобальної продовольчої системи. Але щоб забезпечити майбутнє сектору, експерти повідомляють, що його потрібно зробити набагато більш опірним, пружним.
Поряд із розширенням можливостей громад і культур, залежних від дрібномасштабного рибальства, таким чином, щоб вони стали більш життєздатними та справедливими, такі напрямки дій розглядаються як шлях до досягнення багатьох Цілей сталого розвитку (ЦСР), прийнятих Організацією Об’єднаних Націй та підтримуються її членами.
Згідно з останніми оцінками ФАО, загальний дохід від першого продажу вилову продукції дрібномасштабного рибальства склав 77 мільярдів доларів США, включаючи 58 мільярдів доларів від морської діяльності та 19 мільярдів доларів від операцій на суходолі (внутрішні водойми) В обсязі це дорівнює приблизно 36,9 мільйонам тонн сировини зі значними відмінностями в її технологічному та операційному масштабі та складності, хоча в багатьох випадках збір даних і моніторинг є недостатніми для достовірної оцінки.
Крім того, за приблизними оцінками, 90 % усіх зайнятих у рибальстві у цілому– близько 60 мільйонів людей – припадає саме на сектор SSF, причому жінки становлять 40 % робочої сили.
Цінність і виклики, з якими має справу дрібномасштабне рибальство, додатково розглядаються в нещодавньому глобальному дослідженні ФАО, “Висвітлення прихованих урожаїв: внесок дрібномасштабного рибальства в сталий розвиток.” Це дослідження надає інформацію, яка кількісно визначає та покращує розуміння ролі дрібномасштабного рибальства в сферах продовольчої безпеки та харчування, сталого існування, викорінення бідності та здорових екосистем. У монографії також досліджується питання гендерної рівності, а також характер і масштаби управління цим рибальством.
Дослідження було проведено на підтримку впровадження Добровільних керівних принципів забезпечення сталого дрібномасштабного рибальства в контексті продовольчої безпеки та викорінення бідності (Керівні принципи SSF), які були розроблені, щоб виокремити важке становище дрібномасштабних рибалок, працівників та пов’язаних з ними громад. Ці рекомендації були опубліковані як внесок до Міжнародного року кустарного рибальства та аквакультури 2022. Окрім підтвердження того, що кілька країн впроваджують Керівні принципи SSF і що збір надійних даних про рибальство є ключовим фактором їхнього успіху, це дослідження визначає, що продукти з рибальства є “вирішальним і іноді незамінним” джерелом мікроелементів і жирних кислот, важливих для росту та здоров’я людини.
Образливі числа
На нещодавньому Форумі з питань майбутнього морепродуктів (Seafood Futures Forum), організованому Морською наглядовою радою (MSC) на виставці Seafood Expo Global (SEG) 2023 у Барселоні, директор ФАО з питань рибальства та аквакультури, професор Manuel Barange наголосив на важливості водних харчових продуктів у досягненні ЦСР відповідно до порядку денного Блакитної трансформації ООН– не в останню чергу їх здатність подолати голод і бідність.
“ Однією з найжахливіших статистик, яку ми маємо, є те, що кількість людей, які недоїдають, у світі зросла до 800 мільйонів осіб,” – сказав він. “ Це образа нашої свідомості, це образа нас самих, і нам потрібно знайти для цього рішення.”
Продукти харчування з гідробіонтів є ключовою частиною глобального вирішення проблеми голоду, оскільки вони не зростають в ціні з такою ж швидкістю, як інші продукти, а також тому, що вони пропонують значну різноманітність людського раціону, пояснив Barange.
“Ми виловлюємо трохи менше 3000 видів риби по всьому світу, і ми вирощуємо в аквакультурі 650 видів – якщо ви порівняєте це з наземним тваринництвом, ви усвідомите наш потенціал. Але справа не лише в білках,” – сказав він. “Якщо ви подивитеся на склад мікроелементів сардин і мідій порівняно з куркою та яловичиною, це дивовижно. Справа не лише в обсязі їжі, а й у тому, як ми покращуємо стан харчування нашого населення.”
ФАО прогнозує, що між 2020 і 2030 роками буде досягнуто 6-відсоткове зростання світового виробництва риби та 22-відсоткове зростання аквакультури. Незважаючи на те, що ці тенденції призведуть до збільшення споживання на душу населення на 1,2 кілограма, будуть регіони, зокрема в Африці, де кількість споживаної водної їжі знизиться, оскільки зростання виробництва не встигає за зростанням населення, каже Barange.
“Саме з цієї причини ми не можемо заспокоюватися цими тенденціями; нам потрібна блакитна трансформація – це визнання того, що без змін ми не побачимо, що сектор забезпечить сталу та продуктивну віддачу, яка нам потрібна,” – сказав Barange.
Підтримка зростання споживання
Учасники форуму почули, що програма Блакитної трансформації ФАО має три цілі: по-перше, інтенсифікувати та розширити сталу аквакультуру, щоб задовольнити глобальний попит на водну їжу та справедливо розподілити вигоди. По-друге, забезпечити ефективне управління всіма рибними промислами для забезпечення здорових запасів і справедливих засобів до існування. Нарешті, оновити ланцюжки створення вартості для забезпечення соціальної, економічної та екологічної життєздатності водних харчових продуктів.
Відповідно, очікувані результати організації ООН полягають у тому, що виробництво аквакультури зросте щонайменше на 35 % до 2030 року, особливо в регіонах з дефіцитом їжі; умовами для цього буде забезпечено за рахунок того, що, як розраховує ФАО, до визначеного терміну 100 % морського та рибальства у внутрішніх водоймах знаходяться під ефективним управлінням, а ННН-рибальство викорінено; і втрати та відходи скорочуються вдвічі, з більшою прозорістю та можливістю відстеження, кращим доступом до ринку та більш справедливою прибутковістю.
Що стосується ефективного управління, Barange підкреслив, що ФАО вважає дві третини світового рибальства сталим, і ця частини рибальства є найбільшою і більш прибутковою, і цими різновидами рибальства каще керують, ніж меншими, і в цих краще керованих рибальствах біомаса запасів постійно зростає, починаючи приблизно з 2005 чи 2006 року.
“Головна відмінність – це управління, менеджмент,” – сказав він. “Коли ви управляєте ними, вони стають сталими. Якщо ви не робите цього, не докладаєте зусиль з управління, вони не стають сталими,” – сказав Barange. “Ми змоделювали, що якщо ми досягаємо блакитної трансформації/перетворення, то ми можемо очікувати зростання споживання на душу населення до 25,5 кілограмів до середини століття. Але невдача трансформації – якщо ми не зможемо поставити рибальство під управління, якщо ми не зробимо аквакультуру сталою, та якщо ми не розвинемо ланцюжок створення вартості – тоді ми можемо спостерігати зниження споживання на душу населення до 19 кілограмів на людину. Наслідком цього є більший тиск на наземні продовольчі системи і, отже, більше екологічних проблем.”
Висвітлення прихованих врожаїв(Illuminating Hidden Harvests) доповнює це, заявляючи, що досягнення ЦУР 2 (нульовий голод) буде неможливим у багатьох місцях без сталого або посиленого внеску водних продуктів харчування, і що дрібномасштабне рибальство відіграє “видатну роль” у цьому постачагнні. Звіт про приховані врожаї додає, що “ прямі харчові переваги реалізуються через забезпечення сімей багатою поживними речовинами їжею, тоді як непрямі вигоди накопичуються через економічні шляхи, коли дрібномасштабне рибальство забезпечує засоби до існування для чоловіків і жінок і, отже, дохід для покупки їжі.”
Аналіз показує, що наближеність до SSF також пов’язана зі зменшенням нерівності у споживанні риби між заможними та бідними домогосподарствами в середньому на 30 %; що це збільшує доступ до свіжої риби до 13 разів і збільшує різноманітність раціону у дітей, і що найбільшу користь отримують від цих багатих поживними речовинами продуктів маленькі діти в сільській місцевості з родин з низьким і нижчим середнім рівнем доходу.
Відповідно до звіту IHH, для забезпечення того, щоб харчові переваги від SSF та рибних продуктів загалом розподілялися між ланцюжками створення вартості, щоб включити вразливі групи, з подальшими ініціативами, необхідними для забезпечення оптимізації цих переваг, необхідні відповідні стратегії.
У звіті також висновується, що для забезпечення сталих SSF будуть потрібні нарощування потенціалу, партнерства та спільні зусилля урядів, дрібних рибалок, працівників рибної промисловості та організацій, дослідників, агентств розвитку та інших зацікавлених сторін. Це, як зазначається, включає посилення продукції знань, щоб повністю розкрити приховані внески рибальства та розкрити їхній потенціал для підтримки впровадження Керівних принципів SSF та досягнення ЦСР.
Підсилення зімбабвійського законодавства
Невдовзі Зімбабве може зробити великий крок вперед у цьому напрямку завдяки новому законопроєкту, який вважається першим у своєму роді законодавчим актом, який має на меті об’єднати під одним дахом усі правила щодо виробництва продукції рибальства та аквакультури та охорони водних біоресурсів.
Оскільки урядові чиновники визнають, що поточна нормативна база перешкоджає зростанню та інвестиціям у цій південноафриканській країні, вони нещодавно об’єдналися з лідерами рибної промисловості та приватного сектору на зустрічі в Хараре, щоб обговорити рамки та процес розробки законопроєкту. Вони узгодили дорожню карту консультацій із залученням зацікавлених сторін у всьому секторі.
Зустріч у Хараре була організована FISH4ACP, глобальною ініціативою розвитку ланцюжка створення вартості продуктів харчування з гідробіонтів Організації держав Африки, Карибського басейну та Тихого океану (OACPS). FISH4ACP, який реалізує ФАО за фінансової підтримки Європейського Союзу та Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), розпочав роботу в Зімбабве з оцінки сектору тилапії та визначив правову базу як ключову сферу для вдосконалення. Удосконалена стратегія для ланцюжка створення вартості тилапії вже діє.
“Я переконаний, що цей законопроект призведе до збільшення інвестицій і виробництва в секторі рибальства та аквакультури Зімбабве,” – каже Patrice Talla, субрегіональний координатор ФАО для Південної Африки та представник у Зімбабве на зустрічі у промові, зачитаній на зустрічі від його імені Louis Muhigirwa, заступником представника FAO у Зімбабве.
Надалі команда юридичних експертів з юридичного відділу офісу генерального прокурора Зімбабве та юридичного відділу ФАО допомагатимуть у складанні проєкту закону до того, як його затвердять зацікавлені сторони. Очікується, що законопроєкт буде розглянутий для обговорення в парламенті та прийняття закону до кінця 2023 року.
