Автор : Robert Outram
Стаття від : 22 травня 2025 року
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”
Лососева галузь у всьому світі перебуває на “переломному етапі” через неспроможність знайти кормові альтернативи для заміни риби, яку виловлюють у дикій природі. Про це йдеться у звіті FAIRR – організації зі сталого розвитку, що підтримується інвесторами.
Лососева ферма, Норвегія
Ініціатива FAIRR – це глобальна мережа інвесторів, заснована Джеремі Коллером (Jeremy Coller), члени якої представляють 80 трильйонів доларів США активів в управлінні. FAIRR працює з інституційними інвесторами над визначенням суттєвих ризиків та можливостей, пов’язаних з інтенсивним тваринництвом, і надає своїм членам дослідження, інструменти та заходи, необхідні для інтеграції цієї інформації в управління активами та інвестиційні рішення.
Останній звіт FAIRR, опублікований напередодні Конференції ООН з питань океану 2025, що відбудеться у Франції 9-13 червня, базується на чотирирічній співпраці з сімома світовими виробниками лосося. Він виявляє критичне обмеження їхніх амбіцій щодо зростання: надмірна залежність від скорочення вилову риби рибальством для виробництва кормів.
Очікується, що до 2033 року виробництво вирощеного лосося зросте на 40%, а майже 90% запасів дикої риби вже експлуатуються надмірно або повністю, тому галузь стикається з дедалі більшим тиском щодо забезпечення сталих джерел кормів. Ця залежність від обмеженого ресурсу, який стає дедалі більш дефіцитним, наражає інвесторів на ризики, пов’язані з ланцюжком постачання матеріалів, які можуть підірвати довгострокове зростання та прибутковість.
Лосось, що вирощується на фермах, покладається на кормову суміш, що включає FMFO (рибне борошно та риб’ячий жир), яке здебільшого отримують з дикорослої риби. Усі сім компаній, які пройшли оцінку FAIRR у рамках проекту “Залучення до сталої аквакультури”, все ще значною мірою покладаються на FMFO, що наражає їхні ланцюги постачання на операційні, регуляторні та репутаційні ризики.
Аналіз FAIRR підкреслює, що компанії зазвичай вимірюють прогрес у використанні кормів за допомогою показників інтенсивності, які відображають вагу дикої риби, необхідної для виробництва певної кількості вирощеного лосося.
Незважаючи на деяке незначне підвищення ефективності використання кормів, зростання виробництва лосося випереджає ці досягнення. Аналіз FAIRR показує, що лише три компанії скоротили частку FMFO в кормах з 2020 року – і жодна з них не зменшила її більш ніж на три відсоткові пункти.
П’ять компаній збільшили загальне використання рибного борошна або риб’ячого жиру, отриманого безпосередньо з цілої дикорослої риби, за той самий період, причому Grieg Seafood збільшила використання рибного борошна на 39%. Єдиним винятком стали Multi X та Salmones Camanchaca, які використовують побічні продукти тваринництва в кормах для лосося.
Ця тенденція викликає зростаюче занепокоєння інвесторів, зазначає FAIRR: без більш сталих кормових стратегій зростаюче виробництво продовжуватиме тиснути на морські екосистеми, збільшуючи екологічні, регуляторні ризики та ризики для ланцюгів поставок.
Laure Boissat, менеджер океанічних програм FAIRR, сказала: “Залежність лососевої галузі від дикорослої риби для виробництва кормів продовжуватиме спричиняти волатильність витрат у найближчій та середньостроковій перспективі, оскільки виробництво зростає, але пропозиція кормів залишається обмеженою. Без термінових інвестицій у сталі альтернативи кормових інгредієнтів ця зростаюча конкуренція за обмежені природні ресурси ставить під загрозу прибутковість і стійкість галузі.”
Laure Boissat, менеджер з океанічних програм, FAIRR
Виробництво лосося випереджає доступність кормів
Очікується, що виробництво рибного борошна збільшиться на 9%, а риб’ячого жиру – на 12% у період з 2022 по 2032 рік – показники, які не відповідають прогнозам зростання лососевої галузі. Жодна з семи лососевих компаній, оцінених FAIRR, не поставила собі за мету зменшити абсолютне використання рибних інгредієнтів у кормах, незважаючи на те, що п’ять з них розкрили свої амбіції щодо розширення виробництва лосося.
Така невідповідність між доступністю сировини та зростанням галузі створює прямі ризики для інвесторів. Нещодавня волатильність на ринках кормів, прикладом якої є скасування сезону вилову анчоусів у Перу в 2023 році, що призвело до зростання цін на риб’ячий жир на 107% у річному обчисленні, вже почала знижувати маржу. Компанія Mowi, найбільший у світі виробник лосося, повідомила про 70% зростання вартості кормів у період з 2021 по 2023 рік, переважно через нестабільність джерел постачання кормів, хоча у 2024 році ціни на них стабілізувалися.
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), понад п’ята частина світового вилову дикої риби вже перенаправляється на FMFO. Більше того, понад 90% риби, що використовується у рибних господарствах, може бути спожита людиною, що ставить питання про ефективність використання ресурсів та продовольчу безпеку. Аналіз FAIRR показує, що з посиленням уваги до сталості харчових систем інвестори, які займаються лососевою аквакультурою, можуть зіткнутися з підвищеним тиском з боку зацікавлених сторін та регуляторних органів.
Удосконалені стратегії годівлі та нові інгредієнти
Щоб зменшити залежність від дикорослої риби, за даними FAIRR, компанії в основному використовують дві стратегії – збільшення використання рибних обрізків та нових альтернативних інгредієнтів.
Усі компанії висловили готовність використовувати більше обрізків (частини риби, які зазвичай викидаються), а шість з них вже збільшили їх використання з початку співпраці. Хоча цей перехід до використання рибних обрізків є позитивним зрушенням, FAIRR зазначає, що це не є панацеєю від усіх бід для зростання всієї галузі. Доступність обрізків обмежена, і збільшення попиту може в кінцевому підсумку призвести до збільшення обсягів рибальства.
Нові альтернативні інгредієнти, такі як олія з водоростей, одноклітинні білки або комашиний шрот, на які покладалося багато надій у 2020 році, коли розпочалася ця співпраця, поки що не змогли набути популярності та зайняти значну частку в кормах через наявність компромісів, таких як ціна, масштабованість, поживність, вуглецевий слід та сприйняття споживачами. Лише три компанії поставили собі за мету збільшити використання нових альтернативних інгредієнтів, а частка нових кормових інгредієнтів, що використовуються в кормах, все ще залишається незначною. Під час зустрічей, організованих FAIRR між виробниками лосося та ключовими інвесторами, більшість компаній назвали водоростеву олію перспективною, а комашиний шрот – несприятливим для заміни FMFO.
Аквакорм
Прискорення сталості та стійкості в аквакультурі
Всі компанії, оцінені в рамках програми FAIRR “Залучення до сталої аквакультури”, продемонстрували більшу прозорість, ніж інші виробники білка. Кожна компанія провела прямі діалоги з FAIRR та ключовими інвесторами, що сприяло зміцненню співпраці між зацікавленими сторонами.
Перехід галузі аквакультури має важливе значення для покращення глобальної продовольчої безпеки, забезпечення екологічних переваг та диверсифікації потоків доходів для компаній та їхніх інвесторів. Щоб підтримати цей перехід і спираючись на високий рівень розкриття інформації виробниками лосося, FAIRR вважає, що інвестори повинні заохочувати лососеву галузь до:
- Забезпечити врахування доступності риби у звітності TNFD (Taskforce on Nature-related Financial Disclosures – Робоча група з розкриття фінансової інформації, пов’язаної з природою) та оцінці ризиків компаній.
- Формалізувати цілі щодо скорочення абсолютного використання дикорослої риби.
- Надавати пріоритет дослідженням та інвестиціям у нові альтернативні кормові інгредієнти та технології.
- Заохочувати компанії включати рослинні альтернативи у свій асортимент продукції.
- Підтримувати вирощування водних видів, які мають менший вплив на навколишнє середовище та не залежать від дикорослої риби як корму.
Thekla Swart, менеджер з етики & сталості, Steyler Ethik Bank, коментує це так: “Як інвестори, ми вважаємо, що галузь аквакультури повинна перейти на сталі кормові рішення. Диверсифікація кормових інгредієнтів є не лише екологічним імперативом, але й стратегічною необхідністю для забезпечення довгострокової стійкості.”
Посилання на оригінал цієї статті : Salmon industry cannot grow without alternative feed sources, report finds
