Стаття від: 06 червня 2025 року
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”

Photo by Townsend Walton on Unsplash
Новий європейський план спрямований на обмеження впливу бакланів на рибне господарство.
Під час головування Польщі в Раді Європейського Союзу відбулася конференція, присвячена управлінським рекомендаціям щодо зменшення впливу хижацтва бакланів.
За останні десятиліття популяція великих бакланів у Європі зросла з приблизно 50 000 птахів у 1970-х роках до понад 2 мільйонів сьогодні. Успіх у збереженні цих птахів, досягнутий завдяки Директиві Європейського Союзу про захист птахів країн-членів ЄС, мав непередбачувані наслідки для екологічного балансу європейських водних шляхів, а також для рибальства та аквакультури.
Уряд Польщі та польське головування в Раді Європи вважають, що сталість рибальства та аквакультури у внутрішніх і прибережних водах Європи має вирішальне значення для продовольчої безпеки та життєдіяльності населення. Враховуючи зростаючий вплив хижацького полювання бакланів на рибу на економічну життєздатність аквакультури та внутрішнього комерційного і рекреаційного рибальства в Польщі та інших країнах Європи, польський уряд вирішив організувати конференцію, щоб привернути увагу європейських політиків до цієї проблеми. У конференції взяли участь понад 230 делегатів з 35 країн, які представляли широкий спектр інтересів, включаючи осіб, відповідальних за прийняття рішень у сфері рибного господарства та охорони навколишнього середовища, менеджерів, представників організацій з охорони птахів, риб та навколишнього середовища, організацій рекреаційного рибальства та аквакультури, а також багатьох вчених, рибалок та рибоводів.
Jacek Czerniak, заступник міністра рибного господарства Польщі, зазначив, що його уряд “стурбований впливом бакланів на стан рибних запасів, водних екосистем та аквакультури”, а також підкреслив транскордонний характер цієї проблеми та необхідність міжнародної координації управління цим видом. Raymon van Anrooy, секретар Європейської консультативної комісії з рибальства та аквакультури у внутрішніх водоймах (EIFAAC) повідомив, що з 1990 року виробництво прісноводної аквакультури в 27 країнах Європейського Союзу скоротилося на 19 %, і що багато фермерів, які займаються ставковою аквакультурою, зазнають економічних збитків через полювання бакланів на їхню рибу, за що часто не отримують ніякої фінансової компенсації. Felix Leinemann, представник Європейської Комісії, привітав збір наукових доказів EIFAAC. Він сказав наступне: “Існує багато заходів, які можна вжити для обмеження шкоди, завданої економічній діяльності. Однак, якщо ці технічні рішення не спрацьовують і немає іншого задовільного рішення, Директива про птахів дозволяє відступати від неї і вбивати бакланів за певних умов. Це може допомогти державам-членам, рибалкам, рибалкам-любителям та іншим зацікавленим сторонам вирішити цю проблему, повністю дотримуючись законодавства Європейського Союзу. З огляду на існуючу гнучкість правової бази та інструментарію рішень, Комісія не планує змінювати режим правового захисту бакланів або схвалювати і впроваджувати європейський план управління бакланами”. В основі цієї конференції була пропозиція щодо рамкового європейського плану управління великим бакланом, підготовлена EIFAAC. EIFAAC була створена під егідою ФАО в 1957 році і налічує 38 членів, включаючи Європейську Комісію. Загальноєвропейське управління мігруючими великими бакланами було запропоновано Європейським парламентом у 2008, 2018 та 2022 роках, а також EIFAAC, враховуючи поточні, але безуспішні зусилля з контролю популяції на національному та місцевому рівнях. Відповідно до свого мандату, EIFAAC співпрацює із зацікавленими сторонами у сфері рибальства та аквакультури, а також групами з охорони природи, птахів та риб з метою розробки рамкового європейського плану управління.
Ian Cowx з Університету Халла ( University of Hull) gредставив проект концепції адаптивного плану, який базується на процесі збору наукової інформації, аналізу та консультацій, впровадження, моніторингу та оцінки, і який є прийнятним для всіх зацікавлених сторін. Дані, представлені Niels’ом Jepsen’ом з Данського технічного університету, показують, що хижацтво, спричинене зростанням популяції великих бакланів, і пов’язане з цим збільшення хижацтва риби “зараз є основним регулюючим фактором для багатьох прісноводних рибних запасів”. Члени EIFAAC використають результати дискусій під час конференції, щоб доопрацювати план і подати його на розгляд Європейського парламенту. До реалізації плану будуть залучені всі ключові зацікавлені сторони, відповідно до інших планів управління дикою природою, таких як плани щодо мігруючих птахів і пелагічних запасів риб.
Реалізація плану, у разі його схвалення, гарантує, що успіх одного виду не буде досягнутий за рахунок екосистемного балансу, зникаючих видів риб, засобів до існування рибалок і фермерів або продовольчої безпеки Європи. План сприяє імплементації Водної рамкової та Оселищної директив Європейського Союзу, Стратегії Європейського Союзу «Від ферми до виделки», Стратегії Європейського Союзу з біорізноманіття до 2030 року та Регламенту Європейського Союзу про відновлення природи.
Про це заявив Raschad Al-Khafaji, директор Офісу зв’язку ПФАО ООН з Європейським Союзом та Бельгією:
“Збереження та стале використання біорізноманіття та природних ресурсів є складним завданням. Коли політика має непередбачувані наслідки, її необхідно адаптувати. Європейські політики та законодавці мають ключ до забезпечення екологічного балансу та вирішення конфліктів.”
Учасники конференції обговорили багато аспектів конфліктів між інтересами бакланів – риби – рибальства та аквакультури та їх вплив. Серед тем були: масове збільшення популяції бакланів і пов’язане з цим зростання конфліктів; зниження економічної життєздатності аквакультурних господарств, які стикаються з високим рівнем хижацтва риби; ініціатива деяких країн Балтійського моря запропонувати внести великого баклана до Додатку II, частина В Пташиної директиви ЄС, що дозволить полювання на нього на національному рівні; негативний вплив бакланів на імплементацію Водної рамкової директиви ЄС, згідно з якою багато мільярдів євро витрачаються на відновлення водних шляхів у Європі; необхідність встановлення чисельності популяції баклана, яка б відповідала ситуації 1997 року, коли підвид баклана Phalacrocorax carbo sinensis досяг сприятливого природоохоронного статусу і був вилучений з Додатку I Директиви ЄС про птахів.
Посилання на оригінал цієї статті : NEW EUROPEAN PLAN AIMS TO CURB CORMORANT IMPACTS ON FISHERIES


