Переробники високоцінних прісноводних видів шукають допомоги (Eurofish, 1, 2021)

Естонія експортує такі види риб як окунь та судак на ринки Європи та Північної Америки. Вони призначені в основному для готелів та ресторанів – сегменту, який найбільше постраждав від пандемії. Найменше постраждали переробники пелагічних риб, оскільки на їх ринки пандемія вплинула найменше.

Коронавірус мав широкий вплив на рибний сектор. У звіті ФАО йдеться про те, як на виробництво аквакультури впливає закриття ринків, зупинка сектору Horeca та обмеження на польоти та перевезення вантажів. Наприклад, рибогосподарське виробництво може постраждати від введення на борту санітарних заходів, які ускладнюють рибальство, екіпажі можуть не мати змоги приєднатися до своїх суден через обмеження подорожей, а необхідні запаси приманки або льоду можуть бути недоступними. У переробному секторі проблеми з транскордонним транспортом, невизначеність постачання сировини та обмеження ринку є одними з проблем, на які наражаються компанії.

Вплив пандемії очікується і на управління ресурсами

Covid-19 також може вплинути на управління рибним господарством та політику, оскільки оцінка запасів, програми спостереження за рибальством та наукові і управлінські наради можуть бути відкладені або скасовані. Заходи щодо підтримки різних елементів у ланцюзі постачання розширюються від розширення державних закупівель морепродуктів для підтримання попиту та запобігання спаду цін, через розширення можливостей кредитування та мікрофінансування рибоводів до забезпечення безперешкодного проходження товарів у портах, залізничних терміналах перетину кордону. Опитування дрібномасштабних рибалок у 12 країнах, проведене дослідниками з Університету Aveiro в Португалії, показало, що в період з березня по червень 2020 року вони зазнали втрат від 20 до 100 % серед рибалок у Північній Європі, і серед особливо постраждалих – ті, хто націлений на високоцінні види. Втрата ринку Horeca, відсутність туристів, зниження цін та закриття міжнародних ринків були названі основними наслідками пандемії. Закриття міжнародного ринку Horeca мало особливий вплив на рибалок, переробників та експортерів високоцінних прісноводних видів з Естонії. Загалом, експортна вартість морепродуктів майже у всіх категоріях – свіжа, заморожена, філе, сушена, солона або копчена риба та ракоподібні, – знизилася від -17 до -43 %. Valdur Noormagi, голова Естонської асоціяції рибалок, глибоко стурбований цими подіями. За його словами, понад чотири п’ятих рибного виробництва Естонії експортується, і хоча експорт салаки та шпрота продовжується, експорт прісноводної риби впав. Салака та шпрот експортуються замороженими блоками здебільшого в Україну, де естонська продукція займає домінуючу частку на ринку. Ця торгівля була менш постраждалою від пандемії, ніж ринок Horeca в Європі та Північній Америці, який поглинає значну частину високоцінного філе прісноводної риби. На цей сегмент ринку вплинула перша хвиля пандемії коронавірусу, влітку він трохи відновився, але потім знову «зламався» і з тих пір не відновився. Є два максимуму продажів рибопродукції, каже пан Noormagi, перед Великоднем та перед Різдвом, і час пандемії не міг бути гіршим, оскільки вона розпочалася безпосередньо перед Великоднем і триває з тих пір. Вся прісноводна риба, яку слід було експортувати, зараз знаходиться у морозильних камерах. Потужність холодильників повністю використана, і це додаткові витрати для переробників у той час, коли доходи низькі. Проблема ускладнюється небажанням компаній скоротити робочу силу, але в той же час вони не можуть запропонувати роботу.

Valdur Noormagi, голова Естонської асоціяції рибалок, стурбований впливом закриття ринку Horeca на виробників та переробників високоцінних прісноводних видів.

Підтримка для організацій виробників не може бути використана сектором прісноводного рибальства

ЄС запровадив заходи, спрямовані на допомогу сектору, включаючи нову систему державної допомоги та пояснивши існуючі можливості в рамках EMFF, але, за словами пана Noormagi, ці переваги недоступні переробникам прісноводної риби. За його словами, заходи EMFF, застосовуються до організацій виробників, а в Естонії такі організації існують лише в пелагічному секторі. Переробники прісноводної риби, які налічують близько 35–40 компаній, не об’єднані в організацію виробників, тому вони не мають доступу до цієї підтримки. Eduard Koitmaa з Міністерства з питань села посилається на спеціальні заходи компенсації, доступні переробникам продуктів рибного господарства та аквакультури, щоб пом’якшити економічний шок від падіння товарообігу, викликаного спалахом COVID-19. Згідно з цими заходами, переробники можуть подати заяву на компенсацію за падіння продажів у період з лютого по грудень 2020 року. Щоб отримати таке право, зниження має бути пов’язане з пандемією.
Загальний обсяг бюджетних призначень на цей захід становить € 5 млн, а компенсація – € 150 000 на заявника. Асоціація просила € 250 000 на заявника, і пан Noormagi побоюється, що бюджет не буде використано, якщо влада буде наполягати на нижчій (150 000) межі.

Судак та щука – це ті прісноводні риби, які призначаються для ресторанів та готелів у Європі та Північній Америці. Пандемія мала значний вплив на цю торгівлю.

Внутрішній ринок рибних продуктів також ослаб, як показали опитування споживачів, проведені в 2020 році. Найдешевші продукти, такі як консервовані оселедці/салака, були найпопулярнішими, що свідчило про обережність споживачів у міру зростання безробіття. Іншим фактором, що впливає на рибний сектор, є скасування або перенесення ярмарків. Для переробників ці події важливі для контакту, комунікування з існуючими та потенційними клієнтами і не можуть бути замінені віртуальними зустрічами. Пан Noormagi очікує, що цей сектор зміниться внаслідок подій 2020 року. Переробники пелагічних риб постраждали менше, але переробники прісноводних риб, ймовірно, розглядатимуть питання реструктуризації; старші за віком та більш усталені компанії виживуть, але перед меншими, молодими компаніями, яким бракує капіталу, постають загрози. Пан Noormagi передбачає, що п’ять чи шість з них зупиняться, що також вплине на невеликі громади, де вони розташовуються. У 2021 році ситуація повинна виглядати більш оптимістичною у тому, що стосується вірусу, адже є перспектив вакцинування та поступового повернення до нормального життя.

Фабрика з рибного борошна, яка знаходиться у співвласності колишніх конкурентів

У порівнянні з минулим роком естонські квоти на салаку дещо зменшились, а на шпрота лишились стабільними. Ці види є цільовими об’єктами промислу для членів естонських організацій – виробників пелагічних риб. На три організації (Естонська організація виробників рибопродукції, Естонська тралова асоціяція та Естонська асоціяція комерційних рибалок) припадає більша частина естонських виловів пелагічних риб, і вони об’єднали свої ресурси для створення заводу з виробництва рибного борошна з потужностями виробництва 5–6 тис. т рибного борошна та близько 2 500 т рибної олії на рік. Цей рівень виробництва вимагатиме постачання 30–40тис. т сировини. Завод знаходиться під управлінням Mart Undrest, керуючого директора Естонської організації виробників рибопродукції, найбільшої з трьох організацій виробників, який поступово виправляє проблеми що виникають, та поступово збільшує обсяги виробництва відтоді, коли завод почав працювати приблизно 18 місяців тому. Пандемія не мала такого впливу на операційну діяльність підприємства як на прісноводний сектор, хоча ціни на рибне борошно між 1-м та 4-им кварталами минулого року впали. Оскільки рибне борошно є глобальним товаром, розвиток ситуації у таких країнах як Перу та Китай, може впливати на ринок, але у цілому, каже пан Undrest, інші сеґменти сектору рибного господарства можуть зазнати більш серйозного впливу у результаті пандемії, аніж той сектор, який представляє він.

Mart Undrest, керуючий директор Естонської організації виробників рибопродукції, був відповідальним за створення та початок роботи заводу з виробництва рибного борошна та рибної олії, створеного зусиллями трьох естонських організацій виробників, які працюють у сфері пелагічних риб.

Уся сировина, що використовується заводом, постачається членами згаданих трьох організацій виробників, які ловлять рибу у межах естонської квоти, але які також мають судна, що працюють під прапорами інших держав. У липні 2020 року запаси шпроту та салаки у Центральній Балтиці та Ботнічній затоці були сертифіковані відповідно до стандартів Морської наглядової ради (MSC), і зараз і сам завод сертифіковано до стандартів Ланцюгів постачання MSC. Крім того, завод було сертифіковано відповідно до стандартів IFFO (міжнародна організація виробників морських інґредієнтів – колишня організація виробників рибного борошна), процес, який затримався через обмеження на відрядження, накладені пандемією. Хоча обидва стандарти подібні, стандарт IFFO більше сфокусований саме на рибному борошні та рибній олії, і рішення мати обидва сертифікати було ухвалено для врахування преференцій споживачів продукції.

Співпраця організацій виробників може слугувати прикладом

Співпраця між трьома організаціями виробників щодо створення заводу рибного борошна також призвела до спільних зусиль в інших сферах. Десять років тому три організації виробників змагалися одна з одною, але тепер представники організацій регулярно збираються для обговорення питань, що стосуються рибальства. Це призвело до певного обміну інформацією про діяльність суден та дискусій щодо вирішення загальних проблем. На практиці також існувала певна співпраця для виконання великих замовлень та певні торгові угоди між різними компаніями. Завод символізує унікальні спільні зусилля трьох організацій виробників і може слугувати зразком для співпраці між організаціями виробників в інших країнах ЄС.